Ухвала суду № 36887811, 24.12.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/4116/2013 Головуючий в І інстанції: Рядча Т.І.

Категорія: 41 Доповідач: Майданік В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року грудня місяця 24 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Майданіка В.В.

суддів: Орловської Н.В.,

Кутурланової О.В.

при секретарі: Гончар К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 14 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3, діючої в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, до ОСОБА_2 (третя особа - виконавчий комітет Дніпровської районної у м.Херсоні ради як орган опіки та піклування) про вселення,-

В С Т А Н О В И Л А:

22 липня 2013 року ОСОБА_3, діюча в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в якому просила: вселити її та її вказаних малолітніх дітей в квартиру АДРЕСА_1; усунути перешкоди у користуванні вказаною квартирою шляхом виселення з неї ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Ухвалою суду від 13.08.2013 року до участі в розгляді справи в якості третьої особи було залучено виконавчий комітет Дніпровської районної у м.Херсоні ради як орган опіки та піклування.

Іншою ухвалою суду від 14.10.2013 року позов в частині вимог про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було залишено без розгляду.

В решті позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідальним квартиронаймачем зазначеної вище квартири є її мати ОСОБА_2, яка з січня 2010 року не допускає її з вказаними малолітніми дітьми, що зареєстровані в ній, до зазначеної квартири. Вона неодноразово зверталася за допомогою до органів міліції, проте все даремно.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 14 листопада 2013 року позов було задоволено. Суд вирішив: вселити ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 в квартиру АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 114,70грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначила, що суд не звернув увагу на те, що позивачкою у справі пропущено трирічний строк позовної давності, оскільки вона в січні 2010 року добровільно покинула вказану квартиру і з того часу не робила жодних спроб вселитися до неї. Крім того, вказала, що суд залишив поза увагою ту обставину, що між сторонами існує конфлікт та неприязні відносини і вселення в квартиру позивачки та її дітей призведе до ще більшого загострення неприязних відносин.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на наступних підставах.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

В однокімнатній квартирі АДРЕСА_1, зареєстровані ОСОБА_3 та її малолітні діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3; мати ОСОБА_3 - ОСОБА_2; племінниця ОСОБА_9; син племінниці ОСОБА_10; дочка племінниці ОСОБА_11; сестра ОСОБА_12; ОСОБА_13 зі слів помер (а.с.11).

Згідно з копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.03.2010 року - органами міліції розглядалась заява ОСОБА_3 про вжиття заходів щодо її матері ОСОБА_2 та племінниці ОСОБА_9, які не пускають її до спірної квартири (а.с.8).

Аналогічна заява була подана у серпні 2010 року ОСОБА_3 відносно своєї матері ОСОБА_2 За висновком від 13.08.2010 року заявнику було рекомендовано звернутися до суду (а.с.9).

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 15.04.2009 року, залишеним без змін ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.12.2009 року, було відмовлено в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення з усіма членами сім'ї із спірної квартири (а.с.62-64; 65-66).

Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що основним квартиронаймачем даної квартири є мати позивачки ОСОБА_2, решта осіб є членами її сім'ї.

Згідно зі ст.64 ЖК України члени сім'ї наймача користуються разом з наймачем усіма правами і несуть всі обов'язки.

Суд повно, всебічно дослідив обставини справи та дав належну оцінку зібраним доказам по справі, а тому прийшов до вірного висновку про те, що позивачка, яка добровільно виселятися із спірної квартири не має наміру, з січня 2010 року неодноразово намагається вселитися у спірну квартиру за своїм місцем реєстрації, однак відповідачка чине їй перешкоди, а саме змінила замки та не відчиняє двері. З огляду на вказане суд прийшов до правильного висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на правильність прийнятого рішення. Посилання заявника на пропущення позивачкою позовної давності не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зібрані докази свідчать про те, що позивачка намагалася весь цей час вселитися у спірну квартиру, зокрема у серпні 2010 року зверталася з відповідною заявою до органів міліції. Посилання ж на те, що вселення позивачки з дітьми в квартиру призведе до ще більшого загострення неприязних відносин також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не є підставою для відмови в позові.

Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст.308 ЦПК України це є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 14 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий:

судді: