Рішення № 36912494, 30.01.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-589/2011

Провадження № 22-ц/779/166/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О. В.

Суддя-доповідач Вакарук В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Вакарук В.М.

суддів: Меленко О.Є., Проскурніцького П.І.,

секретаря: Бойчука Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс Групп» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та штрафу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 02 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 грудня 2013 року задоволено позов ТзОВ «Мед-сервіс Групп». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Мед-сервіс Групп» суму боргу за договором позики від 30.05.2008 року в сумі 126 195,80 грн. та штраф в розмірі 37 858,74 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, зазначає, що суд не врахував того, що позивачем було пропущено строк позовної давності для відшкодування штрафних санкцій, передбачених договором позики, оскільки позов пред'явлено в січні 2010 року, а розрахунок заборгованості наданий за червень 2008 року - лютий 2009 року. Також судом неповно досліджено докази, надані відповідачем, щодо використання коштів отриманих від ТзОВ «Мед-сервіс Групп» з метою облаштування аптек цього товариства, оскільки сторони при укладенні договору позики мали на увазі договір підряду, а тому відповідно до ст.235 ЦК України відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який насправді сторони вчинили. Просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В засідання апеляційної інстанції представники апелянта ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимоги апеляційної скарги підтримали частково, представник позивача ОСОБА_2 вимоги скарги заперечив.

Вислухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Наведеним вимогам оскаржуване рішення суду не відповідає.

Встановлено, що між ТОВ «Мед-сервіс Групп» та ОСОБА_2 було укладено договір позики №06-С від 30.05.2008 року, згідно якого позичкодавець на протязі строку дії Договору позики надає позичальнику по його заявкам безвідсоткові грошові позики, а позичальник зобов'язується на протязі одного місяця з моменту отримання кожної суми позику повертати позичкодавцю грошові кошти в сумі, що дорівнює сумі отриманої позики. Відповідно п.4.1. Договір вступає в законну силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2009 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами позичальником обов'язків по договору / а.с.6, т.1 /.

Відповідно до договору №1 від 12.06.2008 року про внесення змін в договір позики 30.05.2008 року сторони домовились про надання позики шляхом видачі готівковими коштами з каси або перерахунку на поточний рахунок позичальника /т.1 а.с.57/.

Згідно платіжних доручень №247 від 13.06.2008 року на суму 24000 грн., №355 від 19.08.2008р. на суму 3110,80 грн., №363 від 20.08.2008р. на суму 2000 грн., №387 від 09.09.2008 р. на суму 32000 грн., №421 від 22.09.2008 р. на суму 6767 грн., №436 від 01.10.2008 р. на суму 3000 грн., №459 від 07.10.2008р. на суму 3500 грн., №461 від 07.10.2008 р. на суму 3500 грн., №466 від 08.10.2008 р. на суму 1000 грн., №480 від 10.10.2008 р. на суму 3000 грн., №502 від 17.10.2008 р. на суму 118 грн., №511 від 21.10.2008 р. на суму 41100 грн., №661 від 19.12.2008 р. на суму 800 грн., №15 від 08.01.2009 р. на суму 2000 грн., №120 від 18.02.2009 р. на суму 300 грн. ТОВ «Мед-сервіс Групп» перерахувало ОСОБА_2 на його поточний рахунок НОМЕР_1 у ВАТ КБ «Хрещатик» грошові кошти в сумі 126195,80 грн./ т.1 8-22/.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, прийшов до правильного висновку про те, що в порушення вимог ст.ст.1046,1049 ЦК України, відповідачем порушено свої зобов'язання щодо повернення одержаних згідно зазначеної угоди грошових коштів, а тому обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ТОВ «Мед-сервіс Групп» та стягнув в їх користь із ОСОБА_2 - 126195,80 грн.

В засіданні апеляційної інстанції, як представники апелянта, так і позивача апеляційну скаргу підтримали частково та визнали факт укладення між сторонами саме договору позики та одержання по даній угоді вищезазначених коштів і не підтримували вимог скарги щодо удаваності даного правочину відповідно до вимог ст.235 ЦК України, а тому відповідно до вимог ч.1 ст.61 ЦПК України дані обставини не підлягають доказуванню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду в цій частині постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в цій частині не вбачається.

Що ж стосується висновку суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача в частині нарахування штрафних санкцій - 30% від несвоєчасно повернутої суми в розмірі 37 858,74 грн./ за період з 13.06.2008 по 18.02.2009 року/, то колегія суддів вважає рішення суду в цій частині незаконним і таким, що підлягає до скасування із постановленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог в цій частин з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові копанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.

Встановлено, що ТзОВ «Медсервіс Групп» не є фінансовою чи кредитною установою, яка надає фінансові послуги, вони не внесені до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. Крім того, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців надання фінансових послуг не входять до видів їх діяльності, а тому не може братися до уваги представлена позивачем довідка з цього приводу /а.с.106-107,108/.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення штрафу - 30% від несвоєчасно повернутої суми в розмірі 37 858,74 грн. /за період з 13.06.2008 по 18.02.2009 року/ та скасування рішення суду в цій частині із постановленням нового рішення про відмову у задоволенні даних вимог.

Керуючись ст.ст.307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Івано-Франківського міського суду від 02 грудня 2013 року в частині стягнення суми штрафу скасувати і в цій частині постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс Групп» до ОСОБА_2 про стягнення штрафу розмірі 37 858,74 грн. відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: В.М. Вакарук

Судді: О.Є. Меленко

П.І. Проскурніцький