Ухвала суду № 36969083, 30.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2014 р. м. Київ К/9991/35298/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Рівненської митниці на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." до Рівненської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області про визнання нечинним рішення, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2011 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." задоволено. Визнано нечинним рішення Рівненської митниці про визначення коду товару від 23 липня 2010 року №КТ-204-5072-10. Визнано нечинною картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №204000014/0/00107 від 26 липня 2010 року. Стягнуто з Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області на користь позивача 76 927 грн. 13 коп. мита та 17035 грн.18 коп. податку на додану вартість. Стягнуто на користь позивача з держбюджету судові витрати на проведення експертизи у сумі 1503 грн. 60 коп. та судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, згідно зовнішньоекономічного контракту № 038-31299514-00001 від 21.04.2010 р. з резидентом ФРН ТОВ "Колор С.І.М." було придбано маркувальну машину для нанесення горизонтальної дорожньої розмітки марки Hofmann H 18-1 та змінний агрегат для нанесення розмітки холодним пластиком із співвідношенням 98:2 AIRLESS.

Вказаний товар був поданий для митного оформлення згідно вантажно-митної декларації № 204000014/2010/005842.

При цьому ТОВ "Колор С.І.М." було вказано код товару для проведення процедури розмитнення - 8479100000.

За наслідками розгляду вантажно-митної декларації № 204000014/2010/005842 ТОВ "Колор С.І.М." Рівненською митницею було прийнято рішення № КТ-204-5072-10 від 23.07.2010 р. про визначення коду товару згідно УКТЗЕД. Згідно вказаного рішення імпортований товару для проведення митного оформлення було класифіковано наступним чином: машина дорожня самохідна маркувальна "Hofmann H 18-1 за кодом 875909090, змінний агрегат для нанесення розмітки холодним пластиком із співвідношенням змішування 98:2 AIRLESS за кодом - 8479100000.

26.07.2010 р. Рівненською митницею було прийнято картку відмови в митному оформлені у зв'язку з прийняттям рішення про визначення коду товару.

ТОВ "Колор С.І.М." було повторно подано вантажно-митну декларацію № 204000014/2010/005842 із вказанням кодів товарів визначених Рівненською митницею рішенням № КТ-204-5072-10 від 23.07.2010 р.

Вказана декларація була прийнята та по ній було проведено митне оформлення зі сплатою ТОВ "Колор С.І.М." ввізного мита в сумі 76927,13 грн. та податку на додану вартість в сумі 446151,20 грн., загалом 523078,33 грн.

Так, відповідно до Закону України "Про митний тариф України" Митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Статтею 68 цього Кодексу передбачено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає:

1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;

2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД;

3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;

4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів;

5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках;

6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування;

7) своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД;

8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

За приписами ст.69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Тобто, у разі наявності сумнівів щодо визначеного декларантом коду товару, митний орган вправі вимагати усі наявні документи, необхідні для підтвердження заявленого коду.

Згідно ч.5 ст.69 МК України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Відповідно до правила 1 назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

у разі якщо з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, при його класифікації перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис ( Правило 3(а);

для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше (Правило 6).

Вказані норми права судами попередніх інстанцій враховано не було, правильність класифікації товару згідно з УКТЗЕД не досліджувалось. При цьому, в основу при визначенні коду товару покладено висновок №7124 від 18 березня 2011 року Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, що не є достатнім в спірних правовідносинах.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалені у даній справі судові рішення названим вимогам процесуального закону не відповідають.

Відповідно до частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи зазначене, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій під час прийняття рішень по суті спору у даній справі було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Рівненської митниці задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: