Рішення № 36984510, 03.02.2014, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108

Справа № 270/6654/13-ц

Провадження № 2/270/289/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2014 року м. Макіївка

Центрально - Міський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуюча суддя Неженцева О.В.

при секретарях Бабич Т.П.

Потіп О.М.

за участю позивачки ОСОБА_2

її представника ОСОБА_3

представників відповідача Коровякової К.О.

Буцького С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства

«Компанія «Вода Донбасу» Макіївського ПУВКХ про визнання дій неправомірними, скасування нарахованої заборгованості

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» Макіївського ПУВКХ (далі- КП) про визнання дій неправомірними, скасування нарахованої заборгованості.

У судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги уточнили, на обґрунтування яких представник позивачки зазначив про те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17 жовтня 1995 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є співвласниками квартири АДРЕСА_1. До лютого 2007 року цей жилий будинок перебував на балансі ВАТ «Макіївський коксохімічний завод», а на даний час на балансі ПП «МакРинок- Сервіс». Ще до 2007 року у квартирі було встановлено лічильник обліку споживання послуг водопостачання, за даними якого до 01 липня 2012 року позивачкою проводилася оплата на рахунок КП «Макіївський міськводоканал». З 01 липня 2012 року послуги водопостачання став надавати відповідач, тому відповідні оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення за даними цього ж лічильника ОСОБА_2 стала проводити на рахунок цього підприємства. У січні 2013 року позивачка отримала письмове повідомлення за № 65774 від 10 січня 2013 року, згідно якого відповідач повідомив її про наявність заборгованості за надані послуги за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року у сумі 1450 грн. 06 коп. Після неодноразових письмових звернень до відповідача, КП «Вода Донбасу» їм було повідомлено про те, що у зв`язку з простроченням державної повірки лічильника, нарахування оплати за цей період було проведено за послуги постачання згідно діючим нормам споживання, тому і утворилася заборгованість у сумі 1450 грн. 06 коп.16 січня 2013 року ними, з відома районного відділення водоканалу, було проведено зняття лічильника та передано для проведення його повірки. За наслідками повірки було встановлено його справність, про що було надано відповідний акт від 17 січня 2013 року і 22 січня 2013 року лічильник було представником відповідача опломбовано та прийнято в експлуатацію. Дата проходження наступної повірки лічильника була визначена як січень 2016 року.

З визначеною сумою заборгованості позивачка та її представник не згодні, бо оплата наданих послуг водопостачання та водовідведення проводилася своєчасно і у повному обсязі згідно показів лічильника (заводський номер 583168), придатність та справність якого була підтверджена у січні 2013 року, тому проведення відповідачем нарахувань за нормами споживання є неправомірним. На письмові звернення відповідачем було відмовлено у проведенні корегування особового рахунку.

Посилаючись на порушення відповідачем вимог чинного законодавства, представник позивачки просив: визнати незаконними дії відповідача з нарахування вартості послуг водопостачання та водовідведення по рахунку НОМЕР_1 за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року по загальним нормам споживання (з урахуванням кількості зареєстрованих осіб - 4, норми водопостачання - 320 л на добу) на суму 1450 грн. 06 коп.; скасувати нараховану заборгованість за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року у сумі 1450 грн. 06 коп.

