Рішення № 36995855, 04.02.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/4866/13-ц 04.02.2014 04.02.2014 04.02.2014

Провадження №22-ц/784/468/14 Суддя по 1 інстанції - Подзігун Г.В.

Категорія 24 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Рішення

Іменем України

4 лютого 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Довжук Т.С., Коломієць В.В.,

при секретарі судового засідання - Романенко Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

приватного підприємства «Грандфінресурс»

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва 18 вересня 2013 року, описку в якому виправлено ухвалою того ж суду від 10 грудня 2013 року, у справі

за позовом

ОСОБА_2 до приватного підприємства «Грандфінресурс» про захист прав споживача,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до приватного підприємства «Грандфінресурс» (далі - ПП «Грандфінресурс») про повернення грошових коштів в сумі 11 769,35 грн., сплачених за нікчемним правочином.

Позивач вказував, що 8 вересня 2012 року між ним та відповідачем укладена угода № 214497 про надання послуг з метою отримання грошової позики у розмірі 125 000 грн. на умовах діяльності програми «Альянс України». На виконання цього договору він сплатив 8 750 грн. одноразового комісійного внеску, три щомісячні платежі по 694,45 грн. кожний на суму 2083,35 грн., три адміністративні витрати на суму 936 грн. по 312 грн. кожний, а всього 11 769,35 грн.

Позивач посилався на те, що він сплачував кошти лише за те, щоб отримати дозвіл на позику, діяльність відповідача містить ознаки пірамідальної схеми, яка вводить споживачів в оману, укладений правочин здійснений відповідачем з використанням нечесної підприємницької практики і відповідно до ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» є недійсним (нікчемним), тому просив про задоволення позову.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 вересня 2013 року, описку в якому виправлено ухвалою того ж суду від 10 грудня 2013 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 1769,35 грн., 700 грн. витрат на правову допомогу, а також 229,40 грн. судового збору на користь держави.

В апеляційній скарзі ПП «Грандфінресурс», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що діяльність ПП «Грандфінресурс» має ознаки пірамідальної схеми та нечесної підприємницької діяльності, тому угода, укладена з позивачем, є нікчемною.

Між тим, такий висновок суду не відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи, 8 вересня 2012 року між ОСОБА_2 та ПП «Грандфінресурс» укладено договір № 214497 з додатками до нього № 1 та № 2, за умовами якого (ст.1) відповідач за згодою позивача зобов'язується вчинити від його імені та за його рахунок певні юридичні дії, спрямовані на отримання ним 125 000 грн. на умовах діяльності програми «Альянс Україна», в тому числі сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування, організовувати та проводити заходи по розподілу грошового фонду та надати йому відповідну заявлену для придбання суму. Для цього позивач доручив відповідачеві використовувати суми чистих внесків для формування фонду реєстру та його розподілу.

За ст. 2 цього Договору учасник, поряд з іншим, зобов'язується сплатити одноразовий комісійний внесок у день підписання угоди та не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання дозволу (права на отримання відповідної грошової суми), адміністративний платіж, а також своєчасно сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор надає заявлені грошові суми та адміністративні витрати, що є платою за послуги з організації діяльності програми.

Відповідно до ст. 4 Договору його укладено у двох примірниках, по одному для кожної зі сторін. Цей договір не є поворотною фінансовою допомогою. Всі додатки до нього є його невід'ємною частиною. Підписання угоди є свідченням того, що сторони повністю розуміють її значення та умови, правові наслідки, що вона не носить характеру фіктивного або удаваного правочину, і що договірні умови є обов'язковими для виконання (а.с. 4-7).

Згідно з п.1.3 ст. 1 додатку № 2 до Договору його предметом є послуги з формування реєстру учасників програми, метою яких є придбання відповідної грошової суми.

Після вчасної сплати чергового загального платежу учасник набуває право брати участь у найближчому заході, коли фонд реєстру є достатнім ( п. 4.1. ст. 4 додатку № 2).

Конкретні умови отримання учасником заявленої суми визначені у ст. 5 цього додатку.

Адміністратор гарантує учаснику надати обумовлену грошову суму за умови виконання останнім всіх умов договору і додатків до нього ( ст. 14 додаток № 2).

Учасник підтверджує, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника адміністратора, уважно прочитав та зрозумів умови додатку № 2 та правові наслідки, що засвідчує своїм підписом ( ст. 15 додатку № 2).

На виконання умов даного договору позивач 8 вересня 2012 року сплатив 8750 грн. комісійного внеску, а 17 грудня 2012 року та 19 листопада 2012 року 2083,35 грн. щомісячного внеску та 936 грн. адміністративних витрат (а.с. 13-16).

За таких обставин, задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що діяльність відповідача є такою, що вводить споживача в оману, оскільки позивач не отримав чіткої інформації, необхідної для здійснення свідомого вибору і сплатив кошти не за одержання товару чи послуги, а за можливість одержання права на отримання позики за рахунок залучення інших споживачів, що свідчить про наявність пірамідальної схеми, внаслідок чого оспорюваний договір в силу ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» є недійсним.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам і ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.

Так, предметом оспорюваної угоди є надання учаснику програми «Альянс Україна» адміністративних послуг фінансового характеру з метою отримання заявленої до надання грошової суми.

Оплатні послуги адміністратора при виконанні споживачем всіх умов договору забезпечують не можливість, а реальне отримання останнім грошової суми за рахунок фонду реєстру, який формується з чистих внесків його та інших учасників, з наступним повним погашенням цієї суми своїми внесками.

До того ж при невиконанні цього обов'язку настає відповідальність, передбачена ст.9 додатку № 2.

Таким чином, позивач за оспорюваним договором виявив бажання отримати кошти, добровільно скориставшись наданими йому послугами і у кінцевому результаті не за рахунок залучення інших споживачів, а за рахунок власних внесених коштів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 засвідчив своїм підписом повне розуміння ним значення та умов договору, його правові наслідки, отримав від представника Адміністратора усі пояснення, уважно прочитав та зрозумів усі визначення, умови та зміст договору.

За наявності вищенаведених доказів та обставин є помилковим висновок суду першої інстанції про нікчемність укладеного між сторонами договору з підстав наявності пірамідальної схеми у діяльності відповідача, яка є забороненою та того, що така діяльність вводить споживача в оману.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України "Про захист прав споживачів" закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття "пірамідальної схеми" не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до "пірамідальної схеми".

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації "пірамідальної схеми" необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як "пірамідальної", тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України. Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

У той самий час предметом Угоди сторін, укладеної в рамках функціонування системи придбання товару (коштів) у групах «Альянс Україна» є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним товару.

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" під поняттям "фінансова послуга" розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Законом України від 2 червня 2011 року № 3462-ІV "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг" (введено в дію з 9 січня 2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" та доповнено п. 111, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Як убачається з наведеного, законодавець розрізняє ознаки, що застосовуються до поняття "пірамідальна схема" та "придбання товарів у групах". Якщо перше є порушенням законодавства, то друге, за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.

Такий висновок ґрунтується на головній ознаці відсутності "пірамідальної схеми" згідно з п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" - це товарність схеми, тобто передбачення надання споживачу товару в обмін на внесені ним кошти.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 2013 року № 6-40цс/13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

В в'язку з викладеним та на підставі п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Грандфінресурс» задовольнити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва 18 вересня 2013 року, описку в якому виправлено ухвалою того ж суду від 10 грудня 2013 року, скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до приватного підприємства «Грандфінресурс» про повернення грошових коштів, сплачених за нікчемним правочином.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: