Ухвала суду № 36993847, 30.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1809/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

30 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24.07.13р. у справі №823/1809/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Цибко» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень від 10.01.13р. №0000052301 та №0000042301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.07.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що господарські операції позивача з його контрагентом ФОП ОСОБА_2 не мали товарного характеру, у зв'язку з відсутністю факту передачі товару (робіт, послуг) від контранета продавця на користь контрагента - покупця, наявність порушеної кримінальної справи відносно контрагента позивача, відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що встановлено актом податкового органу про результати документальної позапланової виїзної перевірки СПД ОСОБА_2 та актами перевірок контрагентів останнього.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, Смілянською ОДПІ Черкаської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо взаємовідносин з ОСОБА_2 за період з 01.05.09р. по 30.11.10р. та вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 18.12.12р. №2676/22/33515070.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 10.01.13р.:

№0000052301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 68 568 грн., в т.ч. основний платіж - 54 854 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 13 714 грн.;

№0000042301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 80 700 грн., в т.ч. основний платіж - 64 562 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 16 141 грн.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень - рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог:

пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок заниження податку на прибуток на загальну суму 67455 грн., в тому числі: за 2 квартал 2009 року на суму 2893 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 6896 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 6096 грн., за 3 квартал 2010 року - на суму 30999 грн., 4 квартал 2010 року на суму 20571 грн.;

пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок заниження ПДВ всього у сумі 57209 грн., в тому числі за червень 2009 року на суму 2315 грн., за січень 2010 року на суму 1033 грн., за лютий 2010 року на суму 483 грн., за березень 2010 року на суму 4000 грн., за квітень 2010 року на суму 2538 грн., за травень 2010 року на суму 800 грн., за червень 2010 року на суму 1460 грн., за серпень 2010 року на суму 15560 грн., за вересень 2010 року на суму 9233 грн., за жовтень 2010 року на суму 6790 грн., за листопад 2010 року на суму 9667 грн., за вересень 2011 року на суму 3330 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на висновках акта Смілянської ОДПІ Черкаської області від 12.07.11р. №1523/17-208/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 щодо формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок взаємовідносин з ТзОВ «Євроопт ЛТД», ТОВ «ВАККО», ТОВ «Радіант - Сервіс», ТОВ «Скап Холдінгс», за період з 01.05.2009 по 28.02.2011», яким встановлено, що за період, що перевіряється СПД ОСОБА_2 мав взаємовідносини із підприємствами, господарські операції яких відповідно до отриманих актів перевірок по ТОВ «Вакко» (за актом перевірки №104 від 21.02.11р.), ТОВ «Скап Холдінгс» (за актом перевірки №103 від 21.02.11р.), ТОВ «Радіант - Сервіс» (за актом перевірки №1377 від 06.06.11р.), ТзОВ «Євроопт ЛТД» (за актом перевірки №331 від 15.03.11р.) та відповідно до ч.1, ч.2 ст. 215, ч.1, ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України визнані нікчемними та такими, що суперечать інтересам держави і суспільства, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Також актом від 12.07.11р. №1523/17-208/НОМЕР_1 не встановлено факту передачі товару (робіт, послуг) від контранета продавця на користь контрагента - покупця, наявність порушеної кримінальної справи відносно контрагента позивача, відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання товару, з метою використання його у межах власної господарської діяльності позивача та подальшої реалізації на користь замовників, оплата вартості товару, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі податкових та видаткових накладних, актів здачі - прийняття робіт (послуг) та інших документів бухгалтерського обліку, які в їх сукупності розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного у перевіряємий період), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні правові норми закріплені Податковим кодексом України.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Згідно довідки з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ№505118 основними видами діяльності позивача за КВЕД, зокрема, є: ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства.

Так, між позивачем та СПД ОСОБА_2 були укладені наступні договори: договір купівлі-продажу №04/01 від 20.01.09р., договір купівлі-продажу №02/01 від 02.01.10р., договір купівлі-продажу №1 від 11.01.11р., за умовами яких продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти й оплатити його.

На підтвердження факту придбання товару (автомобільні запчастини) матеріали справи місять податкові та видаткові накладені, товарно - транспортні накладні, акти приймання продукції, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій та відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV.