Представники відповідача - юрисконсульти Коровякова К.О. та Буцький С.В. позовні вимоги не визнали, пославшись на їх безпідставність. У судових засіданнях, заперечуючи проти позову, представники відповідача стверджували, що Макіївське виробниче управління водопровідно- каналізаційного господарства є структурним підрозділом КП «Компанія «Вода Донбасу», не має статусу юридичної особи і не є правонаступником КП «Макіївський міськводоканал», яке до 01 липня 2012 року надавало послуги з водопостачання та водовідведення. Відповідач не є виконавцем послуг, а лише виробник цих комунальних послуг. На даний час органами місцевого самоврядування м. Макіївки та м. Донецька не призначено КП «Компанія «Вода Донбасу» Макіївське ВУВКГ виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення. КП «Міськводоканал» не надало їм відомості про дату останньої повірки лічильника, встановленого у квартирі позивачки, про що свідчить довідка цього підприємства від 12 листопада 2013 року. За відомостями саме цього лічильника позивачка проводила оплату наданих послуг. Вважають, що з урахуванням того, що зазначений лічильник не повірений, технічної документації на введення та підключення не має, тому цей лічильник не міг вірно проводити відповідний облік. Стверджували, що саме з цієї причини проведення нарахувань оплати за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року повинно проводитися за нормативами (нормами) споживання, як це передбачено пунктом 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630. Проведене нарахування заборгованості за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року у сумі 1450 грн. 06 коп. вважають вірними та законними, тому у задоволенні позовних вимог просили відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Згідно свідоцтва про право власності на житло, яке було 17 жовтня 1995 року видано комісією по приватизації Макіївського КХЗ ім. Ф.Е.Дзержинського, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є співвласниками квартири АДРЕСА_1. (а.с.91)

У квартирі за станом, як на 01 липня 2012 року, так і на даний час зареєстровані позивачка ОСОБА_2, її син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, чоловік ОСОБА_9, син ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчать відомості домової книги по квартирі та копія особового рахунку НОМЕР_2, який видано ПП « МакРинок-Сервіс», на балансі якого з 01 вересня 2012 року перебуває цей жилий будинок ( а.с. 46, 92-96, 136)

Матеріалами справи встановлено, що з 01 лютого 2007 року до 01 липня 2012 року послуги водопостачання та водовідведення мешканцям квартири АДРЕСА_1 надавало КП «Макіївський міськводоканал».

Згідно письмової інформації КП «Міськводоканал» від 10 січня 2014 року дозвіл на встановлення лічильника обліку споживання води у цій квартирі надавався підприємством ВАТ «МКХЗ», на балансі якого раніше знаходився цей жилий будинок. У переліку водомірів, встановлених у житловому фонді ВАТ «МКХЗ», який був переданий в КП « Макіївський міськводоканал» по цій адресі значиться прилад обліку, але його номер не вказаний. Інформації про те, що прилад обліку проходив повірку, згідно бази даних КП «Макіївський міськводоканал» немає, відповідно і термін проходження чергової перевірки цього лічильника КП «Макіївський міськводоканал» не може надати, тому що він залежить від дати виготовлення прибору обліку. Нарахування оплати за цією адресою за період з 01 лютого 2007 року по 01 липня 2012 року здійснювалося згідно показів приладу обліку. Станом на 01 липня 2012 року на показання приладу обліку 00670 куб.м заборгованість перед КП « Макіївський міськводоканал» відсутня.(а.с. 112).

Аналогічні відомості відображені у довідці від 12 листопада 2013 року цього ж підприємства. (а.с. 56)

Судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_2 відповідачем по справі було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 , таким чином вона є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення. Згідно відомостей по цьому рахунку за станом на 01 січня 2013 року значиться заборгованість у сумі 1450 грн. 06 коп., яка утворилася за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року.( а.с.153).

Як свідчать письмові пояснення представника відповідача від 30 січня 2014 року, зазначена заборгованість утворилася з причини того, що нарахування за цей період було здійснено за нормами споживання, виходячи з кількості осіб зареєстрованих у квартирі норми водопостачання - 320 литрів на добу, з урахуванням проведених споживачем проплат за цей період. ( а.с. 137).

Положеннями частини 3 статті 28 Закону України від 11 лютого 1998 року із подальшими змінами «Про метрологію та метрологічну діяльність», що регулюють питання повірки засобів вимірювальної техніки, зазначено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб`єктами підприємницької діяльності - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов`язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Згідно п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 із подальшими змінами (далі- Правил), засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води- згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці.

