Ухвала суду № 3704950, 17.03.2009, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Справа № 11-165, 2009 року Головуючий в 1-й інстанції Слободян В.С.

Категорія ст.ст.185 ч.ч.2,3; 186 ч.2;190 ч.2; 191 ч.1КК України Доповідач Ващенко С.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Шершуна В.В.,

суддів Ващенка С.Є., Матущака М.С.,

за участі прокурора Бардецького О.І.,

захисника ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 16 січня 2009 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стуфчинці Хмельницького району, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні якого є неповнолітня дитина, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.191, ч.2 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України і призначено йому покарання:

- за ч.1 ст.191 КК України - 2 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі;

- за ч.3 ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі.

На підставі частин 1, 2 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_3 визначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України від відбування цього покарання його звільнено з випробуванням і встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки.

За ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_3 виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_3 змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд і звільнено його з - під варти в залі судового засідання.

В строк відбуття покарання зараховано час тримання ОСОБА_3 під вартою з 11 вересня 2008 року по 16 січня 2009 року включно;

ОСОБА_2. АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з випробовуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік 6 місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_2. залишено попередній - підписку про невиїзд;

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця м. Гомель республіки Білорусь, жителя АДРЕСА_3,білоруса, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого 27.02.2007 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч.2 ст.185; ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.104 КК України з випробовуванням, з іспитовим строком на 2 роки,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України і призначено йому покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої часини покарання, призначеного вироком Хмельницького міськрайонного суду від 27 лютого 2007 року, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі. Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 постановлено обчислювати з 16.01.2009 року, зарахувавши в цей строк час тримання його під вартою з 19.09.2008 року по 15.01.2009 року включно.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.81 КПК України.

Цивільний позов ТОВ „Гюнсел” задоволено частково.

Постановлено стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ „Гюнсел” 38320 грн. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Відмову ОСОБА_7 від цивільного позову прийнято, а провадження по справі в цій частині закрито.

Постановлено стягнути на користь НДЕКЦ при УМВСУ у Хмельницькій області, розрахунковий рахунок №35228001000040 в управлінні Держказначейства Хмельницької області, МФО 815013, код 25575309 „за дослідження - 2” судові витрати:

- з ОСОБА_2 - 294 грн. 08 коп.

- з ОСОБА_3 - 411 грн. 77 коп.

За вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачуються у чиненні злочинів за наступних обставин:

Працюючи вантажником в ТОВ „Гюнснел” та проходячи випробувальний термін, 11 травня 2008 року біля 19 години ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на чергуванні в приміщенні офісу, що по вул. Заводській,20 в м. Хмельницькому, привласнив ввірений йому на підставі багажної відомості паперовий конверт, що не представляв цінності, з грішми в сумі 3700 грн., та паперовий конверт, який не представляє цінності, в якому знаходились гроші в сумі 370 грн. і 50 доларами США, що згідно курсу НБУ становить 252 грн. 50 коп., який перебував у його віданні. Всього ОСОБА_3 привласнив грошей на загальну суму 4322 грн. 50 коп.

22 липня 2008 року біля 22 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за попередньою змовою між собою, з метою викрадення чужого майна, шляхом розбиття скла вікна проникли в квартиру АДРЕСА_4 підпілля в м. Хмельницькому, звідки таємно викрали належне ОСОБА_5 майно вартістю 864 грн. 90 коп.

29 серпня 2008 року, знаходячись в кв.АДРЕСА_5, ОСОБА_3 таємно викрав майна ОСОБА_7. загальною вартістю 790 грн. 59 коп.

11 вересня 2008 року біля 14 год., знаходячись в барі „Свіже пиво”, що по вул. Примакова в м. Хмельницькому, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1, маючи мету шляхом обману неповнолітнього ОСОБА_6 заволодіти його мобільним телефоном з сім картою та картою пам'яті, попросив в останнього мобільний телефон „Nokia 6233” вартістю 1200 грн. з сім картою „Діджус” вартістю 25 грн. та картою пам'яті 1 Гб вартістю 70 грн. нібито для того, щоб подзвонити. Отримавши від ОСОБА_6 мобільний телефон, ОСОБА_1 вийшов з бару на вулицю і з місця пригоди втік, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 шкоди на суму 1365 грн.

За змістом апеляцій ОСОБА_1 та його захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання особі засудженого ОСОБА_1, просять вирок змінити, призначивши останньому покарання, не пов'язане з позбавленням волі. При цьому звертають увагу на те, що він вчинив злочин будучи неповнолітнім і має хронічне захворювання. Захисник ОСОБА_4, крім того, вказує на позитивну характеристику ОСОБА_1 та відшкодування завданих збитків, стверджує, що його підзахисний свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, активно сприяв слідству і щиро розкаявся у вчиненому, у зв'язку з чим вважає можливим застосувати до нього ст.75 КК України і встановити йому новий іспитовий строк.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляції з посиланням на зазначені у них доводи, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини засуджених, у тому числі ОСОБА_1, у вчиненні злочинів за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах і учасниками розгляду справи не оскаржуються, як не оскаржується і кваліфікація їх дій.

Призначене ОСОБА_3, ОСОБА_2. та ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам статей 65, 103 та 104 КК України.

Згідно з ч.1 ст.104 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75 - 78 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею.

Відповідно до положень ч.3 ст.78 КК України, на яку є посилання у статті 104 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

А за вимогами ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне ж покарання за сукупністю вироків, відповідно до частини четвертої цієї статті, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинив злочин під час іспитового строку, встановленого вироком Хмельницького міськрайонного суду від 27 лютого 2007 року при звільненні його від відбування покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з випробуванням.

За таких обставин місцевий суд до покарання, призначеного ОСОБА_1 за новим вироком, обґрунтовано частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком і за сукупністю вироків остаточно визначив йому покарання у виді 4 років і 1 місяць позбавлення волі. При цьому суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_1 та пом'якшуючі обставини, у тому числі й ті, на які вказують апелянти у своїх апеляціях, зокрема його характеристику та стан здоров'я, а також відшкодування шкоди.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 стосовно пред'явленого йому обвинувачення давав непослідовні показання - то визнавав свою вину у вчиненні злочину, то не визнав, то визнав її частково.

Таке ставлення ОСОБА_1 до вчиненого спростовує доводи апеляції захисника ОСОБА_4 з посиланням на те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, активно сприяв слідству та щиро розкаявся у вчиненому.

З огляду на викладене та враховуючи наявні у справі дані про вживання ОСОБА_1. з 15 років алкогольних напоїв та з 16 років - наркотичних засобів у вигляді маріхуани, а також дані про умови його життя та виховання, рівень його розвитку, колегія суддів вважає, що вчинення ним злочину у неповнолітньому віці не дає підстав для повторного застосування щодо нього положень ст.75 КК України.

Таким чином підстав для зміни вироку щодо ОСОБА_1 в межах апеляцій не убачається.

Відповідно до ч.2 ст.365 КК України, якщо розгляд апеляції дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, щодо яких апеляції не надійшли, апеляційний суд зобов'язаний прийняти таке рішення.

Як видно з матеріалів справи, з мотивувальної частини вироку зокрема, у часткове задоволення цивільного позову ТОВ „Гюнсел” стягненню із засудженого ОСОБА_3 на користь позивача підлягає 3820 гривень. Однак суд стягнув з нього на користь цього товариства 38320 гривень. Тому вирок у цій частині слід змінити, зменшивши розмір суми, що підлягає стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 16 січня 2009 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 - без задоволення.

В порядку ст.365 КПК України цей же вирок щодо ОСОБА_3 в частині цивільного позову змінити: зменшити розмір стягнення з нього на користь ТОВ „Гюнсел” з 38320 до 3820 гривень.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Копія вірна:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області С.Є.Ващенко