Ухвала суду № 36945434, 21.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2014 р. м. Київ К/800/34944/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Малярчук Ю. Б. Шимка Л. М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 рокуу справі№ 2а-9086/12/2670за позовомДочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2012 року у справі № 2а-9086/12/2670 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0000121501 від 19.04.2012 року та № 0000131501 від 19.04.2012 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року апеляційну скаргу Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2012 року у справі № 2а-9086/12/2670 скасовано. Ухвалено нову постанову. В задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 5-8 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 року № 256, п. 49.18 ст. 49, п. 57.1 ст. 57, п. 87.9 ст. 87, ст. ст. 126, 260 Податкового кодексу України, ст. ст. 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з вимогами та доводами заявника, просить залишити в силі постанову апеляційного суду.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання позивача та відповідача про заміну правонаступниками підлягають задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Гадяцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби документальної невиїзної перевірки Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» по питанню своєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов'язань по рентній платі за користування надрами по Котелевському, Більському, Матвіївському, Наташинському родовищах протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за період з 01.12.2009 року по 30.12.2011 року, складено акт № 0000031501/30019775 від 27.02.2012 року, яким зафіксовано порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат» від 22.03.2001 року № 256 та п. 57.1 ст. 57, ст. 260, п. 263.12 ст. 263 Податкового кодексу України в частині сплати узгоджених податкових зобов'язань по рентній платі за природний газ, по рентній платі за газовий конденсат та по платі за користування надрами.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 19.04.2012 року № 0000121501 та від 19.04.2012 року № 0000131501.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем фактично сплачено зобов'язання за період з 2010-2011 роки.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в позові, оскільки позивач податковий борг самостійно не сплатив.

Колегія суддів з такими висновками не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглядаючи позовні вимоги, судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що податковий борг, зазначений в акті перевірки, утворився за період до набрання чинності Податковим Кодексом України та регулювався положеннями Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та частково після набрання чинності Податковим Кодексом України.

Проте, повноваження податкового органу щодо спрямування коштів платника податків при наявності попереднього податкового боргу регулювалися п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України визначається по-різному.

Вирішуючи спір, судам необхідно було встановити підстави виникнення податкового боргу на початок 2010 року, подальше виникнення протягом 2010 та 2011 років поточного податкового боргу та його погашення, з урахуванням виконання договорів про розстрочення податкових зобов'язань, зазначених в акті перевірки та правомірності вказаних в акті перевірки обставин здійснення відповідачем зміни призначення платежу для погашення в порядку черговості наявного податкового боргу.

Проте, розглядаючи спір, судами першої та апеляційної інстанції зазначені обставини не встановлені, що у відповідності до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень, та направленню справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, дослідити на підставі належних доказів питання формування спірної суми податкового боргу та її наявності на момент вирішення спору, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Замінити позивача правонаступником Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування».

Замінити відповідача правонаступником Гадяцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року у справі № 2а-9086/12/2670 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н .Є. Маринчак