Ухвала суду № 36933120, 29.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17773/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Петрика І.Й.

Суддів: Борисюк Л.П.,

Ключковича В.Ю.,

При секретарі судового засідання: Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 та Головного управління охорони культурної спадщини на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління охорони культурної спадщини про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2013 року позовну заяву залишено без розгляду.

На вказану ухвалу позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких: позивач просить її скасувати та постановити нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду; відповідач просить її змінити, виключивши з мотивувальної частини ухвали посилання на ч.1 ст. 233 Кодексу законів про працю та вказавши, що до спірних правовідносин має застосовуватись строк звернення до суду, визначений ч. 3 ст. 99 КАС України.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління охорони культурної спадщини задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском тримісячного строку позивачем на звернення із вказаним позовом до суду, передбаченим ст. 233 Кодексу законів про працю України.

Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, остаточний розрахунок із ОСОБА_3 проведено 31 липня 2013 року, на підтвердження додано до матеріалів справи виписки по рахунку банку ПАТ «КБ «Хрещатик» № НОМЕР_1 за період з 01 січня 2010 року по 02 вересня 2013 року.

В пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статті 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Таким чином, перебіг тримісячного процесуального строку звернення до суду, в даному випадку, починається 01 серпня 2013 року та закінчується 01 листопада 2013 року (включно).

На підтвердження того, що ОСОБА_3 звернувся із позовом до суду в межах тримісячного строку, встановленого ст. 233 Кодексу законів про працю України, останнім надано копію позовної заяви та ухвали Подільського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2013 року, відповідно до якої, за аналогічним позовом, у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської державної адміністрації про стягнення заборгованості за час прострочення при повному розрахунку при звільнені у сумі 92 780 грн. 40 коп. відмовлено та зазначено, що вказана позовна заява підлягає розгляду не в порядку ЦПК України, а в порядку КАС України.

Як підтверджується штампом вхідної кореспонденції Подільського районного суду м. Києва на позовній заяві, доданої до апеляційної скарги, ОСОБА_3 звернувся із вказаним позовом в порядку цивільного судочинства 07 жовтня 2013 року.

Колегія суддів вважає вказану обставину поважною причиною пропуску строку на звернення ОСОБА_3 із вказаним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва за захистом свої прав та інтересів.

З огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що ОСОБА_3 вперше звернувся із аналогічним позовом до Подільського районного суду м. Києва в межах тримісячного строку, встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України 07 жовтня 2013 року, тобто до 01 листопада 2013 року, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Що стосується тверджень Головного управління охорони культурної спадщини наведених в апеляціній скарзі щодо застосування до спірних правовідносин місячного строку звернення до суду із позовом, встановленого ч. 3 ст. 99 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Строки звернення до адміністративного суду визначені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Колегія суддів звертає увагу, що строк звернення до суду може бути загальним або спеціальним. Загальний строк встановлено у статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України і він складає шість місяців. Спеціальні строки звернення до суду встановлюються Кодексу адміністративного судочинства України або іншими законами.

Предметом позову в даному провадженні є стягнення заборгованість за час прострочення при повному розрахунку при звільненні у сумі 92 780, 40 грн.

Так, відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України підтверджує визнання тримісячного строку, як загального строку для звернення за захистом суб'єктивних трудових прав працівників.

Слід зазначити, що спір про звільнення - це спір за заявою про поновлення на роботі. Спір про зміну дати і формулювання звільнення, про оплату часу вимушеного прогулу - це не спір про звільнення. Тому при зверненні до суду з такими заявами діє тримісячний строк.

З урахуванням викладеного, твердження апелянта про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском місячного строку звернення до суду є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви без розгляду, оскільки ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 41, 106, 108, 160, 196, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління охорони культурної спадщини на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2013 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2013 року задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2013 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

В.Ю. Ключкович

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.