Рішення № 36948429, 27.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23674/13 27.01.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Святошинського району міста Києва

про стягнення 78 204,81 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Гаркавенко С.В. - дов. № 91/2013/11/28-3 від 28.11.2013 р.

від відповідача: Петруньок І.В. - дов. № бн від 01.01.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва про стягнення 78 204,81 грн., з яких 75 874,85 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію та 2329,96 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 811078 від 01.03.2002 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Ухвалою суду від 06.12.2013 р. порушено провадження у справі № 910/23674/13 та призначено її розгляд на 18.12.2013 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 18.12.2013 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду та оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви для огляду.

Уповноважені представники відповідача у судове засідання 18.12.2013 р. не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.12.2013 р., яке підтверджує отримання відповідачем 11.12.2013 р. ухвали про порушення провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.12.2013 р. розгляд справи було відкладено на 22.01.2014 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання та для витребування у позивача довідки про надходження коштів від відповідача.

Через відділ діловодства суду 18.12.2013 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.01.2014 р. представник відповідача повідомив, що у відповідача існує переплата за договором № 811078 від 01.03.2002 р.

Представник позивача повідомив, що йому невідомо відносно переплати відповідача.

У судовому засіданні 22.01.2014 р. було оголошено перерву до 27.01.2014 р. для надання можливості позивачу підтвердити чи спростувати інформацію, надану відповідачем.

Через відділ діловодства суду 27.01.2014 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.01.2014 р. представник позивача надав довідку про надходження коштів від відповідача, яка долучена до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив.

У судовому засіданні 27.01.2014 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яку було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Київенерго", (постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (споживач) був укладений договір № 811078 від 01.03.2002 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 811078 від 01.03.2002 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 договору № 811078 від 01.03.2002 р., постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього договору.

Пунктом 2 додатку № 2 до договору № 811078 від 01.03.2002 р. визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з п. 3 додатку № 2 до договору № 811078 від 01.03.2002 р., у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

Відповідно до п. п. 4. і 5. додатку № 2 до договору № 811078 від 01.03.2002 р., дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з п. 7 додатку № 2 до договору № 811078 від 01.03.2002 р., у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) - від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.

Пунктом 8 додатку № 2 до договору № 811078 від 01.03.2002 р. визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 до договору № 811078 від 01.03.2002 р., споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 додатку № 2 до договору № 811078 від 01.03.2002 р., споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду копії облікових карток відповідача за період з липня 2011 р. до вересня 2013 р., довідку про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію за період з липня 2011 р. по жовтень 2013 р. та розрахунок заборгованості відповідача за договором № 811078 від 01.03.2002 р. за період з жовтня 2011 р. по листопад 2013 р.

Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з жовтня 2011 р. до листопада 2013 р. становила 368 132,06 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 811078 від 01.03.2002 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 292 257,21 грн., у зв'язку з чим станом на 01.11.2013 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 75 874,85 грн.

За таких обставин ПАТ "Київенерго" звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва про стягнення 75 874,85 грн. боргу за спожиту теплову енергію та 2 329,96 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням за період з 01.10.2011 р. до 01.11.2013 р. відповідачем зобов'язань за договором № 811078 від 01.03.2002 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 811078 від 01.03.2002 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

18.12.2013 р. представник відповідача подав до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за даними відповідача за спожиту теплову енергію за договором № 811078 від 01.03.2002 р. за період з 01.10.2011 р. по 01.11.2013 р. існує переплата у розмірі 40 235,96 грн.

У судовому засіданні 27.01.2014 р. представник позивача надав суду довідку про надходження коштів за спожиту від ПАТ "Київенерго" теплову енергію, з якої вбачається, що станом на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість за договором № 811078 від 01.03.2002 р. за період з 01.10.2011 р. по 01.11.2013 р. у розмірі 75 874,85 грн.

Дослідивши контррозрахунок відповідача та довідку про надходження коштів позивача, господарський суд прийшов до наступного висновку, що позивачем було належним чином зараховано всі кошти, які надійшли від Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва, що підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту теплоенергію відповідачем (знаходиться у матеріалах справи).

Зокрема, наприклад, із контррозрахунку відповідача вбачається, що у лютому 2012 року Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва перерахувало на рахунок ПАТ «Київенерго» 118 944,37 грн. за спожиту теплоенергію за договором № 811078 від 01.03.2002 р.

Із довідки про надходження коштів, яка надана позивачем, вбачається, що відповідач дійсно сплатив 118 944,36 грн. у лютому 2012 р. за договором № 811078 від 01.03.2002 р., проте 84 412,12 грн. було зараховано на погашення боргу станом на 01.07.2011 р., а решта суми у розмірі 34 532,24 грн. було зараховано на погашення боргу, який є предметом спору.

Таким чином, господарський суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач у своєму відзиві, є безпідставними та необгрунованими.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 75 874,85 грн. основного боргу, то позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" щодо стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва суми основного боргу за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 811078 від 01.03.2002 р. та додатками до нього у розмірі 75 874,85 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд також стягнути з відповідача 2 329,96 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 811078 від 01.03.2002 р. та додатками до нього.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи трьох відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 811078 від 01.03.2002 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 2 329,96 грн. трьох відсотків річних за період з жовтня 2011 р. до липня 2013 р.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (03179, м. Київ, вул. Прилужна, буд. 6, код ЄДРПОУ 3366552) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 75 874 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 85 коп. основного боргу, 2 329 (дві тисячі триста двадцять дев'ять) грн. 96 коп. трьох відсотків річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 31.01.2014 р.

Суддя Гавриловська І.О.