Ухвала суду № 36967766, 28.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2013 р. справа № 2а/0470/13375/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - Бруснік Т.Г., дов. від 19.06.13 р.

відповідача: - Крейса Л.О., дов. від 28.10.13 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 р. у справі № 2а/0470/13375/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання"

до Державної казначейської служби України, Дніпропетровської митниці

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2012 р. Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" (далі - ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання", Товариство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110050000/2012/000146/2 від 11.09.2012р.;

- скасувати видану Дніпропетровською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110050004/2012/10086 від 11.09.2012 р.;

- стягнути з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул.Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) на користь позивача кошти на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 93 127,47 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України (01601, м.Київ, вул.Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) на користь позивача кошти на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 28464,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Дніпропетровською митницею неправомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, відповідно до якого безпідставно збільшена митна вартість товарів, задекларованих позивачем, що спричинило майнову шкоду ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" через необхідність сплатити донараховані суми ПДВ та ввізного мита.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2012р. у справі № 2а/0470/13375/12 (суддя Юрков Е. О.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано необґрунтованістю позовних вимог та встановленням правомірності дій відповідача, у зв'язку з тим, що позивачем не підтверджено заявлені відомості про митну вартість товарів, а саме не надано всіх додатково запитаних документів, а також те, що митна вартість товару, випущеного у вільний обіг з якою порівнювалась заявлена митна вартість товару, визначалась за другорядним методом визначення митної вартості 2г - резервним, Дніпропетровська митниця не мала правових підстав для застосування першого методу визначення митної вартості, на якому наполягав позивач. Дії відповідача щодо відмови у прийнятті митної декларації здійснені відповідно до вимог чинного законодавства в межах наданої митному органу компетенції.

Не погодившись з постановою суду, ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2012 р. у справі №2а/0470/13375/12, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що судом не досліджено всіх обставин справи, що мали значення при вирішенні даної справи, і посилається на те, що Товариство не мало змоги надати необхідні додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару через протидію самого митного органу, а саме митний орган вимагав надати документи, які взагалі не існують, зокрема, договори з третіми особами, які позивачем не укладалися, чи вимагав експертні висновки щодо якісних та вартісних характеристик товару, одночасно відмовивши у доступі до товару для проведення вказаних експертиз.

Головним Управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області) до суду надіслані письмові заперечення, в яких вказуючи на обґрунтованість прийнятої судом першої інстанції постанови відповідач -2 просить залишити без змін постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Дніпропетровська митниця проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначаючи, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про правомірність визначення митної вартості за резервним методом визначення митної вартості товарів, які ввозились на митну територію України при розмитнені товару за контрактом № REV-KZGO/2009 від 18.12.2008 р.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання з'явились представники позивача та відповідача, в судовому засіданні апеляційної інстанції представниками підтримані правові позиції, визначені сторонами по суті спору в даній справі, надані пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" (Покупець) та «SMZ-REVIMEX а.о.», м.Ревуца, Словакія (Продавець) укладено контракт № REV-KZGO/2009 від 18.12.2008 р. (далі - Контракт), згідно умов якого на митну територію України імпортувався товар, зокрема, трамбувальну масу JEHEARTH 11 К-65.0Т, за умовами якого ( п.3.1) оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця в валюті - EUR (а. с.9-12; 126, 127).

Згідно Додатку № 14 від 16.07.2012 р. до Контракту погоджена між позивачем та продавцем загальна ціна товару складала 45 240 євро.

30.08.2012 р. Товариством подано декларацію № 110050004/2012/102944 для оформлення у митному органі товару: трамбувальної маси JEHEARTH 11 К-65.0Т, яка являє собою суміш неорганічних речовин, що відносяться до магнезіальновапнякового типу вогнетривів у вигляді порошку та дрібних камінців темно-коричневого кольору. Фізико-хімічні показники: SI02-1,0 %; FЕ203-7,38 %; АL203-0,16 %: САО-7,37 %; МGО-82,93 %; зернистість: 0-6; одержана шляхом дроблення та збагачування в важкій суспензії, при температурі випалювання 1750 град. С; використовується в металургійній промисловості для футеровки ливарних печей; вогнетривкість - 1750 град. С; торгівельна марка відсутня; виробник: «АО SLOVENSKE MAGNEZITOVE ZAVODY»; країна виробництва: SК (далі - товар) (а. с.87, 88).

Митна вартість товару заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості №110050004/2012/102944 за ціною контракту (основний метод) відповідно до ст.58 МК України на рівні 0,232 євро/кг (2,28 грн./кг).

За результатами розгляду вантажної митної декларації № 110050004/2012/102944 Дніпропетровською митницею винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2/01248 від 29.08.2012 р. (а. с.10, 11).

