Ухвала суду № 369287, 08.11.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/скарга №2-369/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2006 р. Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Конюшка К.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: Гордієнко О.Ю.

відповідача:не зявився.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції (ДПІ) у Залізничному районі м.Львова

на рішення господарського суду Львівської області від 09.03.2005 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 р.

у справі№5/117-19/33

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Агроконтракт-Л»

до ДПІ у Залізничному районі м.Львова

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0005672320/0/22340 від 29.09.2004 р. прийнятого ДПІ у Залізничному районі м.Львова, яким йому визначено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 349998 грн. та штрафні санкції в розмірі 174999 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.03.2005 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 р., позов задоволено.

Судові рішення мотивовані тим, що у позивача виникло право на податковий кредит у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість», вимога про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення є правомірною, оскільки сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та платіжними дорученнями про оплату вартості товарів.

На судові рішення відповідачем подано касаційну скаргу, у якій ставиться питання про їх скасування, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість» право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав його представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив в задоволенні касаційної скарги відмовити, рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Відповідач представника у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Як встановлено у справі, позивачем за правом першої події було включено до податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній №8 від 30.01.2004 р. на загальну суму 1499994,00 грн., в т.ч. ПДВ 249999,00 грн., виданої ТОВ «Агрорайон» та податковій накладній №8 від 27.02.2004 р. на загальну суму 599994,00 грн., в т.ч. ПДВ 99999,00 грн., виписаної ТОВ «Ренам».

Наявність податкових накладних підтверджується актом перевірки №904/23-2/30649617 від 29.09.2004 р. проведеної відповідачем, яким зафіксовано віднесення позивачем до податкового кредиту декларацій по ПДВ за січень-березень 2004 р., в т.ч. ПДВ в сумі 349998 грн. по податкових накладних №8 від 30.01.2004 р. та №8 від 27.02.2004 р.

Факт оплати позивачем вартості товару поставленого йому ТОВ «Агрорайон» та ТОВ «Ренам» підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій повно та правильно встановивши обставини справи, дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для донарахування позивачу 349998 грн. ПДВ та застосування штрафних санкцій в розмірі 174999 грн.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку в випадках, визначених цим Законом.

Віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», не передбачає умови про сплату цих сум до бюджету.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 09.03.2005р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 р. без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді К.В.Конюшко

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.І.Степашко

Повний текст ухвали складено 13.11.2006 р.