Постанова № 37003963, 05.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 лютого 2014 року письмове провадження № 826/20426/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києвіпроскасування податкового-повідомлення рішення Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002661720 від 22.07.2013.

Позов мотивований тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта (довідки) фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та трудового законодавства № 471/0032/17-20/НОМЕР_2 від 05.07.2013, який оформлений з грубим порушенням як законів, так і підзаконних нормативно-правових актів. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 21.01.2014 не прибув, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, подавши до суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог. В запереченнях відповідач наголошував на тому, що позивачем в книзі обліку доходів жодних записів щодо обліку торгівельної виручки не зроблено, що підтверджується наданими копіями 1, 2 та останнього листа книги обліку доходів та поясненнями ФОП ОСОБА_1. Згідно з наданим до перевірки зошитом із щоденними записами торгівельної виручки з 01.09.2012 по 30.06.2013 встановлено, що ФОП ОСОБА_1 отримала готівкову виручку за вказаний період на суму 535 680,00 грн. Отже, оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, прийнятим за результатами перевірки позивача

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована і Святошинській районній у м. Києві державній адміністрації 03.12.2003, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців 2 072 017 0000 022058. На податковому обліку у Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС перебуває з 11.12.2003 №04481 і перебувала на загальній системі оподаткування.

З 01.01.2012 позивачка перейшла на спрощену систему оподаткування, згідно свідоцтва платника єдиного податку серія НОМЕР_3 та є платником єдиного податку другої групи.

Згідно свідоцтва платника єдиного податку серія НОМЕР_3 вид господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є роздрібна торгівля на ринках (КВЕД 52.02.0).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено поясненнями сторін, про початок перевірки позивача проінформовано направленням № 700/17-20ф від 27.06.2013, яке було отримано ОСОБА_2, яка працює продавцем у ФОП ОСОБА_1 27.06.2013. В направленні зазначено, на підставі пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.7 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України та наказу № 1177 від 27.06.2013 проводиться з 27.06.2013 фактична перевірка тривалістю 10 робочих днів та зазначено «метою перевірки є дотримання норм законодавства і питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Кодексу фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів.

На підставі вищевикладеного, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва ДПС проведено фактичну перевірку, за результатами якої складено акт (довідка) фактичної перевірки № 471/0032/17-20/НОМЕР_2 від 05.07.2013, яким встановлено наступні порушення:

- пп. 2.2 та пп. 2.6 п. 2 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні": готівкові кошти за реалізований товар на загальну суму 535 680,00 грн. за період з 24.01.2012 року по момент перевірки не оприбутковані (не обліковані) у встановленому законом порядку (книга обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість), яку ведуть громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року не ведеться);

- ст.21, ст.24, ст.24-1 Кодексу законів про працю України, а саме : встановлено не оформлення трудових відносин.

На підставі акта (довідки) фактичної перевірки № 471/0032/17-20/НОМЕР_2 прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2013 № 0002661720, яким встановлено правопорушення пп.2.6 п.2 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та згідно ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 536/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 2 678 400,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення, за правилами ст.56 Податкового кодексу України, було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві, за результатами якого оскаржуване рішення було залишене без змін, а скарга - без задоволення.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 року № 679-XIV до повноважень Національного банку України серед інших належить визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.

Із змісту преамбули Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (далі - Положення № 637), вбачається, що цей нормативно-правовий акт визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Пунктом 1.2 Положення № 637, визначено, що "оприбуткування готівки" - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

У відповідності до цього ж пункту Положення № 637 під "готівковою виручкою (виручкою)" розуміється сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження; під "готівковими розрахунками" - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; під "касою" - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів, під "касовою книгою" - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; а під "книгою обліку" - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій, а "книгою обліку доходів і витрат" - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України.

