Ухвала суду № 36986511, 30.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16010/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

30 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про зобов'язання вчинити дії та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, в якому просила скасувати рішення Київської міської ради від 25.12.12 р. №730/9014 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 для реконструкції кіоску під магазин, його експлуатації та обслуговування на АДРЕСА_1» та зобов'язати Київську міську раду розглянути клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 31.10.08 р. про надання земельної ділянки площею 79, 04 кв.м., якій присвоєно кадастровий №62:003:163 за технічною документацією із землеустрою по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки по АДРЕСА_1, та прийняти рішення в порядку ст. 123 Земельного кодексу України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 31.10.08 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до Київської міської ради з клопотанням про надання земельної ділянки в користування, в якому просила в місячний термін з дня отримання даного клопотання прийняти рішення про надання земельної ділянки в користування площею 79,04 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, для складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою під існуючим об'єктом забудови терміном на п'ять років.

09.12.08 першим заступником начальника Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації заявниці надано відповідь про те, що раніше подане клопотання позивача стосовно відведення земельної ділянки для реконструкції кіоску під магазин, його експлуатації та обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 від 24.12.07 р. розглянуто, у наданні згоди замовнику на розроблення проекту землеустрою відмовлено. Повторний розгляд клопотань, по яких отримано відповідь, Регламентом розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 15.07.04 р., не передбачено.

Вказану відмову позивачем оскаржено до суду.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26.10.10 р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.11 р., що була залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.11 р., рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26.10.10 р. скасовано, позовні вимоги задоволено частково: визнано бездіяльність Київської міської ради щодо не розгляду клопотання ОСОБА_2 від 31.10.08р. неправомірною та зобов'язано Київську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_2 від 31.10.08 р. та прийняти відповідне рішення в межах наданих повноважень. В іншій частині позову відмовлено.

26.12.11 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби ВП №30579936 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-53/10, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, про зобов'язання Київської міської ради розглянути клопотання ОСОБА_2 від 31.10.08р. та прийняти відповідне рішення в межах наданих повноважень.

25.12.12 Київською міською радою прийнято рішення №730/9014 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 для реконструкції кіоску під магазин, його експлуатації та обслуговування на АДРЕСА_1».

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 02.04.13 р. ВП №30579936 виконавче провадження закінчено у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважаючи, що прийняття Київської радою за результатами розгляду її клопотання про надання земельної ділянки від 31.10.2008 року рішення від 25.12.12 №730/9014 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 для реконструкції кіоску під магазин, його експлуатації та обслуговування на АДРЕСА_1» не є виконанням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.11 р., ОСОБА_2 звернулася з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача є законним та обґрунтованим.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом спору по даній справі є оскарження рішення Київської міської ради від 25.12.12 №730/9014 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 для реконструкції кіоску під магазин, його експлуатації та обслуговування на АДРЕСА_1».

Як вбачається з матеріалів справи, дане рішення було прийняте відповідачем за результатами розгляду клопотання позивача від 31.10.2008 року про надання земельної ділянки в користування, в якому заявниця просила в місячний термін з дня отримання даного клопотання прийняти рішення про надання земельної ділянки в користування площею 79,04 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, для складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою під існуючим об'єктом забудови терміном на п'ять років, на виконання рішення суду.

Вказаним судовим рішенням, що набрало законної сили, було зобов'язано Київську міську ради розглянути клопотання ОСОБА_2 від 31.10.08 р. та прийняти відповідне рішення в межах наданих повноважень.

Засади організації та діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради відноситься розпорядження землями територіальної громади міста та передача земельних ділянок комунальної власності у власність та користування громадян і юридичних осіб.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду станом на час прийняття оскаржуваного рішення визначено ст. 124 Земельного кодексу України в такій редакції.

Згідно з 1 цієї статті передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Частинами 2-3 ст. 134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій);

використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 60 відсотків;

надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;

надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);

створення озеленених територій загального користування;

будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;

розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції;

надання земельних ділянок суб'єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб'єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;

надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

надання земельної ділянки взамін викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику або його спадкоємцю (правонаступнику) у разі, якщо така потреба відпала;

поновлення договорів оренди землі;

використання земельних ділянок для здійснення концесійної діяльності;

передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;

надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;

надання земельних ділянок в інших випадках, визначених законом.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

Виходячи з аналізу встановлених фактичних обставин справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів зазначає, що за час розгляду справи позивача в суді процедура надання земельних ділянок комунальної власності змінилася, внаслідок чого на момент прийняття оскаржуваного рішення при наданні земельної ділянки комунальної власності фізичній особі, за відсутності підстав, передбачених чч.2-3 ст. 134, ст. 121 Земельного кодексу України, які у спірних правовідносинах відсутні, проведення торгів є обов'язковим.

Посилання позивача на положення ст. 123 Земельного кодексу України в редакції станом на 31.10.2008 року суд відхиляє, оскільки згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Стосовно доводів апелянта, що відповідачем не виконано рішення суду, яким Київську міську раду зобов'язано розглянути клопотання ОСОБА_2 від 31.10.08 р. та прийняти відповідне рішення в межах наданих повноважень, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з вступної частини оскаржуваного рішення Київської міської ради від 25.12.12 р. №730/9014 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 для реконструкції кіоску під магазин, його експлуатації та обслуговування на АДРЕСА_1», органом місцевого самоврядування клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 розглянуто, а тому рішення суду виконано.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Київська міська рада є колегіальним органом, що приймає рішення на сесії шляхом голосування.

Таким чином, вирішень спірного питання питань про надання відноситься до внутрішньої компетенції колегіального органу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги позивача висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.