11.09.2012 р. Дніпропетровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 110050000/2012/000146/2, яким заявлена Товариством ціна вищевказаного товару - 0,232 євро/кг (2,28грн./кг) (а. с.89), відкоригована на ціну - 1,03 євро/кг (10,11 грн./кг) (а. с.114).

Також митним органом оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110050004/2012/10086, в якій зазначено, що товари не підлягають митному оформленню з причини коригування митної вартості митним органом (а. с.120).

Так, при митному контролі встановлено, що у наданих до митного оформлення, документах Товариства виявлено розбіжності.

В зв'язку з тим, що виявлені розбіжності призвели до сумніву у правильності визначення митної вартості товару, декларанту запропоновано надати додаткові документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом):

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою,контрактом);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Також декларанта додатково повідомлено, що згідно ч.6 ст.53 МК України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

11.09.2012 р. Товариством надано прайс-лист б/н від 11.09.2012 р. та лист б/н від 11.09.2012 р. (а. с.87, див. на зв.).

З огляду на ненадання декларантом витребуваних митним органом документів, враховуючи те, що у митному органі органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2 а) та 2 б), при визначенні митної вартості неможливо застосувати вказані методи 2 а) та 2 б), а методи на основі віднімання та додавання вартості неможливо застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню, відповідачем було застосовано другорядний метод визначення митної вартості 2-ґ - резервний метод.

Не погодившись з вищевказаними рішенням та карткою відмови Дніпропетровської митниці, ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" звернулось з даним адміністративним позовом до суду.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно ч.ч.1, 2 ст.52 МК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.53 МК України зазначеного кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до ч.ч.1-3, 6 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За визначенням, наведеним у ч.1 ст.256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Згідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Наведеною нормою Митного кодексу України спростовуються доводи скаржника про те, що Дніпропетровська митниця своїми діями та рішенням про корегування митної вартості товарів, а саме, збільшення митної вартості товарів, перевищила свої повноваження та необґрунтовано втрутилась у господарську діяльність позивача.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що положення Митного кодексу України не обмежують митні органи у праві щодо збільшення митної вартості товарів за наслідками визначення митницею митної вартості товарів.

У статті 57 МК України наведені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як зазначено вище, під час здійснення перевірки наданих Товариством до митного оформлення документів, посадовою особою митниці виявлені розбіжності, які унеможливили обчислення митної вартості, заявленої позивачем, а саме:

- рахунок від продавця товару від 23.07.2012 р. № ОF0165/12 та пакувальний лист від 23.07.2012 р. № 765/2012 містять ознаки недостовірності, а саме: підписи, якими вони завірені, не співпадають з жодним підписом у наданих до митного оформлення документів та відсутня інформація про особу, який належить цей підпис.

- в 0004/2012/102944 від 30.08.2012 р. та 1 накладної ІС DРН: SК2020505520 Відправником товару зазначено фірму «А.8.ТНАDЕ. S.R.О.», в той час, як інформацію про зазначену фірму не містять ані зовнішньоекономічний контракт, ані ВМД країни відправлення. При цьому в ладної ІС DРН: SК2020505520 міститься інформація про те, що фірма «А.S.ТКАDE. S.R.О.» діє за дорученням «SМZ-REVІМЕХ а.о.».

Скаржник зазначає, що посилання Дніпропетровської митниці на відсутність інформації про особу, якій належить цей підпис, є суб'єктивними логічними висновками посадової особи Дніпропетровської митниці, оскільки органам митної служби України не надано повноважень щодо ідентифікації підписів фізичних осіб. Встановлювати чи належить підпис одній й тій же людині на різних документах може лише почеркознавча експертиза, проведення якої не мало місця.

Колегія суддів до уваги такі доводи скаржника не приймає з огляду на наявність повноважень митного органу щодо виявлення розбіжностей, а значить і розбіжностей у підписах документів, що надаються декларантами до митного оформлення, та права вимагати надання додаткових документів стосовно цих розбіжностей. При цьому, за даних обставин не вимагалось проведення почеркознавчої експертизи, оскільки не ставало питання чи належить підпис одній й тій же людині на різних документах, з огляду на те, що інформація про особу, який належить підпис, взагалі була відсутня.

Також скаржник зазначає, що те, що «SМZ-REVІМЕХ а.о.» уклав догорів доручення з «А.S.ТКАDE. S.R.О.», про що й зазначено у накладній, не має відношення до правовідносин позивача та «SМZ-REVІМЕХ а.о.», та не доказує те, що Товариство порушило норми митного законодавства України та занизило митну вартість товару.

При цьому, доказів того, що фірма «А.S.ТКАDE. S.R.О.» діє за дорученням «SМZ-REVІМЕХ а.о.», матеріали справи не містять.

Як зазначено вище, на вимогу відповідача надати перелічені митницею додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів за ціною Контракту, позивачем надано прайс-лист б/н від 11.09.2012 р. та лист б/н від 11.09.2012 р. адресовані директору по закупівлям в логістиці «Криворізький завод гірничого обладнання» Пашкову А. Б. від директора «SMZ-REVIMEX a.о.» Марек Шешевичка.

Так, у листі б/н від 11.09.2012 р. вказано, що «SMZ-REVIMEX a.о.» належить «SMZ a.s Jelsava» та є його дочірнім підприємством та вся продукція підприємства, яка направляється до України, є власністю «SMZ-REVIMEX a.о.» (а. с.90).

При цьому, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції і відповідача про те, що прайс-лист б/н від 11.09.2012 р. неможна вважати належним підтвердженням заявленої Товариством митної вартості товару, оскільки він оформлений не виробником товару «SMZ a.s Jelsava», а «SMZ-REVIMEX a.о.», та адресований після укладення Контракту безпосередньо позивачу і містить інформацію про один вид товару (а.с.91).

Крім того, лист б/н від 11.09.2012 р. не містить відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Також з наданих документів вбачається ще одна розбіжність: згідно вищевказаного листа «SMZ-REVIMEX a.о.» є частиною та дочірнім підприємством заводу «SMZ a.s Jelsava», в той час, як сертифікат якості VIII-26/03 Но: 03/12/К.R, виписаний «АО Словацкие Магнезитовые заводы Елшава» (а. с.133), яка позивачем ніяким чином не пояснена.

Отже, витребуваних митним органом відповідних документів Товариством не надано, що скаржник пояснює відсутністю договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, та, як наслідок, відсутністю рахунків про здійснення будь-яких платежів третім особам на користь продавця.

Ненадання ж висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, скаржник пояснює тим, що на прохання Товариства про взяття проб та зразків даного товару для проведення експертизи, відповідач-1 надіслав лист від 24.09.2012 р., в якому повідомив про відсутність підстав для проведення досліджень, оскільки дана експертиза вже проведена раніше Дніпропетровською службою з питань експертного забезпечення митних органів, що підтверджується матеріалами справи (а. с.116, 117) і не є визначальною підставою для задоволення апеляційної скарги Товариства за вищенаведених обставин.

З огляду на ненадання позивачем витребуваних документів, Дніпропетровська митниця за вищенаведеним порядком повинна була застосувати наступний метод визначення митної вартості товару.

Так, згідно ч.1, ч.2 ст.59 КАС України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Проте, як зазначає відповідач, відсутність інформації про продаж ідентичних товарів та подібних (аналогічних) товарів унеможливила застосування методів, передбачених ст.ст.69, 60 МК України, для визначення митної вартості товару.

Методи на основі віднімання та додавання вартості, передбачені ст.ст.62, 63 МК України повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів.

Як зазначає відповідач, відсутність необхідних документів унеможливила застосування цих методів.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.69 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Отже, за відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а також з огляду на те, що митна вартість товару, випущеного у вільний обіг за ВМД №110120000/2012/410105 від 18.08.2012 р. (а. с.94), з якою порівнювалась заявлена митна вартість товару, визначалась за другорядним методом визначення митної вартості 2 г) - резервним, - відповідач-1 не мав правових підстав для застосування першого методу визначення митної вартості, на якому наполягає позивач.

Таким чином, посадова особа митниці, відповідно до ст.55 МК України правомірно прийняла спірне рішення про коригування заявленої митної вартості товару на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2(ґ) відповідно до ст.64 МК України, та у відповідності до приписів ч.1 ст.256 та ч.12 ст.264 МК України складено спірну картку відмови.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованою відмову суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог Товариства щодо визнання протиправним рішення про коригування митної вартості товарів № 110050000/2012/000146/2 від 11.09.2012 р. та скасування виданої Дніпропетровською митницею картки відмови від 11.09.2012 р. №110050004/2012/10086.

Щодо позовних вимог до відповідача-2 про стягнення з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України на користь Товариства коштів на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 93127,47 грн. та коштів на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 28464,13 грн., то за відсутності задоволення вищевказаних позовних вимог, дані позовні вимоги є передчасними.

Отже, доводи апеляційної скарги ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Крім того, митним органом надано до суду апеляційної інстанції клопотання про заміну Дніпропетровської митниці Державної митної служби України правонаступником - Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України, з доданням виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у зв'язку з чим, в силу приписів ст.55 КАС України, слід допустити заміну відповідача-1 вказаним правонаступником.

Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 р. у справі № 2а/0470/13375/12 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012р. у справі № 2а/0470/13375/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко