Ухвала суду № 36969084, 27.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2014 р. м. Київ К/800/1670/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Блажівської Н.Є.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2012

у справі № 2а-1670/5137/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп Кременчук"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2012, позовні вимоги задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.07.2012 №0011242301/1074 та №0011252301/1075; зобов'язано відповідача вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати перевірки ТОВ "МД Груп Кременчук", оформленого актом №2153/22-209/32615024 від 07.07.2012, і поновити в ній дані, що містяться у наданих ТОВ "МД Груп Кременчук" податкових звітах з податку на додану вартість за період з вересня 2010 року по грудень 2011 року.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 17.05.2012 по 14.06.2012 посадовими особами Кременчуцької ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012, валютного законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012. Термін перевірки продовжувався на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ від 14.06.2012 № 1176.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 07.07.2012 № 2153/22-209/32615024, яким зафіксовано порушення:

- пп. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 876 136,70 грн., у т.ч.: 3 квартал 2010 року - 105 258,92 грн., 1 квартал 2011 року - 1 519 265,05 грн., 2 квартал 2011 року - 819 547,00 грн., 3 квартал 2011 року - 194 453,20 грн. та 4 квартал 2011 року - 237 612,51 грн.;

- пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 201.6 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 027 539,82 грн., в т.ч.: вересень 2010 року - 84 207,15 грн., січень 2011 року - 183 333,34 грн., лютий 2011 року - 189 974,12 грн., березень 2011 року - 120 531,36 грн., квітень 2011 року - 124 159,11 грн., червень 2011 року - 226 157,77 грн., липень 2011 року - 50 473,72 грн. та жовтень 2011 року - 48 703,25 грн.

Перевіряючі дійшли висновку, що позивачем перераховувалися кошти без мети реального настання наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування та несплати податків, а тому господарські операції між позивачем та його контрагентами - ПП "Критерій - 100", ТОВ "Транс Агенство Сервіс" та ТОВ "СВ - Метал Груп", не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

На підставі акта перевірки, відповідачем 26.07.2012 були винесені податкові повідомлення-рішення №0011242301/1074, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 2 876 137,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26 315,75 грн., №0011252301/1075, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1 027 53,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 45 847,03 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 26.07.2012, враховуючи наступне.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України (чинного на час формування валових витрат в I кварталі 2011 року) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Матеріали справи свідчать, що 01.03.2010 між ПП "Критерій - 100" (постачальник) та позивачем (покупець) було укладено договір поставки № ТКВ-10/2798/09/20-0, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі металопродукцію, іменовану в подальшому за текстом "товар", асортимент, кількість, якість та ціна якого вказані у рахунку-фактурі, який надається постачальником покупцю відповідно до умов цього договору та є невід'ємною частиною, або у специфікаціях, що є додатками до цього договору і його невід'ємними частинами.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Критерій - 100" підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактури, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, сертифікатами якості.

Також, на підтвердження виконання умов договору, зокрема пункту 4.1, в матеріалах справи наявні копії ліцензій перевізників, які здійснювали перевезення товарів за перевіряємий період, акти виконаних робіт та розрахунки за надані автопослуги, експедиційно-транспортні послуги.

Крім того, на підтвердження зв'язку зі своєю господарською діяльністю операцій по придбанню у ПП "Критерій - 100" металопродукції, позивачем надано докази подальшої реалізації товару іншим контрагентам із підтвердженням копіями видаткових накладних, рахунків-фактур, актами виконаних робіт, копіями довіреностей, виданих на отримання товарно-матеріальних цінностей за накладними, товарно-транспортними накладними.

Доводи відповідача про те, що згідно податкової звітності у ПП "Критерій - 100" відсутні трудові ресурси, основні фонди, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки, ПП "Критерій - 100" не був виробником поставлених позивачу товарів, а виступав посередником. Такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Також, факт здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ "СВ - Метал Груп" (продавець) згідно договору купівлі-продажу від 09.02.2011 № 021117 та з ТОВ "Транс Агенство Сервіс" (продавець) згідно договору поставки від 03.01.2011 №030501 підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактури, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, сертифікатами якості.

В матеріалах справи наявні копії договорів, укладені з перевізниками, ліцензії на надання послуг з перевезення, ліцензійні картки, заявки-договори на транспортно-експедиційні послуги, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані перевізником та замовниками, приймальні акти, платіжні доручення про здійснення оплати за надані послуги та товарно-транспортні накладні про перевезення металопродукції.

Товар в повному обсязі був оприбуткований на складі позивача, що підтверджується даними складського обліку, а операції по його поставці в повному обсязі відображені в бухгалтерському обліку позивача.

Матеріали справи свідчать, що на момент укладення договорів, їх виконання та видачі податкових накладних, ПП "Критерій - 100", ТОВ "Транс Агенство Сервіс" та ТОВ "СВ - Метал Груп" мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які на момент виникнення спірних відносин не було анульовано.

Слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За наведених обставин, враховуючи доведеність позивачем зв'язку здійснених господарських операцій із ПП "Критерій - 100", ТОВ "Транс Агенство Сервіс" та ТОВ "СВ - Метал Груп" зі своєю господарською діяльністю та наявність всіх необхідних первинних документів, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо правомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту у відповідних податкових періодах із врахуванням результатів вищезазначених господарських операцій із ПП "Критерій - 100", ТОВ "Транс Агенство Сервіс" та ТОВ "СВ - Метал Груп".

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати перевірки ТОВ "МД Груп Кременчук", оформленого актом №2153/22-209/32615024 від 07.07.2012, і поновити в ній дані, що містяться у наданих ТОВ "МД Груп Кременчук" податкових звітах з податку на додану вартість за період з вересня 2010 року по грудень 2011 року, слід зазначити наступне.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено методичні рекомендації взаємодії органів ДПС при опрацюванні таких розшифровок, відповідно до п. 2.21 яких, по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Оскільки, за наслідками перевірки ТОВ "МД Груп Кременчук" податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення, які оскаржені позивачем у даному провадженні, і відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем безпідставно здійснено коригування податкового кредиту, податкового зобов'язання та виключено з автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість за період з вересня 2010 року по грудень 2011 року.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене вище, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) Н.Є. Блажівська (підпис) В.В. Кошіль