Постанова № 37003947, 28.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 січня 2014 року 14:50 № 826/20666/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Шевченко М.В. вирішив адміністративну справу

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017»

до

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

про

визнання протиправними дій

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив:

1) визнати протиправними дії відповідача при проведенні зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Прадотех» за період з 01 липня 2013 року по 31 липня 2013 року;

2) скасувати довідку відповідача № 8249/26-58-22-07-17/38578491 від 12 грудня 20013 року про проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Прадотех» за період з 01 липня 2013 року по 31 липня 2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, вчиненні протиправні дії при проведенні зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено довідку, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, а також формування недостовірних висновків щодо відсутності об’єктів оподаткування при придбанні та продажу робіт, послуг, що підриває його репутацію добросовісного учасника господарських правовідносин перед контрагентами.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані дії законними та обґрунтованими, вчиненими на виконання діючих норм податкового законодавства, а оскаржувану довідку – лише формою фіксації податкової інформації, що не порушує права позивача та просив суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем скеровано позивачу запит від 17.09.2013 р. № 8251/10/26-58-22-07-10 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження з питань правових відносин з ТОВ «Прадотех» за період з 01.07.2013 р. до 31.07.2013 р.

Позивачем листами від 03.10.2013 р. № 70 та 28.11.2013 р. № 104 надана відповідачу затребувана запитом інформація та її документальне підтвердження.

Відповідачем, за результатами проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Прадотех» за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р., складена довідка від 12.12.2013 р. № 8249/26-58-22-07-17/38578491, якою, з урахуванням даних акту ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 31.10.2013р. № 699/26-56-22-01-05/38392753 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прадотех» щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р., зафіксовані висновки про відсутність у позивача об’єктів оподаткування при придбанні та продажу робіт, послуг за липень 2013 року, не підтвердження задекларованих позивачем податкових зобов’язань з ПДВ за липень 2013 року частині поставки по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ «Прадотех» та не підтвердження задекларованого позивачем за липень 2013 року податкового кредиту з ПДВ по контрагенту-постачальнику ТОВ «Прадотех».

При цьому, інформація, викладена в акті ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 31.10.2013р. № 699/26-56-22-01-05/38392753 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прадотех» щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р., фактично переписана відповідачем в довідку про проведення зустрічної звірки позивача, без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Позивач вважає такі дії відповідача при проведенні зустрічної звірки та складену за її результатами довідку протиправними, що і стало підставою для звернення його до суду з відповідним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі – Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Кодексу, посадові особи контролюючих органів зобов’язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених н контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.73.3. ст.73 Кодексу, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надана відповідачу затребувана відповідним запитом інформація та її документальне підтвердження з питань правових відносин з ТОВ «Прадотех» за період з 01.07.2013 р. до 31.07.2013 р.

Відповідно до п.73.5. ст.73 Кодексу, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб’єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 (далі-Порядок).

Згідно п.1 Порядку, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб’єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов’язань (п.2 Порядку).

Відповідно до п.3 Порядку, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб’єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

При цьому, згідно пп.3.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 р. № 236 (далі-Методичні рекомендації, з метою забезпечення результативності та оперативності проведення зустрічної звірки орган ДПС – ініціатор повинен максимально чітко та повно навести у запиті інформацію щодо здійснених господарських операцій платника податків із суб’єктом господарювання та навести повний і чіткий перелік питань, дослідити які необхідно при проведенні зустрічної звірки для з’ясування реальності здійснених операцій та повноти їх відображення в обліку платника податків.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб’єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

При цьому, згідно пп.3.3. Методичних рекомендацій, обов’язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС – ініціатора. При цьому обов’язок направлення запиту на адресу суб’єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС – виконавця, в якому такий суб’єкт господарювання перебуває на обліку.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку (п.4 Порядку).

Суд звертає увагу, що в ході судового розгляду справи, відповідачем не надані суду ґрунтовні пояснення та відповіді на питання щодо підстав та причин необхідності проведення зустрічної звірки, а також щодо ініціатора її проведення.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб’єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення (п.7 Порядку).

Як вже зазначалося раніше та підтверджується матеріалами справи, позивачем на запит відповідача надавалась інформація та її документальне підтвердження з питань правових відносин з ТОВ «Прадотех» за період з 01.07.2013 р. до 31.07.2013 р.

В той же час, відповідачем невідомим шляхом було отримано від ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акт від 31.10.2013р. № 699/26-56-22-01-05/38392753 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прадотех» щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р. Жодними нормативними документами не передбачено розповсюдження актів про неможливість проведення звірок, оскільки такий документ введено в діловодство податкових органів лише Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 р. № 236) – службовим наказом, який не стосується діяльності платників податків. В цьому службовому документі передбачено направлення акту лише органу ДПС - ініціатору звірки (п. 5.1). Зазначене підтверджується також і формою поданого до суду доказу – акт ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 31.10.2013р. № 699/26-56-22-01-05/38392753 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прадотех» належним чином не засвідчений, що само по собі виключає використання його у якості письмового доказу.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків фактично не проводилось.

При цьому, суд дійшов висновку, що фактично не проводячи зустрічної звірки, у порядку визначеному діючим законодавством, нехтуючи даними первинних документів, що підтверджують реальність взаємовідносин позивача з ТОВ «Прадотех» за період з 01.07.2013 р. до 31.07.2013 р., на підставі інформації акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прадотех», відповідачем складено довідку про проведення зустрічної звірки позивача, щодо підтвердження господарських відносин із зазначеним контрагентом, якою зафіксовані протиправні висновки відносно позивача, що не може відбуватися за правилами діючого законодавства.

Таким чином, аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про порушення, з боку відповідача, вимог діючого податкового законодавства та, відповідно, про протиправність вчинених ним дій по не проведенню зустрічної звірки позивача на підтвердження господарських правовідносин із ТОВ «Прадотех» за період з 01.07.2013 р. до 31.07.2013 р.

Щодо позовних вимог про скасування довідки відповідача № 8249/26-58-22-07-17/38578491 від 12 грудня 20013 року про проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Прадотех» за період з 01 липня 2013 року по 31 липня 2013 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, діє чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально-правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) та рішень суб’єкта владних повноважень.

Частиною 1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правовий акт – це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Акт індивідуальної дії – це виданий суб’єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов’язки у того суб’єкта, якому вони адресовані.

Таким чином, довідка про проведення зустрічної звірки не є рішеннями суб’єкта владних повноважень у розумінні п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, а є виключно службовим документом, який лише фіксує обставини, встановлені під час проведення зустрічної звірки, факти виявлених порушень законодавства та не є документом, зобов’язуючим до вчинення будь-яких дій. Вона не породжує для позивача правових наслідків, не є підставою для виникнення у нього будь-яких прав та обов’язків, отже ніяким чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, належним чином не виконаний покладений на нього обов’язок щодо доказування з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ДПІ у Солом’янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, що виявились у не проведенні зустрічної звірки ТОВ «Комплектсервіс-2017» на підтвердження господарських правовідносин із ТОВ «Прадотех» за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р.

В інші частині відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій