Ухвала суду № 37003983, 06.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/888/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Холод Р.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Світ ласощів» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року - адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах № 0005672301, № 0005682301, № 0005692301 від 30 листопада 2012 року та № 0001202301 від 21 лютого 2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України - суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Світ ласощів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 червня 2012 року, за результатами якого складено акт №337/22-11/03771732 від 23 листопада 2012 року.

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п.5.3.9 п. 5.3 ст.5, п. п. 11.3.1 п. 11.3, п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 125 833, 00 грн., в тому числі за IV-й квартал 2010 року - 3 181, 00 грн. та за І-й квартал 2011 року - 122 652, 00 грн., та п. 44.1 ст. 44, п. 135.2, п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, п. п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого знижено податок на прибуток на загальну суму 279 892, 00 грн., в тому числі за ІІ-й квартал 2011 року - 1 044, 00 грн., за ІІІ-й квартал 2011 року - 1 197, 00 грн., за IV-й квартал 2011 року - 268 117, 00 грн., та за І-й квартал 2012 року - 7 588, 00 грн., за ІІ-й квартал 2012 року - 1 946, 00 грн.; п. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», в результаті чого не задекларовано частину чистого прибутку (дивіденди), що підлягають сплаті до державного бюджету за результатами фінансово-господарської діяльності за 2011 рік в сумі 9 353, 00 грн.; п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 92 045, 00 грн., в тому числі за жовтень 2010 року на суму 458, 00 грн., за лютий 2011 року на суму 6 372, 00 грн., за листопад 2011 року на суму 6 305, 00 грн., за лютий 2012 року на суму 78 910, 00 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012 року на суму 3 080, 00 грн.; п. 4 Порядку встановлення нормативів та зборів за забруднення навколишнього природнього середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 01 березня 1999 року , в результаті чого товариством занижено суму збору за забруднення навколишнього природнього середовища за ІV квартал 2010 року в розмірі 125, 46 грн.; п. п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 та п. 249.6 ст. 249 ПК України в результаті чого товариством занижено суму збору за І-ІV квартали 2011 року та за І-ІІ квартали 2012 року в загальному розмірі 1 196, 58 грн., в тому числі: за І-й квартал 2011 року на суму 197, 55 грн., за ІІ-й квартал 2011 року на суму 225, 90 грн., за ІІІ-й квартал 2011 року на суму 169, 20 грн., за ІV-й квартал 2011 року на суму 107, 35 грн. за І-й квартал 2012 року на суму 148, 10 грн., за ІІ-й квартал 2012 року на суму 348, 48 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення;

№ 0005672301 від 30 листопада 2012 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 405 725, 00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі - 3 180, 00 грн.;

№ 0005682301 від 30 листопада 2012 року яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 92 045, 00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі - 21 420, 00 грн.;

№ 0005692301 від 30 листопада 2012 року, яким зменшено у картці особового рахунку платника податків, що ведеться в органі державної податкової служби розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3 080, 00 грн.;

№ 0005702301 від 30 листопада 2012 року, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем - частина чистого прибутку (доходу) яка відраховується до державного бюджету за основним платежем в сумі 9 353, 00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 2 339, 00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, рішенням ДПС у Черкаській області №2957/10-2010 від 12 лютого 2013 року податкове повідомлення-рішення № 0005702301 від 30 листопада 2012 року рішення скасовано в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 2 339, 00 грн., в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

А тому відповідачем 21 лютого 2013 року прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0001202301, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем - частина чистого прибутку (доходу) яка відраховується до державного бюджету за основним платежем в сумі 9 353, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Селена-С», ПП «Промкомплект», ПП «Укпроспецкомплект-3» та ТОВ «АРК-Профі».

Виконання умов вищезазначених договорів підтверджується договорами, податковими накладними, видатковими накладними, товарно - транспортними накладними, товарними чеками, податковою звітністю тощо, які містяться в матеріалах справи.

Факт отримання та оприбуткування позивачем товарно-матеріальних цінностей та результатів виконаних робіт і наданих послуг в податкових періодах, що зазначені в акті планової перевірки, підтверджується наданими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами.

Так, в підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Селена-С» до матеріалів справи надано видаткову накладну № РН-0000009 від 31 березня 2011 року, податкову накладну № 9 від 23 березня 2011 року.

