Постанова № 36879969, 24.01.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2014 р. 14 год.00 хв.Справа № 821/4302/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Леутській Н.І.,

за участю: представника позивача - Хураскіна Д.А.,

представника відповідача - Руссу Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Херсон - Авто" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про скасування постанови про накладення стягнень,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Херсон-Авто" (далі - позивач, ПАТ "Херсон-Авто", Товариство) звернулося із адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області (далі - відповідач, Інспекція), в якому просить скасувати постанову від 16.09.2013 р. № 159 про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем проведено планову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів, про що складено акт від 22.03.2013 р. № 00000083. Під час проведення перевірки Інспекцією встановлено порушення позивачем пункту 27 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 р. № 1200, ст.ст. 14, 15 Закону України "Про захист прав споживачів", у зв'язку із чим винесено постанову від 16.09.2013 р. № 159, якою до ПАТ "Херсон-Авто" застосовано штраф у сумі 7230,99 грн. Позивач вважає протиправними такі висновки відповідача, зазначивши, що реалізація товарів здійснювалась у відповідності із вимогами діючого законодавства, інформація, яку вимагає Інспекція виробником не надавалась.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Суду пояснив, що оскаржувана постанова була винесена у відсутності представника підприємства, сума господарських санкцій обрахована із вартості товару для споживача, а не за ціною постачальника. Товар, який знаходився у торгівельному залі, містив необхідну для споживача інформацію. Вважає, що постанова від 16.09.2013 р. № 159 винесена протиправно та підлягає скасуванню.

Представник відповідача заперечувала проти позовних вимог. Зазначила, що під час проведення перевірки та винесення постанови від 16.09.2013 р. № 159 посадові особи Інспекції діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до преамбули Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон № 1023-ХІІ) цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 465/2011, визначено, що Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (ст.1 Закону № 877-V).

Частиною 1 статі 5 Закону № 877-V передбачено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що перед початком проведення перевірки посадовими особами Інспекції було пред'явлено генеральному директору ПАТ "Херсон-Авто" Журавленко О.А. службові посвідчення, вручено направлення на проведення перевірки та повідомлено про мету проведення перевірки.

У період з 22.03.2013 р. по 03.04.2013 р. на підставі плану роботи Інспекції на І квартал 2013 року, направлення на проведення перевірки від 22.03.2013 р. № 00000127 посадовими особами відповідача проведено планову перевірку ПАТ "Херсон-Авто" з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 6 статті 7 Закону № 877-V передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Так, за результатами перевірки посадовими особами Інспекції складено акт від 22.03.2013 р. № 00000083, в якому зафіксовано порушення Товариством пункту 27 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 р. № 1200 та ст.ст.14, 15 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме: під час перевірки в торговельному залі до продажу пропонувалась продукція, забезпечена цінниками з позначенням роздрібних цін, без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на державній мові про назву виробника, місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, гарантійні зобов'язання найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати продукція вітчизняного виробництва, дата виготовлення.

Акт перевірки від 22.03.2013 р. № 00000083 підписано представником ПАТ "Херсон-Авто" Ритовим А.В.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Інспекцією дотримано порядок проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності державними органами у сфері захисту прав споживачів.

Щодо виявлених Інспекцією порушень законодавства про захист прав споживачів, слід зазначити наступне.

Частиною 1 статі 15 Закону № 1023- ХІІ передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку (ч. 2 ст. 15 Закону № 1023- ХІІ).

Відповідно до пункту 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 р. № 104 (далі - Правила № 104), здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари; дані про основні властивості товару; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання товару; строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації, споживачу повинна надаватись інформація про їх сертифікацію.

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Частиною 8 статті 15 Закону № 1023-ХІІ передбачено, що продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.

Також пунктом 27 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 р. № 1200 визначено, що під час продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно надати споживачеві необхідну доступну, достовірну інформацію про товар, яка міститься в експлуатаційній документації, сервісній книжці (гарантійному талоні), договорі купівлі-продажу, а саме про: найменування товару; ціну, умови і правила придбання; перелік основних технічних характеристик транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; дату виготовлення (календарний рік виготовлення/випуску); гарантійні зобов'язання виробника (продавця); строк служби транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, відомості про необхідні дії споживача після закінчення такого строку, а також про можливі наслідки в разі невиконання зазначених дій; сертифікацію транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери; найменування та адресу виробника (дистриб'ютора, уповноваженого дилера, продавця) і суб'єкта господарювання, який виконує його функції, пов'язані з прийняттям претензій від покупця, а також проводить гарантійний ремонт та післяпродажне обслуговування транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Інформація про транспортний засіб та його складові частини, що мають ідентифікаційні номери, може розміщуватися у місцях їх реалізації, а також за згодою споживача доводитися до його відома за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Таким чином, працівники суб'єкта господарської діяльності зобов'язані надати покупцям у доступній наочній формі (у супровідній документації, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом, прийнятим для окремих видів това рів, за допомогою засобів дистанційного зв'язку) необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари відповідно до законодавства про мови.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка начальник відділу запчастин ПАТ "Херсон-Авто" ОСОБА_5 суду пояснив, що він був присутнім під час здійснення відповідачем перевірки. Товар (запчастини до машин) знаходився на полицях. Біля кожного виду товару було прикріплено цінник із назвою товару та його ціни. Крім приміщення, де реалізують автозапчастини, перевіряючі заходили до автосалону, де знаходились шини для автомобілів та автопокришки. Упаковки для запчастин чи ящиків у магазині не було. Інформація про продукцію за допомогою засобів дистанційного зв'язку в магазині не надається.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка головний спеціаліст Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області ОСОБА_6 суду пояснила, що починаючи з 22.03.2013 р. по 03.04.2013 р. вона разом зі спеціалістом Інспекції ОСОБА_7 проводили планову перевірку ПАТ "Херсон-Авто" з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів. У ході перевірки виявлено, що товар, який знаходився в реалізації, а це - запчастини на автомобілі, був розміщений на полицях, на вітрині та на підлозі магазину. Вказаний у акті перевірки товар не містив жодної інформації, передбаченої статтями 14 та 15 Закону № 1023- ХІІ та Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, крім назви товару та ціни. Деякі види товару не мали навіть назви. Перевіряючими було оглянуто упаковку- картонні коробки, паперова та поліетиленова обгортки, проте жодної необхідної інформації про товар знайдено не було. Свідок також пояснила, що вона приходила на підприємство тричі та просила у представника Товариства підготувати на надати будь-які документи, з яких можна було б взяти необхідну інформацію про продукцію (щодо назви товару, технічних характеристик, дати виготовлення, назви та місцезнаходження виробника, відомості про умови зберігання, гарантійні зобов'язання виробника, тощо), проте позивачем така інформація надана не була.

У судовому засіданні представник позивача не заперечував факт реалізації підприємством автозапчастин, проте, посилаючись на фотоматеріали, зауважив, що необхідна та доступна іформація для споживача на товарі була. Крім того, представник позивача відмітив, що відсутність на запчастинах певного маркування - це вина виробника товарів, а не продавця.

Із досліджених судом фотоматеріалів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що поряд з продукцією - запчастини до автомобілів, є паперові етикетки, які містять інформацію про назву товару, його ціну та назву підприємства - реалізатора товару - ПАТ "Херсон-Авто".

Інших належних доказів, які б спростовували твердження відповідача про відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про автозапчастини, які реалізовувались ПАТ "Херсон-Авто", чи підтвердили факт наявності повної інформації про товари в частині визначення дати виготовлення та/або найменування і місцезнаходження їх виробника позивачем суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог ст. 14 та 15 Закону України "Про захист прав споживачів" та 27 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, є такими, що знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи, тобто є правомірними.

Порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів визначено Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України

від 17.08.2002 р. № 1177 (далі - Положення № 1177).

Відповідно до пункту 4 Положення № 1177 рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Із дослідження матеріалів справи вбачається, що Інспекція запрошувала ПАТ "Херсон-Авто" на розгляд справи про накладення адміністративно-господарських санкцій, призначеної на 09.04.2013 р., 16.08.2013 р. та 16.09.2013 р., про що свідчать акт перевірки від 22.03.2013 р. № 00000127, повідомлення від 19.07.2013 р. та телефонограма від 06.09.2013 р. Однак, жодного разу позивач не забезпечив явку свого представника на розгляд справи, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач правомірно прийняв постанову від 16.09.2013 р. № 159 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" без представника ПАТ "Херсон-Авто".

Щодо застосування до позивача штрафних санкцій за вищезазначені порушення суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до листа Державної інспекції з контролю за цінами від 21.07.2010 р. № 200-5-23/4223, визначення терміну "партія товару" надано Державним стандартом України (ДСТУ) 3993-2000 "Товарознавство. Термін та визначення", партія товару - це визначена кількість товарів одного або кількох найменувань закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом (товарно-транспортною накладною, накладною на відпуск товару тощо)".

Згідно до наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної митної служби України від 25.03.2004 р. № 34/212 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного перевізника" партія товару: товари, які переміщуються на адресу одного одержувача за одним перевізним документом (транспортною накладною, коносаментом тощо).

Таким чином, дослідивши додаток № 7 до акта перевірки від 22.03.2013 р. № 00000127 та розрахунки, суд вважає, що відповідачем розмір штрафних санкцій розраховано згідно положень наведених вище нормативно-правових актів.

Слід зазначити, що виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у ч. 3 ст. 2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Оскільки судом не встановлено порушень відповідачем вимог законодавства та прав позивача при проведені перевірки та при винесені за її результатами постанови про застосування штрафу, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ПАТ "Херсон-Авто".

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити публічному акціонерному товариству "Херсон - Авто" в задоволенні позовних вимог до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про скасування постанови про накладення стягнень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 січня 2014 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 5.1.2