Ухвала суду № 36944674, 23.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-492/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Арс Констракт» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арс Констракт» до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Арс Контракт» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2010 року №0000502300/0 відповідно до якого позивачеві нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 302 966,22 грн..

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що 16 грудня 2010 року Державною податковою інспекцією у Макарівському районі Київської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Арс Констракт» за період з 01.02.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт від 16.12.2010 року № 433/180/23-0/35706229.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що в силу положень статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України правочини укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арс Констракт» з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріскатор-Трейд» протягом серпня-грудня 2008 року є нікчемними, у зв'язку з чим при формуванні валових витрат позивачем порушені положення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 та підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виявилось у завищенні валових витрат у розмірі 6 141 243,25 грн. та призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 535 310,81 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2008 року у розмірі 160 169,15 грн., за IV квартал 2008 року у розмірі 1 375 141,66 грн..

Даний висновок ґрунтується на тому, що у період з серпня по грудень 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Арс Констракт» здійснювало операції з придбання товарів робіт послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріскатор Трейд», які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а були направлені на зменшення суми податків, що підлягають сплаті до бюджету.

Зазначені у висновку обставини слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення 27.12.2010 року № 0000502300/0, відповідно до якого позивачеві нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 302 966,22 грн..

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

Перш за все слід відзначити, що правовідносини спірні правовідносини регулюються положеннями статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спору).

У відповідності до вимог абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (надалі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, що повністю кореспондується з правилами, встановленими статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів зазначає, що платник податків не має права відносити до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи слідує, що документами, які використовувались позивачем як первинні і слугували підтвердженням господарських взаємовідносин по договору №1108 від 01.08.2008 року з Товариством з обмеженою діяльністю «Ріскатор-Трейд» у періоді серпень-грудень 2008, були податкові накладні: №290902 від 29.09.2008 року, №№ 300915-300937 від 30.09.2008 року, №№311028-311043 від 31.10.2008 року, №№281136-281143 від 28.11.2008 року, №№311208, 311217-311223 від 31.12.2008 року, акти приймання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріскатор-Трейд» виконаних підрядних робіт типової форми №КБ -2в складених за період серпень-грудень 2008 року, довідки про вартість будівництва.

В свою чергу, згідно з висновком експерта, зазначені документи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріскатор-Трейд» складені не встановленою особою, а отже, їх дані не дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а відомості, що містяться у них є не достовірними.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Апеляційна інстанція приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що документи, на підставі яких сформовано склад валових витрат позивачем, не відповідають вимогам встановленим до первинних документів бухгалтерського обліку у розумінні норм та приписів чинного податкового законодавства, а тому позивач безпідставно відніс до складу валових витрат суми витрат по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріскатор-Трейд» у розмірі 6 141 243,25 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 535 310,81 грн..

Зазначені вище обставини, також підтверджуються поясненнями директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріскатор-Трейд» Полуяна К.В., відповідно до яких, останній за грошову винагороду зареєстрував юридичну особу без мети зайняття господарською діяльністю, фактично господарську діяльність не здійснював, жодних фінансово-господарських документів даного товариства не підписував і не здійснював переоформлення таких прав на інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено обґрунтованість і законність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного позивачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Арс Констракт» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 30.01.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Усенко В.Г.