Рішення № 36948433, 29.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24183/13 29.01.14За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

про стягнення 2524,88 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Данилишин М.С. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 2524,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Представником Позивача в судових засіданнях 15.01.2014 та 29.01.2014 були подані додаткові пояснення та документами на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

На запит ухвали суду про порушення провадження у справі в порядку ст. 65 ГПК України від Моторного (транспортного) страхового бюро України 30.12.2013 надійшла інформація по полісу обов'язкового страхування № АВ/690057.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подавав, в судові засідання його представник не з'являвся, хоча Відповідача було належним чином повідомлено про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилалися на поштові адресу Відповідача, зазначені в позовній заяві та згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, та були отримані ним 19.12.2013 та 20.01.2014.

Про поважні причини неявки в судові засідання представника Відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.12.2011 в м. Полтава, по вул. Серьогіна, 10 була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ-21099», д.р.н. ВІ9443АО, яким керував Божко І.О. та автомобіля «ДЕУ», д.р.н. ВІ4141АК, яким керував Безрук Д.О.

Причиною ДТП стало те, що водій Божко І.О., керуючи автомобілем «ВАЗ-21099», д.р.н. ВІ9443АО, при виконанні маневру лівого повороту для виїзду з місця для паркування, не надав переваги в русі, що призвело до зіткнення з іншим автомобілем, та відкидання його на автомобіль «ДЕУ», д.р.н. ВІ4141АК, та порушенням Божко І.О., пунктів 10.1, 10.4 та 10.5 ПДР України.

Дані обставини підтверджуються короткою та розгорнутою довідками ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «ДЕУ», д.р.н. ВІ4141АК (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить Безрук Д.О. на праві власності, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 26.07.2011 (далі - Договір добровільного страхування); вигодонабувачем за вказаним договором є ПАТ «Укрсиббанк».

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи рахунок № 55 від 21.12.2011 ФОП Левченко А.Ю. ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, Позивачем було складено Страховий акт № 2011/U/MOD04486/UIA12379 від 27.12.2011, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 2524,88 грн. на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення №40220 від 29.12.2011.

Про фактичне відновлення Застрахованого автомобіля свідчить наявний в матеріалах справи Акт виконаних робіт № 55 від 12.03.2012 ремонтного СТО ФОП Левченко А.Ю.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «ВАЗ-21099», д.р.н. ВІ9443АО, Божко І.О., під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 16.01.2012 у справі № 3-1287/11.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність Божко І.О., як особи, яка експлуатує автомобіль «ВАЗ-21099», д.р.н. ВІ9443АО на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АВ/690057 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 0 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АВ/690057 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «ВАЗ-21099», д.р.н. ВІ9443АО, на час спірної ДТП.

Позивач 29.08.2013 (направлено поштою 31.08.2013) звернувся до Відповідача з вимогою № 1734АР про здійснення страхового відшкодування в зв'язку з ДТП у розмірі здійсненої Позивачем страхової виплати. В матеріалах справи відсутні докази задоволення Відповідачем вимоги Позивача в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При дослідженні наданих Позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого Застрахованого автомобіля, виробництва СНД, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2007, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував п'яти років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має, та Відповідачем не доведено суду протилежного.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.

Разом з тим, Відповідачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.

Отже, документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля, є Акт виконаних робіт № 55 від 12.03.2012 2011 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля ФОП Левченко А.Ю. на суму 2731 грн., яким підтверджується відновлення автомобіля після ДТП.

Наведені у рахунку № 55 від 21.12.2011 та в Акті виконаних робіт № 55 від 12.03.2012 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля ФОП Левченко А.Ю. роботи, деталі та матеріали знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями, що зазначені у наданих ДАІ відомостях про обставини ДТП.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля склав 2731 грн.

Крім того, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/690057 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статі 993, 1192 ЦК України, суд прийшов до висновку, що Відповідач повинен відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000грн.), виходячи з вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, з врахуванням нульового коефіцієнту фізичного зносу (2731 грн.), при цьому в межах суми, що перейшла до Позивача у порядку регресу в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (2524,88 грн.), за мінусом франшизи (0 грн.), та отже в сумі 2524,88 грн., а відтак заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) 2524 (дві тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 88 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.02.2014

Суддя Сташків Р.Б.