Ухвала суду № 36968779, 23.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року м. Київ К-12773/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокуратура Одеської області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2009

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2009

у справі № 2-а-9342/08/1170

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Істріан»до1. Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси 2. Головного управління державного казначейства України в Одеській областіпроскасування податкового повідомлення-рішення та стягнення з Державного бюджету заборгованості по податку на додану вартістьВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Істріан» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Істріан») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі по тексту - відповідач-1, ДПІ у Приморському районі м. Одеси) та Головного управління державного казначейства України в Одеській області (далі по тексту - відповідач-2, ГУДК України в Одеській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07ґ2008 № 0000452350/0 та стягнення з Державного бюджету заборгованості по податку на додану вартість за серпень 2007 року у сумі 2252922,00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2009, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2009, позов задоволено.

В касаційній скарзі Заступник прокуратура Одеської області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2007 позивач подав до ДПІ у Приморському районі м. Одеси уточнюючий розрахунок податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2007 року, в якому зазначено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 2252922,00 грн.

Підставою виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є придбання товару за договорами між позивачем та ТОВ «ТК Тролл» № 200707/01 від 27.07.2007, ТОВ «Автекс ЕН» договір № 200707/02 від 30.07.2007 та ТОВ «Промбудтех-ХХІ» договір № 200707/03 від 31.07.2007.

31.10.2007 посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси була складена довідка № 9870/23-5012/25047066, якою за результатами невиїзної позапланової документальної перевірки проведеною в.о. начальником відділу перевірок відшкодування ПДВ управління аудиту юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Кулагіним П. Г., підтверджено заявлену ТОВ «Істріан» зазначену суму бюджетного відшкодування ПДВ.

08.07.2008 відповідачем-1 була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2007 року, за результатами якої складений акт № 7189/35-512/25047066/26 від 14.07.2008, яким встановлено порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000452350/0 від 18.07.2008, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2007 року у розмірі 2252922,00 грн.

Судами зазначено, що відповідач-1 вдруге провівши перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2007 року, за результатами якої прийнято оскаржуване рішення, вийшов за межі своїх повноважень встановлених п. 8 ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та п. 4 Указу Президента України № 817/98 від 23.07.1998 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», оскілки не дотримані вимоги п. 8 ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову с службу в Україні».

Також суди попередніх інстанцій визнали акт перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване рішенні, таким, що складено без дотримання вимог п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 N 327 в частині зазначення підстав для проведення перевірки.

Відомості про обставини справи, що містяться в зазначеному акті № 7189/35-512/25047066/26 оцінені судами першої та апеляційної інстанцій з урахуванням положень ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи справу в частині правомірності відображення позивачем в податковій декларації з ПДВ за липень 2007 року суми податкового кредиту у розмірі 2252922,00 грн. суди попередніх інстанцій встановили обставини за яких у позивача виникло право на податковий кредит за договорами з ТОВ «ТК Тролл» № 200707/01 від 27.07.2007, ТОВ «Автекс ЕН» договір № 200707/02 від 30.07.2007 та ТОВ «Промбудтех-ХХІ» договір № 200707/03 від 31.07.2007 та посилюючись на положення п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» дійшов до висновку про правомірність відображення кредиту з ПДВ за датою отриманих від контрагентів податкових накладних № 07-273 від 27.07.2007, № А-300711 від 30.07.2007, № 310717 від 31.07.2007. Сума ПДВ визначена судами з врахуванням положень п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» як залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 2252922,00 грн. За такого сума бюджетного відшкодування визначена в розмірі 2252922,00 грн., яка відповідно до п. 1.8 ст. 1 зазначеного Закону підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що договори за якими виникли податкові зобов'язання у встановленому порядку недійсними не визнані та зазначили про проведення усіх розрахунків у відповідності до вимог чинного законодавства. За цих обставин суди не прийняли до уваги заперечення відповідача-1 з цього приводу.

Крім того суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про правомірність заявлення до бюджетного відшкодування суми ПДВ за липень 2007 року саме за уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ від 05.10.2007, поданим у зв'язку з виправленням самостійно виявлених платником податків помилок. При цьому суди керувалися положеннями п. 4.4, п. 4.4.1, п. 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054 та п. 5.1 ст.5, п. 1.11 ст. 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що бюджетна заборгованість по податку на додану вартість за серпень 2007 року у сумі 2252922,00 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України в особі ГУДК України в Одеській області на користь позивача.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокуратура Одеської області відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров