Ухвала суду № 36945436, 21.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2014 р. м. Київ К/800/27217/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуТовариства з додатковою відповідальністю «Чернівецька пересувна механізована колона №76» на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 рокуу справі№ 824/71/13-аза позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Чернівецька пересувна механізована колона №76»доДержавної податкової інспекції у м. Чернівцяхпровизнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.02.2013 року у справі № 824/71/13-а позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівцях від 28.12.2012 року № 0006510152 щодо визначення суми штрафу по сплаті податку на додану вартість в розмірі 182 733,22 грн. та № 0006500152 щодо визначення суми штрафу по сплаті податку на додану вартість в розмірі 38 936,38 грн.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях задоволено повністю. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.02.2013 року у справі № 824/71/13-а скасовано, прийнято нову постанову. В задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 19, 58 Конституції України, п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях камеральної перевірки з питань своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань складено акт № 1647/15-3/01037595 від 18.12.2012 року, яким зафіксовано порушення п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме: позивачем протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 28.12.2012 року № 0006510152 на суму 182 733,22 грн. та № 0006500152 на суму 38 936,38 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями нараховані штрафні санкції на зобов'язання поза межами строку давності (1095 днів), а відповідно платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання.

Суд апеляційної інстанції з посиланням на пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, ст. 57 Податкового кодексу України, пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» дійшов висновку про відмову в позові, оскільки доводи податкового органу про порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань є обґрунтованими.

Колегія суддів з таким висновком апеляційного суду не погоджується, враховуючи наступне.

Судами встановлено, що позивачем подані наступні декларації по ПДВ: № 55598 від 21.05.2007 року; № 103469 від 21.07.2008 року; № 123995 від 20.08.2008 року; № 134492 від 22.09.2008 року; № 184488 від 20.11.2008 року; уточнюючі розрахунки № 165387 від 24.10.2008 року; № 10326 від 19.02.2009 року; № 5038 від 30.01.2009 року.

Відповідно до пп. 15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із п. 17.3 ст. 17 цього Закону сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

У відповідності до п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном «безнадійний» слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Аналогічні положення передбачено пп. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки відповідач не мав права приймати податкові повідомлення-рішення щодо зобов'язань, строк давності по яких сплив, а відповідно платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання.

Отже, прийняте апеляційним судом нове рішення у справі про відмову в позові підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецька пересувна механізована колона №76» задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 року у справі № 824/71/13-а скасувати.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.02.2013 року у справі № 824/71/13-а залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак