Ухвала суду № 36888036, 22.01.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Литвинюк І.М., Міцнея В.Ф.

секретар:Лисак О.А.

за участю: відповідача ОСОБА_2, представника позивача Бацей Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21 листопада 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Посилався на те, що 24 квітня 2008 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 1 000 дол. США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Проте, взятих за кредитним договором зобов'язань відповідач не виконував належним чином, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 31 серпня 2013 року складає 3111,55 доларів США, що еквівалентно 24861 грн. 26 коп., що позивач просив стягнути з відповідача, а також просив стягнути судовий збір.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21 листопада 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 24.04.2008 року в розмірі 24861,26 грн. та судові витрати по справі в сумі 248,40 грн.

На дане рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить зменшити заборгованість за кредитом на суму 8 324,30 грн. Вважає, що позивач

22ц-86/14 Головуючий у І інстанції Цуркана В.В. Категорія 19/27 Суддя-доповідач Височанська Н.К.

безпідставно в односторонньому порядку підняв відсоткову ставку за кредитом та після блокування платіжної картки безпідставно нараховував комісію.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судом встановлено, що ПАТ КБ «Приватбанк» відповідно до кредитного договору без номеру від 24 квітня 2008 року надано ОСОБА_2 у кредит 1000 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 19,20 % річних з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки.

При цьому, ОСОБА_2 висловив згоду на укладення кредитного договору саме у такій формі, про що свідчить підпис на заяві позичальника, яка разом з пам'яткою клієнта, умовами, правилами і тарифами в цілому складає договір надання банківських послуг.

З виписки за рахунком вбачається, що ОСОБА_2 отримав кредитну картку зі встановленим на ній лімітом грошових коштів. Крім того, у вказаній виписці міститься інформація про те, які суми і коли були зняті з картки, коли і в якій сумі здійснювалося погашення заборгованості.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 31.08.2013 року, ОСОБА_2 неналежно виконував умови договору, а з 28.02.2011 року взагалі перестав сплачувати кошти, в зв'язку з чим утворилась заборгованість.

З огляду на вищевказане, правильними є висновок суду першої інстанції про задоволення позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги про неправомірність підняття відсоткової ставки є безпідставними з наступних підстав.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що встановлений кредитним договором розмір відсотків не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Дані зміни до Цивільного кодексу були прийняті Законом України від 12 грудня 2008 року №661-VI, Закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.

З довідки про розрахунок заборгованості вбачається, що Банк підвищив відсоткову ставку до 20,4% 10.06.2008 року та до 21,6% 15.10.2008 року.

Отже, підвищення відсоткової ставки відбулося до змін в законодавстві.

Як вбачається із заяви ОСОБА_2 про видачу кредитної картки, що він ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право проводити зміни Тарифів, а також інших умов обслуговування карткового рахунку, про що інформує клієнта шляхом надання виписки по картковому рахунку.

За п.6.3 Умов та правил надання банківських послуг, отримання виписок про стан карткового рахунку є обов»язком клієнта.

Неотримання виписки або несвоєчасне отримання не звільняє держателя картки від виконання своїх зобов»язань по договору (п.81 Умов та правил).

У разі незгоди зі зміною Правил та/або Тарифів Банку, відповідно до п.6.4 кредитного договору, клієнт повинен звернутися до Банку з письмовою заявою про розірвання договору та погасити заборгованість перед Банком.

Як встановлено в засіданні колегії суддів апеляційного суду, що відповідач не звертався до Банку з письмовою заявою про розірвання договору.

Колегія суддів також враховує і поведінку відповідача після прийняття рішення банком щодо зміни процентної ставки, зокрема ОСОБА_2 сплачував проценти з новою ставкою до березня 2009 року.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про неправомірність нарахування комісії за користування кредитом після того, як була заблокована кредитна картка.

Як вбачається з листа ПАТ КБ «ПриватБанк» №8931 від 01.11.2013 року, що кредитну картку відповідача було заблоковано 09.10.2013 року. В позовній заяві банк просив стягнути комісію станом на 31.08.2013 року.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та надані сторонами докази, в результаті чого дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, підстави для скасування рішення відсутні, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту вступу її в законну силу.

Головуючий:

Судді: