Ухвала суду № 36945437, 21.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2014 року м. Київ К/800/31470/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 рокуу справі№ 2а-4793/09/0770 (13990/12/9104)за позовомКомунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода»до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.12.2011 року у справі № 2а-4793/09/0770 (13990/12/9104) в задоволенні заявлених позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 року апеляційну скаргу КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» задоволено. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.12.2011 року у справі № 2а-4793/09/0770 (13990/12/9104) скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Закарпатської області № 0003431640/0/1655/15-0/03344326/10057 від 20.04.2006 року, № 0003431640/1/2879/15-0/03344326/16803 від 23.06.2006 року, № 0003431640/2/3294/15-0/03344326/21995 від 10.08.2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50 відсотків на загальну суму 430 630,12 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого зобов'язання з податку на додану вартість.

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 5.1, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п. 7.7 ст. 7, пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі постанову апеляційного суду.

Судам першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби невиїзної документальної перевірки дотримання КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» встановлених законодавством граничних термінів сплати податків, зборів та інших платежів (ПДВ) за період IV квартал 2004 року - І квартал 2005 року, складено акт перевірки № 707/150 від 12.04.2006 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003431640/0/1655/15-0/03344326/10057 від 20.04.2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50 відсотків на загальну суму 430 630,12 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого зобов'язання з ПДВ.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача відхилені, а податковим органом прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0003431640/1/2879/15-0/03344326/16803 від 23.06.2006 року, № 0003431640/2/3294/15-0/03344326/21995 від 10.08.2006 року на аналогічні суми.

Причиною виникнення спору стало самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань із податку на додану вартість (ПДВ), через що податковим органом правомірно нараховані штрафні (фінансові) санкції.

Суд апеляційної інстанції з посиланням на п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» дійшов висновку про задоволення позову, оскільки податковим органом неправомірно зараховано сплачені платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Згідно із п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Зазначена норма не надає податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 року у справі № 2а-4793/09/0770 (13990/12/9104) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак