Ухвала суду № 369256, 14.12.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“14” грудня2006р. №2-377/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Карася О.В.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засідання Бойченко Ю.П.

за участю представників:

позивача: Кліванська О.П. (дов. від 12.12.2006р.);

відповідача: Юсько Б.Ю. (дов. від 09.09.2005р. №7832/9/10-12)

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріком”

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2005р.

у справі №32/294-25/120

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріком”

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ріком” (далі по тексту позивач, ТОВ “Ріком”) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі по тексту відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.07.2003р. №0000662600/0.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.06.2005р. у справі №32/294-25/120 (суддя Морозов С.М.) задоволено позовні вимоги ТОВ “Ріком” у повному обсязі; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 21.07.2003р. №0000662600/0.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2005р. у справі №32/294-25/120 (головуючий суддя Коваленко В.М., судді Вербицька О.В., Малетич М.М.) скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2005р.; прийнято нове рішення, яким ТОВ “Ріком” у задоволенні позовних вимог відмовлено.

ТОВ “Ріком” не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2005р. у справі №32/294-25/120 подало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2005р. залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ТОВ “Ріком” не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.07.2003р. ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0000662600/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 856 941,00 грн., в т.ч. 571 294,00 грн. основного платежу та 285 647,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення від 21.07.2003р. №0000662600/0 прийнято ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі акту “Про результати позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ “Ріком” (код 31287347) при оподаткуванні податком на додану вартість за лютий 2003р.” від 21.07.2003р. №2753/10/26-05/31287347 (далі по тексту Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено безпідставне віднесення ТОВ “Ріком” до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у лютому 2003р. суми у розмірі 571 294,00 грн., з посиланням на те, що на запит ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 09.06.2003р. №1302/10/26-05/308 позивачем не надано в триденний термін фінансово-господарські документи та облікові регістри, які підтверджують фактичні витрати по придбаним роботам за лютий 2003р., в т.ч. документи, які б підтверджували податковий кредит ТОВ “Ріком”.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ТОВ “Ріком” виходив з того, позивачем доведено наявність підстав формування податкового кредиту у лютому 2003р. шляхом надання суду належним чином оформлених податкових накладних від 03.02.2003р. №01/03, від 20.02.2003р. №25/1, від 28.02.2003р. №102802, від 28.02.2003р. №112802 на загальну суму у розмірі 3 427 764,80 грн., в т.ч. податок на додану вартість у розмірі 574 294,00 грн.

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції встановлено факт ненадання позивачем відомостей ДПІ у Оболонському районі м. Києва про своє фактичне місцезнаходження на момент перевірки та, відповідно, не надання на момент проведення перевірки відповідачу податкових накладних за лютий 2003р., що стало підставою для нарахування суми податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Відповідно до п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, судова колегія погоджується з думкою суду апеляційної інстанції про те, що не надання без поважних причин позивачем витребуваних податковим органом документів бухгалтерської та податкової звітності , а саме: податкових накладних за лютий 2003р., які підтверджують правомірність формування ТОВ “Ріком” податкового кредиту згідно поданої ним декларації з податку на додану вартість за лютий 2003р., є підставою для донарахування йому сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідно до вимог Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином зясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2005р. у справі №32/294-25/120 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріком” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2005р. у справі №32/294-25/120 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2005р. у справі №32/294-25/120 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.А. СергейчукСудді(підпис)О.В. Карась(підпис)М.І .Костенко(підпис)Н.Є. Маринчак(підпис)Т.М. ШипулінаЗ оригіналом згідно

Суддя О.А. Сергейчук