Рішення № 36890519, 30.01.2014, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/3259/13-ц

2/138/60/14

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої, судді Капацин Л.В.

за участю: секретаря Політанської Т.М.

представника позивача адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Могилеві-Подільському в приміщенні міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди в сумі 6 000 грн., -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди в сумі 6 000 грн., мотивуючи тим, що 11.09.2013 року відповідач ОСОБА_3 звернулася на гарячу лінію Державної прикордонної служби в м. Києві з неправдивим повідомленням про те, що нібито він вчиняв дії, які ганьблять гідність військовослужбовця, а саме, що 20.08.2013 року разом із своєю дружиною збив замки у подвір'ї відповідача на курниках, випустив кури, позабирав майно батьків позивача та вивіз його в невідомому напрямку. Також повідомила, що він нібито побив її матір, і з цього приводу на місце виїжджали працівники міліції. За скаргою ОСОБА_3 було проведено ряд службових перевірок, внаслідок чого позивач змушений був виправдовуватися та писати пояснення. Неправдива інформація відповідача спростовується об'єктивними доказами, зокрема, тим що з 12.08.2013 року по 22.08.2013 року він перебував у відрядженні в Навчальному центрі ДПС України м. Черкаси, а в період з 23.08. по 10.09.2013 року він не звертався до командування з проханням виїзду за межі ділянки відповідальності Котовського прикордонного загону. Такими діями відповідач принизила його честь, гідність та ділову репутацію, а також завдала моральну шкоду, яку позивач оцінює в 6000 грн. Просить зобов'язати ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію, викладену нею у зверненні на гарячу лінію Державної Прикордонної Служби України 11.09.2013 року, в той же спосіб що вона її поширила, а також стягнути з відповідача на його користь завдану моральну шкоду в розмірі 6000 грн. та понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, суду пояснив, що 11.09.2013 року відповідач ОСОБА_3 звернулася на гарячу лінію Державної прикордонної служби в м. Києві з неправдивим повідомленням про те, що ОСОБА_2 нібито 20.08.2013 року вчиняв дії, які ганьблять гідність військовослужбовця. Представник позивача відмітив, що ОСОБА_2 з 12.08.2013 року по 22.08.2013 року перебував у відрядженні в Навчальному центрі ДПС України м. Черкаси, а в період з 23.08.2013 року по 10.09.2013 року не звертався до командування з проханням виїзду за межі ділянки відповідальності Котовського прикордонного загону, тобто за межі м. Котовськ він не виїжджав, що підтверджує той факт, що позивач фізично не міг бути 20 серпня 2013 року у м. Могилеві-Подільському, і тим більше вчиняти протиправні дії відносно відповідача та її матері. За скаргою ОСОБА_3 керівництвом позивача було проведено ряд службових перевірок і ОСОБА_2, будучи перспективним офіцером, змушений був виправдовуватися та писати пояснення, що завдало йому значних моральних страждань, було принижено його честь та гідність, а також принижено його ділову репутацію. Він вимушений був витрачати свій вільний час для написання пояснювальних записок та доводити те, що він не вчиняв ніяких протиправних дій. Крім того, звернення відповідача на гарячу лінію Державної прикордонної служби України розповсюджувалося в телекомунікаційних мережах всієї прикордонної служби країни, що негативно відобразилося на репутації позивача. Просить позов задовольнити, зобов'язати ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію, викладену нею у зверненні на гарячу лінію Державної Прикордонної Служби України 11.09.2013 року, шляхом здійснення дзвінка на гарячу лінію Державної Прикордонної Служби України про спростування даної інформації відносно ОСОБА_2, а також стягнути з відповідача на користь позивача завдану йому моральну шкоду в розмірі 6000 грн. та судові витрати понесені по справі. Не заперечує проти постановлення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Заперечень проти заявленого позову, а також заяви про розгляд справи у її відсутність від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, з постановленням заочного рішення .

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом явилося інформаційне повідомлення № 10587 від 11.09.2013 року на телефон служби «Довіра» АДПСУ, яке надійшло від ОСОБА_3, наступного змісту: «Громадянка повідомила, що військовослужбовець Державної прикордонної служби на прізвище ОСОБА_2 вчиняє дії які ганьблять гідність військовослужбовця. Раніше ОСОБА_2 проходив службу у Могилів-Подільському прикордонному загоні та згодом був переведений до Котовського прикордонного загону (підстави переведення громадянці невідомі). Зі слів громадянки України: «Разом з жінкою купив 2 квартири у цьому ж будинку (квартира 3 та 4). Переобладнали квартири під магазин... Вони приватизували спільну ділянку землі, не питаючи нашого дозволу... Ми подали на суд, про те що вони приватизували... На цю землю поставлений судовий арешт... Приїжджаючи сюди на вихідні, він з жінкою збив замки у подвір'ї на курятнику, повипускав курей, позбирав майно моїх батьків та повивозив... Квартира і дружина його в Могильові ... Ці події відбулися приблизно 20 серпня цього року. Крім того, на весні ОСОБА_2, зі слів ОСОБА_3: «Мама (пенсіонерка) з ними там спорила. Він маму вдарив. А потім коли міліція приїхала він сказав, що це не він її вдарив: вона сама прикусила губу. Я була свідком...» Громадянка України зверталась до органів МВС України, але сьогодні вона була змушена додатково звернутися до органів прокуратури. Прокурор прийняв заяву до розгляду. Громадянка ОСОБА_3 просить розібратися у ситуаціях, що мали місце» (а.с.5).

Відповідно до довідки про надходження інформаційних повідомлень на телефон служби «Довіра» АДПСУ ( виконавець: ЗНЗ - начальник відділу персоналу підполковник Демченко О.В.), по вказаній інформації проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що інформація викладена в інформаційному повідомленні щодо дій, які ганьблять гідність військовослужбовця, свого підтвердження не знайшла ( а.с.6).

Доводи позивача, викладені у позовні заяві, та пояснення його представника у судовому засіданні відносно того, що ОСОБА_2 з 12.08.2013 року по 22.08.2013 року перебував у відрядженні в Навчальному центрі ДПС України м. Черкаси, а в період з 23.08. по 10.09.2013 року не звертався до командування з проханням виїзду за межі ділянки відповідальності Котовського прикордонного загону, а тому 20.08.21013 року не міг бути у м. Могилеві-Подільському та вчиняти протиправні дії, підтверджуються копією посвідчення про відрядження ОСОБА_2 № 486 від 08.08.2013 року (а.с.7), копіями витягів з наказів № 215 -вв та № 227 -вв начальника 2 прикордонного загону (І категорії) Південного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України про відрядження ОСОБА_2(а.с.9), копією довідки Котовського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 12.09.2013 року № 205 про те, що ОСОБА_2 дійсно проходить військову службу у військовій частині 2196 (Котовському прикордонному загоні), м. Котовськ, Одеської області та в період з 23.08.2013 року по 10.09.2013 року не звертався до командування прикордонного загону стосовно виїзду за межі ділянки відповідальності Котовського прикордонного загону (а.с.10).

Виходячи з наведеного, суд вважає можливим покласти дані пояснення в основу рішення, оскільки вони підтверджуються іншими зібраними по справі доказами.

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з ч.3 ст. 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила. Із змісту вказаних правових норм вбачається, що обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, законом покладається на відповідача, проте, відповідач в судове засідання не з'явилася, не надала суду ані заперечень проти заявленого до неї позову, ані будь-яких доказів на підтвердження розповсюдженої нею інформації.

Тому суд дійшов висновку про те, що ця інформація є недостовірною, та про необхідність зобов'язання відповідача спростувати розповсюджену нею інформацію.

За змістом ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Відповідно до п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація.

Відносно заявлених позивачем вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 6 000 грн. суд вважає можливим задовольнити їх частково, в сумі 2000 грн., виходячи з принципу розумності та відповідності наслідкам, що настали в результаті розповсюдження неправдивої інформації . При цьому суд знаходить обґрунтованими твердження представника позивача, що внаслідок поширення відповідачем неправдивої інформації було принижено честь та гідність позивача, а також принижено його ділову репутацію. Він вимушений був витрачати свій вільний час для написання пояснювальних записок та доводити те, що він не вчиняв ніяких протиправних дій.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем і підтверджений документально заявками на переказ готівкових № 102102.898.3 та № 102102.898.1 від 25.12.2013 року (а.с.1, 2). На підставі ст. ст. 277, 299 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,60,88,209,212-215,218, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію, викладену нею у зверненні на гарячу лінію Державної Прикордонної Служби України 11.09.2013 року, шляхом здійснення дзвінка на гарячу лінію Державної Прикордонної Служби України про спростування даної інформації відносно ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 (ід. номер НОМЕР_1) моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисяч) грн. та судові витрати в сумі 289 (двісті вісімдесят дев'ять) грн. 40 коп., а всього 2289 (дві тисячі двісті вісімдесят дев'ять) грн. 40 коп.

В решті позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення .

Відповідач також може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлений 30.01.2014 р.

Суддя