Ухвала суду № 36969080, 28.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2014 р. м. Київ К/9991/41815/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Рибченка А.О.

Цвіркуна Ю.І.

при секретарі судового засідання: Мосійчук І.М.,

розглянувши касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку та Державної податкової інспекції міста Маріуполя

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 року

та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2011 року

по справі № 2-а-27730/10/0570

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»

до 1) Державної податкової інспекції міста Маріуполя

2) Головного управління державного казначейства України в Донецькій області

3) Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку

про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції міста Маріуполя, Головного управління державного казначейства у Донецькій області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Донецька про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 9 960 784,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-1 та відповідач-3 подали касаційні скарги, в яких просять скасувати попередні судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважають, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.04.2010 року позивач надав до ДПІ у м. Маріуполі декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року та заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року. В рядку 25 податкової декларації за березень 2010 року позивачем була відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 131 087 751,00 грн.

Відповідно до Довідки ДПІ у м. Маріуполі від 17.06.2010 року № 412/07/00191158, перевіркою підтверджено відображене ВАТ «МК «Азовсталь» у декларації за березень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 131 087 751,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було відшкодовано ПДВ у сумі 121 126 967,00 грн. Сума 9 960 784,00 грн. залишилася не відшкодованою через відсутність у відповідача-1 можливості провести перевірки по ланцюгу до кінцевого виробника.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Сума бюджетного відшкодування, як правильно зазначено судами, залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено Довідкою ДПІ у м. Маріуполі від 17.06.2010 року №412/07/00191158.

Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період.

Крім того, нормами Закону України «Про податок на додану вартість»

право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційних скарг порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку та Державної податкової інспекції міста Маріуполя залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 року на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2011 року по справі №2-а-27730/10/0570 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписРибченко А.О. підписЦвіркун Ю.І.

Ухвала складена у повному обсязі 31.01.2014 р.