Оплата вартості придбаних товарів здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на рахунок СПД ОСОБА_2

Поставка товару здійснювалась СПД ОСОБА_2 орендованим у ОСОБА_3 автомобільним транспортом Мерседес-Бенс НОМЕР_2 на склад позивача за адресою: Черкаська обл., м. Сміла, вул. Литвинова, 63. Згідно наявних в матеріалах справи копій свідоцтв про права власності на нерухоме майно ( а/с 155 - 157, том ІІ) у позивача у приватній власності перебуває частина комплексу: нежитлова будівля рихтувального цеху літ. ББ «бб» порщею 507,8 кв.м по вул. Литвинова, 63 у м. Смілі, Черкаської області; нежитлові будівлі по вул. Литвинова, 63-а у м. Смілі, Черкаської області.

Матеріали справи містять докази оприбуткування позивачем придбаного у контрагента товару, зокрема: акти приймання продукції (а.с. 143-162, т.1), акти списання запчастин та матеріалів, використаних під час підготовки конкретного обладнання до продажу (а.с. 175, 177-179, 187, 193, 196, 201, 213, 218, 223, 228, 229, 235, 239, 241, 245, 249, т.1), відомості приймання обладнання (а.с. 163-173, т.1).

Також матеріали справи містять докази використання позивачем у власній господарській діяльності придбаного товару та подальшої реалізації його на користь третіх осіб, що підтверджується наявними в матеріалах справи:

договором купівлі-продажу №7 від 18.05.10р., укладеним між позивачем та ТОВ «Тронка-АТ», згідно умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця наступне обладнання: машина тістомістильна Т1-ХТ2А - 1 шт (18 000 грн.); діжа 330 л. Т1-ХТ2Д (н/с) - 2 шт (12 000 х 2 = 24000 грн.), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору;

договором купівлі-продажу №2 від б/д, укладеним між позивачем та ТОВ «ВІАЛ-МАРКЕТ», згідно умов якого, продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця наступне обладнання: конічна центрифуга (округлював тіста) KUMKAYA CM 3000S, (бувший в використані) - 1 шт. (18 000 грн.); діжеперекидач А2-ХДЕ - 1 шт (17000,00); тістомісильна машина Л4-ХТ2В - 1 шт (17200,00); діжа А2-ХТД (нержавіюча сталь) - 4 шт (3300х4=13200); повздовжньо-формувальний агрегат Кumkaya LM 2000, бувший в використані - 1 шт (18000,00 грн.); мукопросіювач ПВ-250 - 1 шт (2400,00 грн.) (надалі Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах цього Договору;

договором купівлі-продажу №10 від 05.07.10р., укладеним між позивачем та ВАТ «Овруцький хлібзавод», згідно якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця наступне обладнання: тістоподільник А2-ХТН з відновленою головкою (складського зберігання) - 1 шт - надалі товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору;

договором про співпрацю №1/20 від 20.01.10р., укладеним між позивачем та ПП «Імпексмаш», згідно умов якого продавець зобов'язується поставляти у власність покупця товар, згідно виставлених та оплачених рахунків за взаємною згодою сторін, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар;

договором про співпрацю №1/19 від 19.01.10р., укладеним між позивачем та ТОВ «Дослідний завод харчового обладнання», згідно умов якого продавець зобов'язується поставляти у власність покупця товар, згідно виставлених та оплачених рахунків за взаємною згодою сторін, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.

На момент здійснення позивачем господарських операцій СПД ОСОБА_2 був належним чином зареєстрований як суб'єкт господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечується податковим органом.

Податковим органом також не надано доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірних операціях, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Покликання апелянта на акти перевірок контрагентів СПД Несторенка - ТзОВ «Євроопт ЛТД», ТОВ «ВАККО», ТОВ «Радіант - Сервіс», ТОВ «Скап Холдінгс» - самі по собі не свідчать про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства, з огляду на те, що позивач не мав господарських відносин з вказаними підприємствами. Окрім того, покупець - платник податку не може нести відповідальність за зловживання службовою чи іншою особою підприємства - платника податку в ланцюгу поставки товарів (послуг).

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка викладена, зокрема, у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Покликання апелянта на матеріали кримінальної справи порушеної відносно СПД ОСОБА_2 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, не заслуговують на увагу, з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що в межах кримінальних справи досліджувались господарські операції позивача з його контрагентами.

Окрім того, матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду вказаної кримінальної справи.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24.07.13р. у справі №823/1809/13-а - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24.07.13р. у справі №823/1809/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.