Ухвала суду № 36914557, 29.01.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/3961/2012

Провадження № 11/779/29/2014

Категорія ст. 191 ч. 4 КК України

Головуючий у 1 інстанції Деркач Н.І.

Суддя-доповідач Хруняк Є.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

головуючого Хруняка Є.В.,

суддів: Стефанів Н.С., Стефурака Є.М.,

з участю секретаря Шандаловича А.І.,

прокурора Рибки Л.Я.,

захисника ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

розглянувши кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Івано-Франківського міського суду від 12 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, розлученого, не працюючого, раніше не судимого,

засуджено за ст. 191 ч. 4 КК України до позбавлення волі на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком товарно-матеріальних цінностей на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України його звільнено від основного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_3 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишено раніше обраний - підписку про невиїзд.

За вироком суду ОСОБА_3, визнано винуватим у тому, що він, будучи службовою особою - директором приватного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_2", 01 вересня 2003 року в м. Львові уклав з СП "ЛВ-Айсберг" договір відповідального зберігання матеріальних цінностей на суму 44813,51 грн., якими, зловживаючи своїм службовим становищем, 19 лютого й 04 квітня 2005 року заволодів (що є заволодінням чужим майном у великих розмірах) і реалізував ЗАТ "Універсам Дністровський".

В апеляції прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи, правильність кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду скасувати за м'якості призначеного покарання, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 більш суворе покарання без застосування ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу частково, і вважала, що суд першої інстанції правильно визначив покарання засудженому, разом із тим, вважає, що слід змінити в резолютивній частині вироку назву органу виконання покарання, думку засудженого і його захисника, які погодилися із думкою прокурора, провівши судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено і кваліфікація його злочинних дій за ст. 191 ч. 4 КК України ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказах, є правильними, в апеляції не оспорюються, тому вирок в цій частині не перевіряється.

Що стосується призначення покарання, то відповідно до ст. 65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Ці вимоги закону судом дотримані.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України в повній мірі врахував тяжкість вчиненого злочину, особу винного, зокрема те, що він вчинив злочин вперше, позитивно характеризується, має на утриманні матір похилого віку (т.2 а.с. 148), її незадовільний стан здоров'я, що підтверджується медичною довідкою (т.2 а.с. 152). Крім того, колегія суддів вважає, що підсудний, даючи показання у справі, подаючи документи, фактично сприяв досудовому й судовому слідству і розкаявся у вчиненому.

Вказані обставини дали суду підстави для звільнення ОСОБА_3 від відбування основного покарання на підставі ст. 75 КК України.

Доводи прокурора про те, що засуджений не утримує матір, оскільки проживає окремо, слід відхилити, оскільки згідно чинного законодавства діти зобов'язані утримувати батьків похилого віку незалежно від свого місця проживання.

В судовому засіданні апеляційного суду засудженим подані документи, які підтверджують те, що він хворіє на тяжку хворобу і потребує постійного стаціонарного лікування.

З урахуванням таких обставин, покликання прокурора про неправильне застосування судом ст. 75 КК України слід відхилити, оскільки колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку з наведених підстав.

Разом з тим, посилання прокурора у своїй апеляції про те, що суд, викладаючи у резолютивній частині вироку суть ст. 76 КК України допустив помилку, яку слід визнати обґрунтованою.

Суд посилався на контролюючі органи кримінально-виконавчої системи, що не відповідає змісту вказаної норми, яка передбачає, що контроль за поведінкою засудженого здійснює кримінально-виконавча інспекція.

Тому вирок в цій частині слід змінити.

Інших підстав для змін вироку, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України (1960 року), колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Вирок Івано-Франківського міського суду від 12 грудня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_3 змінити.

В резолютивній частині вироку змінити назву органу виконання покарання: замість "органами кримінально - виконавчої системи" вказати "органами кримінально-виконавчої інспекції".

В решті вирок залишити без змін.

Судді: Є.В. Хруняк

Н.С. Стефанів

Є.М. Стефурак

Згідно з оригіналом

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області Є.В. Хруняк