Підтвердження господарської операції з ПП «Промкомплект» підтверджуються, видатковими накладними № 113 від 13 вересня 2011 року, №115 від 22 вересня 2011 року, № 123 від 27 жовтня 2011 року, № 140 від 28 жовтня 2011 року, № 141 від 31 жовтня 2011 року, № 158 від 16 листопада 2011 року, № 15 від 14 лютого 2012 року, № 29 від 21 березня 2012 року, № 31 та № 32 від 26 березня 2012 року, № 35 від 30 березня 2012 року, № 37 від 03 квітня 2012 року, № 40, № 41, № 51 від 06 квітня 2012 року, № 42 від 11 квітня 2012 року, № 54 від 28 травня 2012 року та податковими накладними № 5 від 13 вересня 2011 року, № 7 від 22 вересня 2011 року, № 2 від 07 жовтня 2011 року, № 13 від 19 жовтня 2011 року, № 14 від 20 жовтня 2011 року, № 17 від 27 жовтня 2011 року, № 18 від 28 жовтня 2011 року, № 19 від 31 жовтня 2011 року, № 14 від 16 листопада 2011 року, № 3 від 26 березня 2012 року, № 13 від 30 березня 2012 року, № 2 від 02 квітня 2012 року, № 12 від 06 квітня 2012 року, № 6 від 06 квітня 2012 року, № 5 від 06 квітня 2012 року, № 7 від 11 квітня 2012 року, № 14 від 28 травня 2012 року.

Правочин з ПП «Укрпромспецкомплект-3» підтверджується видатковими накладними № 51 від 22 вересня 2011 року, № 27 від 11 листопада 2011 року, № 33 від 15 грудня 2011 року та податковими накладними № 51 від 20 вересня 2011 року, № 27 від 04 листопада 2011 року, № 33 від 14 грудня 2011 року, платіжними дорученнями № 1931 від 20 вересня 2011 року, №2388 від 04 листопада 2011 року, № 2776 від 14 грудня 2011 року.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «АРК-Профі» щодо отримання послуг з встановлення, налагодження та обслуговування комп'ютерних мереж, ремонту та обслуговування комп'ютерної техніки, встановлення технічного забезпечення, тестування та діагностика програмного забезпечення підтверджується договором про надання послуг № 6/10 від 06 жовтня 2011 року, актами здачі-приймання наданих послуг № 1 від 02 грудня 2011 року, № 2 від 13 грудня 2011 року, № 3 від 22 грудня 2011 року, звітами про виконані роботи від 30 жовтня 2011 року, від 30 листопада 2011 року, від 24 грудня 2011 року, договором про надання транспортно-експедиційних послуг №23/10 від 23 жовтня 2011 року, актами здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 18 грудня 2011 року, № 2 від 21 грудня 2011 року, № 3 від 28 грудня 2011 року, № 4 від 30 грудня 2011 року, заявками на транспортно-експедиційне обслуговування.

Вказані первинні документи бухгалтерського обліку за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що доводи відповідача стосовно відсутності у ПП «Укрпромспецкомплект-3» наявності трудових ресурсів необхідних для здійснення господарських операцій на користь позивача спростовуються постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року у справі №823/264/13-а, що набрала законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2013 року, якою адміністративний позов контрагента позивача - ПП «Укрпромспецкомплект-3» задоволено частково, визнано протиправними дії ДПІ м. Черкасах при проведенні зустрічної звірки та складанні акту №436/22-11/31489369 від 10 липня 2012 року «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Укрпромспецкомплект-3», що був використаний відповідачем під час перевірки ТОВ «Світ ласощів».

Згідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 3акону України «Про податок на додану вартість» - податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації .

Відповідно до п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 3акону - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт ( послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт( послуг).

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських відносин з ТОВ «Селена-С», ПП «Промкомплект», ПП «Укпроспецкомплект-3» та ТОВ «АРК-Профі» підтверджується належним чином укладеними договорами, видатковими та податковими накладними, що підтверджують факт постачання товару, та платіжними дорученнями, про перерахування коштів за поставлений товар, що повністю відповідає умовам договору поставки, що підтверджує саме направлення викладених у зазначених договорах правочинів на реальне настання правових наслідків.

На момент укладення господарських угод та в період їх виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації з ТОВ «Селена-С», ПП «Промкомплект», ПП «Укпроспецкомплект-3» та ТОВ «АРК-Профі» були чинні. Крім того, вказані контрагенти були зареєстровані платником податку на додану вартість.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно був визначений чистий прибуток (доход), з якого до державного бюджету відраховується частина чистого прибутку господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, оскільки правомірно були визначені валові доходи від продажу товарів (робіт, послуг) під час нарахування орендної плати і реалізації готової продукції, валові витрати операційної діяльності та витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за правочинами з ТОВ «Селена-С», ПП «Промкомплект» та ПП «Укрпромспецкомплект-3» та ТОВ «АРК-Профі».

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.