Ухвала суду № 36968966, 18.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2013 р. м. Київ К-33397/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року

у справі № 2а-12510/09/0470

за позовом Державного підприємства «Криворізький експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі Дніпропетровської області

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Криворізький експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - відповідач) про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 10 квітня 2009 року № 0000200720/0 на суму 78706,30 грн., з яких: 26040,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів, 36541,00 грн. - податкові зобов'язання з податку на прибуток за завищення валових витрат, 16125,30 грн. - штрафні (фінансові) санкції за завищення валових витрат.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року скасовано та прийнято нову постанову. Позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 10 квітня 2009 року № 0000200720/0 в частині визначення штрафних санкцій в сумі 26040,00 грн. за несвоєчасну сплату авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів, та в частині визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 36541,00 грн., а також штрафних санкцій в розмірі 15125,30 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Криворізький експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн.

У касаційній скарзі СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі Дніпропетровської області провела планову виїзну перевірку ДП «Криворізький експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої був складений акт від 31 березня 2009 року № 91/08-07-207/31223828.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпунктів 5.4.9, 5.4.10 пункту 5.4 статті 5, пункту 5.9 статті 5, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, який перевірявся, на загальну суму 62314,00 грн.; підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які полягали у несвоєчасній сплаті авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів, у розмірі 13020,00 грн. за 3 квартал 2008 року.

10 квітня 2009 року СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення №0000200720/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.3, 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ДП «Криворізький експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток в розмірі 117127,63 грн., у тому числі: за основним платежем - 62314,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 54813,63 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат витрати на утримання виробничих, санітарно-побутових приміщень та приміщень для харчування, оскільки такі приміщення є власністю ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з урахуванням того, що позивачем не були надані належні докази, які підтверджують фактичне користування його працівниками такими приміщеннями. Також, суд виходив з того, що авансові внески, нарахованих на суму дивідендів, у розмірі 13020,00 грн. були сплачені позивачем 03 грудня 2008 року, тобто з порушенням граничного строку сплати, яким є 18 листопада 2008 року, з урахуванням того, що договір № 51 про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань між позивачем та Північною МДПІ у м. Кривому Розі був укладений 19 листопада 2008 року.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що положеннями пунктів 4.5 договорів підряду № 1-07Д/598 від 05 лютого 2007 року, № 2-07Д/2348 від 18 квітня 2007 року, № 671-07Д/1648 від 18 березня 2007 року, укладених між ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» (замовником) та позивачем (підрядником) передбачено понесення позивачем витрат за надані йому цехами замовника послуг, що входять до складу валових витрат, з урахуванням того, що факт укладення позивачем вказаних договорів з метою здійснення господарської діяльності податковим органом не заперечувався, а також зважаючи на те, що акти приймання виконаних підрядних робіт містять всі необхідні реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також, суд виходив з того, що за відсутності заборгованості зі сплати зобов'язань з податку на прибуток 18 листопада 2008 року (тобто станом на час виникнення обов'язку сплатити авансові внески) позивач звернувся до Північної МДПІ у м. Кривому Розі із заявою про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань з податку на прибуток, за результатами розгляду якої був 19 листопада 2008 року укладений договір № 51, за умовами якого позивачу було надано розстрочення (відстрочення) сплати податкових зобов'язань на загальну суму 204000,00 грн. до 26 грудня 2008 року, з урахуванням того, що в силу положень підпункту 7.8.8 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, сплачений у зв'язку з нарахуванням (сплатою) дивідендів, є частиною податку на прибуток підприємств.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» (замовником) та ДП «Криворізький експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» (підрядником) були укладені договори підряду № 1-07Д/598 від 05 лютого 2007 року, № 2-07Д/2348 від 18 квітня 2007 року, № 671-07Д/1648 від 18 березня 2007 року, положеннями пунктів 4.5 яких передбачено, що передача підряднику наданих йому цехами замовника послуг проводиться в наступному порядку: а). послуг, що входять до загальновиробничих витрат (пожежна охорона, медична допомога, благоустрій території та інше) проводиться за наданими замовником рахунками, складеними на підставі двосторонніх актів, у розмірі 1,5% вартості від фактично виконаних робіт (без урахування вартості матеріалів); б). підрядник компенсує витрати замовника по утриманню приміщень замовника, використаних для харчування робітників підрядника» в розмірі 3,0% від вартості фактично виконаних робіт (без урахування вартості матеріалів) за пред'явленими замовником рахунками, складеними на підставі двосторонніх актів (арк. справи 31-57).

Факт надання таких послуг підтверджений належним чином оформленими актами приймання виконаних підрядних робіт, які містять всі необхідні реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (арк. справи 58-72), а факт оплати таких послуг податковим органом не заперечувався.

За визначенням, наведеним у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про охорону праці» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 153 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавець зобов'язаний безоплатно забезпечити працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із забрудненням, санітарно-гігієнічні по побутові умови.

Отже, зміст договорів підряду, укладених між позивачем та ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг», містив положення щодо надання позивачу послуг, які стосуються санітарно-гігієнічних та побутових умов, що мають бути створені працівникам ДП «Криворізький експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» під час виконання робіт на об'єктах замовника

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, а також положень вказаних вище договорів підряду, укладених між позивачем та ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг», суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивачем були понесені витрати по оплаті вартості послуг, які йому були надані, з огляду на що позивач правомірно включив їх вартість до складу валових витрат та, які наслідок, визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 36541,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16125,30 грн. згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення є безпідставним.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Підпунктом 7.8.8 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, сплачений у зв'язку з нарахуванням (сплатою) дивідендів, є частиною податку на прибуток підприємств.

З огляду на те, що за відсутності заборгованості зі сплати зобов'язань з податку на прибуток 18 листопада 2008 року (тобто станом на час виникнення обов'язку сплатити авансові внески) позивач звернувся до Північної МДПІ у м. Кривому Розі із заявою про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань з податку на прибуток, за результатами розгляду якої був 19 листопада 2008 року укладений договір № 51, за умовами якого позивачу було надано розстрочення (відстрочення) сплати податкових зобов'язань на загальну суму 204000,00 грн. до 26 грудня 2008 року, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що укладення договору про розстрочення (відстрочення) сплати податкових зобов'язань в силу положень статті 14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» унеможливлює застосування податковим органом штрафних санкцій за несвоєчасну сплату авансових платежів, нарахованих на суму дивідендів, та, як наслідок, неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 26040,00 грн. згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі Дніпропетровської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна