Постанова № 36967742, 19.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2013 р. справа № 804/7967/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

без представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Божедарівський елеватор"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 р. у справі № 804/7967/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Божедарівський елеватор"

до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2013 р. Приватне акціонерне товариство "Божедарівський елеватор" (далі - ПрАТ "Божедарівський елеватор", Підприємство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Верхньодніпровська ОДПІ) від 02.04.2013 р. № 000048222, як незаконне.

Позов обґрунтовано тим, що Підприємство не погоджується з висновками податкового органу щодо безпідставності та протиправності формування податкового кредиту та відповідно заниження податкового зобов'язання по ПДВ. Позивач зазначає, що віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту є правомірним виходячи з положень ст.198 ПК України, адже право збільшення податкового кредиту виникло внаслідок здійснення операції з придбання товару виходячи з договірної (контрактної) вартості з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; таке право підтверджено належним чином оформленою податковою накладною, виписаною постачальником - Підприємством з іноземними інвестиціями "Сєрна"; сума ПДВ, сплаченого товариством у ціні придбання товару, включена продавцем ПзІІ "Сєрна" до складу своїх зобов'язань з ПДВ у відповідному звітному періоді.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013р. у справі № 804/7967/13-а (суддя Ніколайчук С. В.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано встановленням в судовому засіданні факту зловживань позивачем правом на відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Суд першої інстанції дійшов висновку, що в результаті реалізації продукції за цінами, нижчими за ціну придбання, відбувається зменшення активів на суму грошових коштів отриманих від продажу продукції. Проведення такої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю придбання продукції та ціною її продажу. Відповідно витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, оскільки операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, тобто не призводить до отримання прибутку. Такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідних інших джерел, але ніяк не за рахунок бюджетного відшкодування. Таким чином, позивач за рахунок бюджетного відшкодування намагається покрити свої збитки від продажу продукції за ціною нижче її собівартості.

Не погодившись з постановою суду, ПрАТ "Божедарівський елеватор" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 р. у справі № 804/7967/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд першої інстанції невірно оцінив докази по справі, повністю проігнорувавши доводи позивача про те, що експортна операція по постачанню соняшникової олії не є збитковою, оскільки в результаті здійснення даної операції Підприємство отримало дохід у вигляді збільшення активів. Скаржник зазначає, що хоча Підприємство і понесло витрати, які в даному випадку дорівнювались собівартості придбаного товару, проте, всупереч висновкам суду, ціна придбання не містить у своєму складі суми непрямих податків.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання представники сторін не з'явились, сторони процесуальним правом щодо участі в судовому засіданні не скористались, жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги. Відповідно до ст. 41 КАС України, в зв'язку з неявкою представників сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалось.

Обставини, пов'язані з проведенням Верхньодніпровської ОДПІ позапланової невиїзної перевірки ПрАТ "Божедарівський елеватор" щодо дослідження експортних операцій, проведених у вересні 2012 року (акт перевірки від 18.03.2010 р. №224/222/00953869, а. с.22-26), встановлені під час цієї перевірки порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, зміст цього порушення та зміст прийнятого на підставі вказаного акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення (а. с.21) відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2013 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спірним є питання правомірності висновків податкового органу щодо неможливості здійснення Підприємством реалізації продукції за цінами нижче ціни придбання за рахунок отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПрАТ "Божедарівський елеватор" підлягає задоволенню з таких підстав:

За висновками акту перевірки від 18.03.2012 р. в результаті порушення Підприємством п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України ПрАТ "Божедарівський елеватор" занижено податкове зобов'язання з ПДВ за серпень 2012 року на суму 460 000 грн.

Як зафіксовано в акті перевірки та підтверджується матеріалами справи, ПАТ «Божедарівський елеватор» за договором купівлі-продажу від 23.08.2012 р. № S138-12 придбало у ПзІІ «Сєрна» (а. с.38) соняшникову олію нерафіновану в кількості 250 тонн на загальну суму 2 760 000 грн. (2 300 000 грн. + ПДВ 20 % - 460 000 грн.) за видатковою накладною №СР-27/08/4 від 27.08.2012 р. (а. с.41).

Також 23.08.2012 р. між ПАТ «Божедарівський елеватор» та Гленкор Грейн БВ (Нідерланди) укладено контракт купівлі-продажу олії, згідно якого у вересні 2012 року ПрАТ «Божедарівський елеватор» продало Гленкор Грейн БВ (Нідерланди) соняшникову олію у кількості 250 тонн на загальну суму 298 750 доларів США або 2 387 908,75 грн. (ставка ПДВ 0 %).

З огляду на те, що ПрАТ «Божедарівський елеватор» на закупку 250 тонн соняшникової олії витратило 2 760 000 грн. з ПДВ, а виручка з експорту цього товару склала 2 387 908,75 грн., податковий орган дійшов висновку, що збитковість даної операції склала 372 091,25 грн., оскільки в результаті здійснення експортної операції відбулось зменшення активів позивача.

При цьому, податковий орган зазначив про порушення позивачем приписів п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.

Так, пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є у тому числі і операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (експорт).

Датою виникнення права платника податку на додану вартість на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно приписів п.198.2 ст.198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення

З акту перевірки вбачається наявність у позивача податкової накладної, на підставі якої відповідна сума ПДВ у складі вартості придбаного у ПзІІ «Сєрна» товару були включені до податкового кредиту. Зазначена податкова накладна не визнана недійсною, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цієї податкової накладної вимогам Податкового кодексу України акт перевірки не містить, тобто ПрАТ «Божедарівський елеватор» мало право віднести до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які були сплачені в зв'язку із придбанням олії соняшника для потреб власної господарської діяльності - подальшої реалізації за експортною операцією .

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що податковий кредит законно сформовано позивачем у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності, що свідчить про відсутність порушення Підприємством положень п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.

Щодо висновків податкового органу про збиткову діяльність Підприємства, то такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що ціна продажу товару на експорт з ПДВ за ставкою 0 % була нижчою ціни придбання товару з ПДВ за ставкою 20 %, що, на думку податківців, свідчить про навмисне здійснення позивачем діяльності, направленої на безпідставне отримання податкових вигод, зокрема, бюджетного відшкодування ПДВ.

Так, в акті перевірки також зазначено, що визначення Підприємством валових витрат на придбання товару здійснено без урахування витрат на сплату ПДВ, а валових доходів від

реалізації товару - з урахуванням бюджетного відшкодування цього податку, що не свідчить про одержання доходу, і тому в сукупності такі операції не відповідають меті підприємницької діяльності - одержанню прибутку.

Тобто фактично податковий орган, з доводами якого погодився суд першої інстанції, заперечує проти визначення витрат без урахування ПДВ.

Стосовно даної позиції колегія суддів зазначає наступне:

Оподаткування експортних операцій за нульовою ставкою в Україні здійснюється на пільгових умовах, згідно положень ст.30 ПК України.

Так, згідно абз.«в» п.30.9 ст.30 ПК України податкова пільга надається шляхом встановлення заниженої ставки податку та збору, зокрема, при експортних операціях платника, ця пільгова знижена ставка складає 0 %.

У пункті 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" (далі - П(С)БО 15 «Дохід»), затвердженого Наказом Мінфіну України № 290 від 29.11.99 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.99 р. за № 860/4153, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності, зокрема, такої умови: є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

У відповідності до п.6 П(С)БО 15 «Дохід» не визначаються доходами такі надходження від інших осіб, як - сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

Також згідно п.10 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за №27/424, до складу витрат входить собівартість реалізованих товарів, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

У відповідності до п.9 П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого Наказом Мінфіну України № 246 від 20.10.99 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за №751/4044, первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складаються, зокрема, з сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих з податків, яким, в свою чергу, є податок на додану вартість.

Колегія суддів, враховуючи вищенаведені норми, погоджується з доводами скаржника і вважає, що у даному випадку сукупний результат операції з експорту товару, придбаного на території України - це дохід у сумі 87 908,75 грн. (2 387 908,75 грн. - 2 300 000 грн.), що відповідає вимогам п.8 П(С)БО 15 «Дохід».

Таким чином, продаж олії за ціною 2 387 908,75 грн. не є збитковою господарською операцією, а валові доходи перевищують валові витрати, що свідчить про наявність економічної вигоди для Підприємства.

Також позиція податкового органу та суду першої інстанції полягає у тому, що реалізація продукції за ціною нижче собівартості її придбання не узгоджується з поняттям «господарської діяльності», метою якої є одержання прибутку.

Стосовно даної позиції колегія суддів зазначає наступне:

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України під господарською діяльністю розуміється - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договором комісії, доручення та агентськими договорами.

Водночас, статтею 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Аналіз зазначених норм та положень Податкового кодексу України свідчить про те, що приписи Податкового кодексу України не ставлять у залежність право платника податків на формування валових витрат та податкового кредиту підприємства від наявності чи відсутності доходу по окремим господарським операціям, оскільки вказане не може свідчити про відсутність можливості отримання доходу з усієї господарської діяльності платника податків, тобто порядок визначення валових витрат та формування податкового кредиту не має зв'язку з фінансовим результатом конкретного звітного періоду.

Таким чином, позивачем законно та обґрунтовано сформовано податковий кредит за наслідками проведення експортної операції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставним винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000482220 від 02.04.2013 р., яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 690000 грн., з яких 460 000 грн. за основним платежем та 230 000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с.21).

Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про задоволення позову щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст.196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Божедарівський елеватор" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 р. у справі № 804/7967/13-а задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013р. у справі № 804/7967/13-а скасувати.

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Божедарівський елеватор» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 02.04.2013 р. № 0000482220.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко