Ухвала суду № 3694180, 21.08.2008, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2008 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Заїки В.М.,

суддів: Ніколаєвої В.М., Харчука В.М.,

при секретарі: Гребелі І.М.,

з участю: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1523 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Славутського міськрайонного суду від 20 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства „Легіон” про визнання недійсною довідки про середню заробітну плату, визначення фактичної середньої заробітної плати, зобов'язання відповідача надати довідку про фактичну середню заробітну плату до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, стягнення відшкодування за затримку виплати заробітної плати та моральної шкоди, а також за апеляційними скаргами ОСОБА_1 і приватного підприємства „Легіон” на рішення Славутського міськрайонного суду від 20 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства /далі - ПП./ „Легіон” про стягнення відшкодування за затримку виплати заробітної плати та моральної шкоди.

  Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1, звертаючись в суд з позовом, вказував на те, що на його неодноразові звернення в різні інстанції, керівництво ПП „Легіон” надає неправдиву інформацію про заробітну плату його загиблого сина, позбавляє права його сімю одержати належні виплати та компенсації.

Просив стягнути з відповідача 4102 грн. 84 коп. відшкодування за

____________

Головуючий у першій інстанції: Тончук Р.І. Справа № 22ц-1523

Доповідач: Заїка В.М. Категорія: 53

затримку виплати заробітної плати, 10000 грн. моральної шкоди, транспортні витрати в сумі 306 грн. 23коп., пов'язані з поїздкою в м.Хмельницький та визнати недійсною довідку про зарплату сина від 22 березня 2007 року та зобов'язати відповідача надати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві довідку про середній заробіток, який складає 1554 грн.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду від 20 червня 2008 року позовну заяву в частині визнання довідки про середню заробітну плату від 22.03.2007 № 22/03-07 року недійсною, визначення фактичної середньої заробітної плати ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача надати Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві /далі - Фонду/ довідку про фактичну середню заробітну плату в сумі 1554 грн. залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає ухвалу суду незаконною, просить її скасувати і постановити нову ухвалу. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що порушені його особисті права, як громадянина та членів сім'ї на одержання довідки про отримання заборгованих грошей його сина за заробітну плату жовтня місяця 2006 року. Довідка про скореговану заробітну плату за фактично відпрацьований час, встановлену судом середню заробітну плату охоронця ПП „Легіон” ОСОБА_1 надається Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві для нарахування одноразової допомоги на сім'ю згідно ст. 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві”, однак суд не взяв цього до уваги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду підлягає задоволенню із слідуючих підстав.

Залишаючи без розгляду позовну заяву в частині визнання довідки про середню заробітну плату від 22.03.2007 року №22/03-07 недійсною, визначення фактичної заробітної плати ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача надати Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві довідку про фактичну середню заробітну плату, суд виходив з того, що позов в інтересах ОСОБА_2. подано особою, яка не мала на це повноважень.

Однак з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитись не можна, так як із вказаними позовними вимогами в суд звертався ОСОБА_1 і є поспішними висновки суду про те, що останній немає права на виплати із Фонду і його права в цій частині не порушені.

З таких підстав ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

 Рішенням Славутського міськрайонного суду від 20 червня 2008 року решту позовних вимог задоволено частково.

 Стягнуто з приватного підприємства „Легіон” м. Хмельницький на користь ОСОБА_1 700 грн. моральної шкоди та 106 грн. 78 коп. матеріальної шкоди, а всього 806 грн. 78 коп.

 В решті позовних вимог відмовлено.

 Стягнуто з приватного підприємства „Легіон” 59 грн. 50 коп. судового збору (отримувач Славутське УДК м. Славута 22050000, р/р 31212259700005, ОКРО одержувача коштів 23565199, банк ГУДКУ в Хмельницькій області, МФО 815013 та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (отримувач Славутське УДК м. Славута 22050000, р/р 31212259700005 ОКРО одержувача коштів 23565199, банк ГУДКУ в Хмельницькій області, МФО 815013).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Вказує, що суд не досліджував скільки надурочних годин в жовтні 2006 року відпрацював його син та яка погодинна оплата праці його сина для нарахування виплат за надурочні години взята за основу. Провівши розрахунок середньої заробітної плати ОСОБА_1 за жовтень 2006 року, за відпрацьовані 348 годин, згідно посадового окладу 400 грн., де його заробітна плата склала 1310, 80 грн., однак суд не взяв цього до уваги.

В апеляційній скарзі ПП „Легіон” вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права. Вказує, що ніяких моральних збитків позивачеві не могло бути завдано, оскільки згідно ст. 116 та ст. 117 Кодексу Законів про працю України відповідні виплати проводяться лише звільненим працівникам, а не їх спадкоємцям.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 і ПП „Легіон” на рішення суду не підлягають задоволенню із слідуючих підстав.

Як встановлено в судовому засіданні основна сума визнаної відповідачем заробітної плати була виплачена в листопаді 2006 року, а із затримкою - 376 грн. 64 коп., однак норми ст..ст.116 і 117 КзпП України регулюють правовідносини між працівником та власником або уповноваженим ним органом, а тому підстав для стягнення середнього заробітку за затримку заробітної плати, діючим законодавством не передбачено.

Разом з тим судом правильно стягнуто на користь позивача 700 грн. моральної шкоди, завданої неправомірними діями адміністрації ПП. „Легіон” та частково - судові витрати в сумі 106 грн. 78 коп.

Таким чином, рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не має.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Славутського міськрайонного суду від 20 червня 2008 року задовольнити.

 Ухвалу Славутського міськрайонного суду від 20 червня 2008 року скасувати і справу в цій частині направити на новий розгляд.

Апеляційні скарги ОСОБА_1 і приватного підприємства „Легіон” на рішення Славутського міськрайонного суду від 20 серпня 2008 року відхилити.

Рішення Славутського міськрайонного суду від 20 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Копія вірна: суддя апеляційного суду В.М. Заїка