Відповідно до Наказу № 141/212/91 від 15 червня 2005 року Державних комітетів України з питань технічного регулювання й споживчої політики, з питань житлово-комунального господарства, Міністерства промислової політики (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 червня 2005 року за № 687/10967) міжповірочний інтервал лічильників холодної води, результати яких використовуються під час розрахунків у сфері побутової й комунальної послуги, встановлені в 3 роки (починаючи з дати останньої перевірки).

У судовому засіданні позивачка та її представник зазначили про те, що вважають дії відповідача неправомірними в частині нарахування заборгованості за послуги водопостачання за нормами споживання, оскільки ОСОБА_2 є споживачем послуг відповідача та сплачувала за отримані послуги у період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року згідно показів лічильника.

Пунктом 9 Правил передбачено, що квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця. Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку (пункт 10 зазначених Правил).

У пункті 16 Правил зазначено про право споживача проводити позачергову повірку за власні кошти квартирних засобів обліку у разі виникнення в нього сумнівів щодо правильності їх показань, про що він інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.

Чинним законодавством на споживача не покладено обов`язок по проведенню чергової повірки засобу обліку, а лише зазначено про необхідність ним його подання на періодичну повірку, та не встановлено, що у випадку не подання на повірку обсяг спожитих послуг має визначатись за нормами споживання. Таке може мати місце лише у разі встановлення несправності засобу обліку.

Судом встановлено, що 16 січня 2013 року споживачем було знято лічильник, який проводив облік спожитої води, і передано на повірку. Згідно відомостей паспорту за № 792 від 17 січня 2013 року СПД ОСОБА_10 було проведено повірку лічильника води КВ-1,5 заводський № 583168 та встановлено його справність і придатність для подальшого проведення обліку, наступний строк повірки визначено у 2016 році.(а.с. 10).

22 січня 2013 року представником відповідача зазначений прилад обліку споживання води було прийнято в експлуатацію та опломбовано, про що свідчить відповідний акт на а.с. 138.

Таким чином, об`єктивні дані про те, що засіб обліку - лічильник КВ -1,5 заводський № 583168, встановлений у квартирі позивачки був несправний у період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року, відсутні.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу ст.. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд визнає, що дії КП «Компанія «Вода Донбасу» Макіхвського ПУВКХ по нарахуванню споживачу ОСОБА_2 вартості послуг водопостачання та водовідведення за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року у сумі 1450 грн. 06коп. за загальними нормами споживання, є неправомірними, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Як правило, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально- правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст.16 ЦК України.

За змістом ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8)відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної(немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Що стосується заявлених ОСОБА_2 позовних вимог про скасування нарахованої заборгованості у сумі 1450 грн. 06 коп., то зі змісту позовних вимог вбачається, що вона просить захистити її порушені права. Проте, до компетенції суду не входить скасування заборгованості, але лише вирішення питання про визнання неправомірними дій відповідача.

Враховуючи вищенаведене, у задоволенні позовних вимог про скасування заборгованості необхідно відмовити.

Позивачкою при зверненні до суду за захистом порушеного права судові витрати по сплаті судового збору не понесені. Приймаючи до уваги, що позивачка, на користь якої постановлено рішення, звільнена від сплати судових витрат при зверненні з даним позовом до суду, на підставі положень ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 3, 11, 57-59, 60,88, 209, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про захист прав споживачів», статтею 16 ЦК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 , Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», Законом України «Про житлово- комунальні послуги», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» Макіївського ПУВКХ про визнання дій неправомірними, скасування нарахованої платні задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» Макіївського ПУВКХ по нарахуванню вартості послуг водопостачання та водовідведення споживачу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1) за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року по загальним нормам споживання у сумі 1450 грн. 06 коп.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про скасування нарахованої платні у сумі 1450 грн. 06 коп. відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» Макіївського ПУВКХ на користь держави судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Центрально - Міський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Неженцева О.В.