Ухвала суду № 36969128, 21.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2014 р. м. Київ К/800/40753/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Мосійчук І.М.,

розглянувши касаційні скарги Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дубовий гай»

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013 року

та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року

по справі №806/247/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дубовий гай»

до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дубовий гай» звернулось до суду з позовом до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000382201 від 27.12.2012 року та №0000402201 від 28.12.2012 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013 року у даній справі позов задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000382201 від 27.12.12 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Позивач у своїй касаційній скарзі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 05.12.2012 року по 11.12.2012 року Овруцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Державної податкової служби Житомирської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дубовий гай» з питань достовірності декларування суми податку на додану вартість, відображеної у деклараціях за вересень 2012 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення п. 188.1 ст.188, п. 209.18, ст. 209, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки Овруцькою МДПІ Житомирської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000382201 від 27.12.2012 року та №0000402201 від 28.12.2012 року.

Задовольняючи позов частково, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Підставою для висновку про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України стало те, що податкова накладна від № 8 від 03.09.2012 року по взаєморозрахунках з ТОВ «Ромекс» на суму ПДВ 870929,83 грн. не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1. статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому, платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, даною нормою ПК Укаїни на ТОВ «Ромекс» як продавця при здійсненні операцій з постачання товару покладено обов'язок надати покупцю податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріали справи свідчать, що 24.09.2012 року позивачем подано до відповідача заяву за №29 про порушення постачальником порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних разом з копіями первинних документів: видаткової накладної №РН-0000004 від 03.09.2012 року, податкової накладної №8 від 03.09.2012 року, договору поставки №20 від 31.08.2012 року.

Крім того, 19.10.2012 року ТОВ «АПК «Дубовий Гай» в електронному вигляді подано звітну декларацію № 9064643083 за вересень 2012 року та всі необхідні додатки, в тому числі заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (Додаток 5).

Зважаючи на викладене, колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що вимоги Податкового кодексу України щодо подання податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувся факт сплати податку постачальнику або факт отримання товарів/послуг, разом зі скаргою на постачальника, позивачем виконані в повному обсязі.

Разом з тим, частково відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АПК "Дубовий Гай» відноситься до сільськогосподарських підприємств, які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства і рибальства та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах.

Відповідно до п. 209.18, ст. 209 Податкового кодексу України сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 цього Кодексу, але не обрали спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, передбаченого статтею 209 цього Кодексу, і на загальних підставах вважаються платником податку на додану вартість, за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також за молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим законодавством не передбачено можливості сільськогосподарських підприємств, які не обрали спеціального режиму оподаткування, відносити до спеціальної декларації суми з наданих сільськогосподарських послуг.

Матеріали справи свідчать, що проведеною відповідачем перевіркою ТОВ «АПК «Дубовий Гай» встановлено віднесення до складу декларації сільськогосподарського товаровиробника, окрім реалізації свиней живою вагою, послуги тимчасового відповідального зберігання - утримання свиней, наданих ТОВ «Ромекс» відповідно до умов договору № 2 тимчасового відповідального зберігання-утримання свиней від 31.07.2012 року та оформлені актом приймання-передачі послуг від 03.09.2012 року на загальну суму 821305,62 грн., в т.ч. ПДВ 136884,27 грн.

Крім того, товариством не включено до бази оподаткування податком на додану вартість по бюджетній декларації операції з постачання ТОВ «Ромекс» послуг тимчасового відповідального зберігання - утримання свиней відповідно до податкової накладної №14 від 04.09.2012 року на суму ПДВ 136884,27грн., чим порушено п.187.1. ст.187, п. 188.1. ст. 188 п. 209.18, ст. 209 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційних скарг порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дубовий гай» залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013 року та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року по справі №806/247/13-а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписРибченко А.О. підписФедоров М.О.

Ухвала складена у повному обсязі 24.01.2014 р.