Ухвала суду № 36945519, 21.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2014 року м. Київ К/9991/28568/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року

у справі № 2-а-4737/09/0270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький агрегатний завод»

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький агрегатний завод» (позивач) до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001422350/0 від 26 серпня 2009 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Вінницький агрегатний завод» 3,40 грн. державного мита.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Вінницький агрегатний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26 лютого 2007 року по 31 березня 2009 року, з податку на додану вартість за період з 01 березня 2009 року по 01 квітня 2009 року, за результатами якої складено акт № 125/23/34964131 від 12 серпня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001422350/0 від 26 серпня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 307 022,00 грн. (224 852,00 грн. - основний платіж, 82 170,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) у зв'язку із заниженням податку на прибуток у розмірі 224 852,00 грн. внаслідок невірного визначення суми скоригованих валових витрат. При цьому дані уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку на прибуток за 2007 - 2008 роки та перший квартал 2009 року під час проведення перевірки контролюючим органом не враховувались.

Задовольняючи адміністративний позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону № 334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Проте, як встановлено судами, відповідачем під час проведення перевірки розраховано лише валовий доход підприємства та амортизаційні відрахування, сума ж валових витрат позивача на підставі документів бухгалтерського та податкового обліку не визначалась, що виключає можливість визнання правомірним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, відповідно до висновку судово-економічної експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1515/2011/2012 від 29 жовтня 2010 року доводи акту перевірки № 125/23/34964131 від 12 серпня 2009 року щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток документально не підтверджуються.

В свою чергу, контролюючим органом будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження своє правової позиції про заниження позивачем в охоплений перевіркою період податку на прибуток у розмірі 224 852,00 грн. не надано.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Федоров М.О.