Згідно із п. 2.6 гл. 2 вказаного Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

В силу норми абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р. № 436/95 (далі - Указ № 436/95) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування юридичними особами всіх форм власності у касах готівки передбачено застосування фінансові санкції у вигляді штрафу в п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

При цьому згідно п. 296.1 ст. 296 гл. 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розд. XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 цього пункту.

Зокрема, відповідно до пп. 296.1.1. п. 296.1 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Форму книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість) та Порядок ведення такої книги обліку доходів платників єдиного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011р. № 1637 (далі - Порядок), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за № 1534/20272.

У відповідності до п. 1 Порядку, фізичні особи - підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів (далі - Книга), у якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи.

Прошнурована та пронумерована Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку платників податку (п. 2 цього Порядку).

Записи у Книзі виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або пастою кулькових ручок. У разі внесення виправлень новий запис засвідчується підписом платника податку (п. 3 цього Порядку).

За нормою п. 4 зазначеного Порядку у Книзі відображається фактично отримана сума доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у платника податку.

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) (п. 5 Порядку).

Зокрема, платник податку заносить до Книги відомості в такому порядку:

- у графі 1 зазначається дата запису;

- у графах 2 - 7 відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до пункту 293.2 та підпункту 2 пункту 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу: у графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги; у графі 3 вказується сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати; у графі 4 зазначається скоригована сума доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги на суму повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати та розраховується як різниця граф 2 і 3; у графі 5 вказується вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); у графі 6 відображається сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності; у графі 7 відображається загальна сума доходу як сума граф 4, 5 і 6.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що дані Книги використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Також в силу норм п. 44.1 ст. 44 цього Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, дохід, отриманий фізичними особами - підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, відображається у Книзі в день фактичного його одержання шляхом внесення відповідних записів.

Судом встановлено, що протягом спірного періоду Книга обліку доходів № 2023 від 24.01.2012 позивачем не велася.

Відповідно до пояснень позивача, наведених в тексті поданої позовної заяви, нею велися щоденні записи виручки в Книзі обліку доходів і витрат, яка була їй видана в 2003 році. І вона вважала, що ведення Книги доходів № 2023, яка була видана 24.01.2013, необхідно розпочати коли попередня Книга буде повністю заповнена.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачка своєчасно відобразила результати своєї підприємницької діяльності шляхом зазначення суми отриманого нею доходу в податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця. Тобто податковим органом не встановлено приховування позивачем отриманого доходу.

Відповідальність платників податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування визначається виключно законами. Тобто прийнятий Податковий кодекс України має більшу юридичну силу ніж Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, що було застосоване відповідачем у супереч існуючого Закону.

За правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ст. 300 Податкового Кодексу України.

Положення статті 300 Податкового Кодексу України розмежовують види порушень, за які до платника єдиного податку застосовується відповідальність, зокрема:

порушення при обчисленні податку;

несвоєчасність сплати сум єдиного податку;

не сплачено повністю суму єдиного податку, що підлягає до сплати;

порушено терміни подання податкових декларацій.

Разом з тим, приписами абзацу другого пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 році порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються.

Таким чином, діючим законодавством України передбачено вичерпний перелік порушень, за які до платника єдиного податку застосовується відповідальність.

Посилання представника відповідача на той факт, що позивачка отримала готівкову виручку за вказаний період в сумі 535 680 грн., згідно з наданим до перевірки зошитом не приймаються судом до уваги, оскільки надані суду світлокопії невідомого зошита не містять жодної інформації з якої можна було б встановити достовірність документу.

Відповідно до вимог п. 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Крім того, відповідач, навіть за сумнівними доводами акту не порушив умов, передбачених п. 2) ст. 291.4 Кодексу, не повинен був змінити умови оподаткування єдиним податком.

Отже, при розгляді справи судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0002661720, прийняте за результатами даної перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства, ґрунтується на застосуванні законодавства яке не мало бути застосовано і на незастосуванні Податкового Кодексу України.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС № 0002661720 від 22.07.2013.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій