Рішення № 36985445, 03.01.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №589/3411/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Лєвша С. Л.Номер провадження 22-ц/788/85/14 Суддя-доповідач - Криворотенко В. І. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Дубровної В. В., Лузан Л. В.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк»

на заочне рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 серпня 2013 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

ПАТ «Акцент-Банк» звертаючись з позовом просило стягнути з відповідача заборгованість за договором №ABT0RX04880148 від 20.12.2007 року в сумі 51681 грн. 40 коп.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Акцент-Банк» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 20 грудня 2007 року ОСОБА_3 подав до ПАТ «Акцент-Банк» заяву позичальника, яка разом з пам'яткою клієнта, Умовами про надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та правилами про надання банківських послуг, тарифами складає договір про надання споживчого кредиту. За умовами договору банком надано відповідачу кредит на суму 5064 грн. строком до 20 грудня 2009 року зі сплатою 1,0 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 184,84 грн. та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 844 грн.

Але взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту зі сплатою відсотків та інших обов'язкових платежів ОСОБА_3 не виконав, в результаті чого, станом на 26 березня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 51681 грн.40 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом - 5064 грн.; заборгованості за відсотками - 670 грн.02 коп.; заборгованість з комісії - 4436 грн.16 коп.; заборгованості з пені - 38574 грн.01 коп.; штрафу (фіксована частина) - 500 грн.; штрафу (процентна складова) - 2437 грн. 21 коп. (а.с.4).

Вказані факти з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений передбачений законом строк позовної давності. Доводи позивача про збільшення строку позовної давності до п'яти років місцевий суд не прийняв до уваги, оскільки останнім не надано доказів про укладення письмового договору з відповідачем про таке.

Проте з даними висновками суду погодитись не можна.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 5.5 умов про надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) передбачено, що терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користуванні кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Отже, відповідно до ч. 5 ст. 261, ст. 264 ЦК України перебіг п'ятирічного строку позовної давності за вимогами ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором почався 21 грудня 2009 року та спливає 21 грудня 2014 року, позов було пред'явлено до суду 13 червня 2013 року. Отже, банк звернувся в суд з позовом до відповідача в межах строку позовної давності.

Також слід зазначити, що умови про збільшення позовної давності можуть бути вміщені як в укладеному сторонами договорі, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.

Посилання суду першої інстанції на положення ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» в даному випадку є необґрунтованим, оскільки п.7 ч.11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з самою частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

Правовідношення які виникли між сторонами не передбачають підписання кредитного договору та виникають на підставі рішення банку.

Банк при укладені кредитного договору з ОСОБА_3 надав останньому у повному обсязі інформацію про умови кредитування, відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», що підтверджується матеріалами справи.

Розрахунок заборгованості ОСОБА_3 не оспорюється.

Але при вирішенні питання про стягнення суми пені апеляційний суд виходить з того, що відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Частиною третьою ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів до їх зменшення.

З матеріалів справи вбачається, що позичальником умови повернення кредиту порушуються починаючі з 2007 року, строк дії договору закінчився 20 грудня 2009 року. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору позивач мав право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав як до спливу дії кредитного договору, так і після закінчення його строку. Дані про те, що позичальником вживалися заходи щодо повернення боргу та недопущення збільшення розміру збитків в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, з урахуванням законодавчого положення про обов'язок кредитора вжити заходи щодо недопущення збільшення розміру збитків, що розуміється і збільшення розміру боргу за зобов'язаннями, які могли бути припиненими в односторонньому порядку кредитором та враховуючи розмір пені, що значно перевищує розмір основного боргу з урахуванням відсотків та комісії, апеляційний суд вважає за необхідне зменшити суму пені з 38,574,01 грн. до 10000 грн., яка є пропорційною сумі основного боргу з урахуванням відсотків та комісії.

Таким чином, рішення суду підлягає скасуванню згідно вимог ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового про задоволення позовних вимог частково та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №ABT0RX04880148 від 20.12.2007 року у загальній сумі 23107,39 грн., яка складається: з заборгованості за кредитом у розмірі - 5064 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 670,02 грн. і заборгованості за комісією - 4436,16 грн., пені - 10000 грн., штраф (фіксована часина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 2437,21 грн.

У зв'язку з частковим задоволенням позову та апеляційної скарги сплачений позивачем судовий збір в суді першої та апеляційної інстанції підлягає відшкодуванню відповідачем згідно ст.88 ЦПК України в розмірі 346 грн. 60 коп. (775,22х44,71:100%).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 серпня 2013 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №ABT0RX04880148 від 20 грудня 2007 року, яка виникла станом на 26.03.2013 року, в розмірі 23107,39 грн., яка складається з наступного: 5064 грн. - заборгованість за кредитом; 670,02 - заборгованість по відсоткам, 4436,02 грн. - заборгованість по комісії; 10000 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 500 грн. - штраф як фіксована частина, 2437,21 грн. - штраф, як процентна складова.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» 346, 60 грн. в рахунок відшкодування судового збору сплаченого за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -