Постанова № 36881792, 29.01.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2014 р. Справа № 821/4819/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Маслової О.В.,

представника відповідача - Зінченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Каланчацьке відділення) про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" (далі - позивач, ПАТ "Каланчацький КХП") звернулося з адміністративним позовом до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Каланчацьке відділення) (далі - відповідач, Скадовська ОДПІ), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.12.2013 р. № 0000602200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 26514,75 грн., з яких за основним платежем на 25903 грн., за штрафними санкціями на 611,75 грн., № 0000592200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 33600,25 грн., з яких за основним платежем на 27442 грн., за штрафними санкціями на 6158,25 грн., від 19.12.2013 р. № 0000682200, яким позивачу нараховано штрафні санкції з податку на додану вартість у сумі 5864 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що Скадовська ОДПІ неправомірно визнала безтоварними операції з придбання товарів (послуг) у СТОВ "Україна" та ПП "Олівде", оскільки факт поставки товарів (послуг) підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, вказавши на те, що висновки акту перевірки ґрунтуються лише на припущеннях, а не на аналізі первинних бухгалтерських документів. Збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій за результатами перевірки та за спірними податковими повідомленнями-рішеннями проведено у зв'язку з визнанням нікчемними правочинів, укладених з СТОВ "Україна", ПП "Олівде". Між тим вчинені правочини з вказаними контрагентами є оспорюваними і визнання їх такими можливо лише в судовому порядку. Відповідно до Податкового кодексу України підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а понесених витрат - до валових витрат є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими і видатковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Позивачем було отримано від постачальників податкові та видаткові накладні, на підставі яких і було сформовано податковий кредит та валові витрати. Висновки відповідача про безтоварність операцій з СТОВ "Україна", ПП "Олівде" спростовуються первинними бухгалтерськими документами - податковими та видатковими накладними, актами виконаних робіт, розрахунковими документами.

Представник відповідача заперечував проти позову, оскільки ПАТ "Каланчацький КХП" протиправно формував податковий кредит та витрати по операціях з СТОВ "Україна", ПП "Олівде". За даними відповідача за цими операціями документувались безтоварні поставки товарів, послуг, а бухгалтерські та податкові документи не відображають реально здійснених господарських операцій. Просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 05.12.2013 р. по 09.12.2013 р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Каланчацький КХП" з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні правових відносин щодо придбання товару від СТОВ "Україна" у вересні 2011 року та щодо придбання товару від ПП "Олівде" у травні 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 09.12.2013 р. № 122/22/00952344.

У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено порушення:

1. ч.1 ст.203, 215, 216, 228, 626, 629, 901, 902, 905 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених ПАТ "Каланчацький КХП" з постачальниками СТОВ "Україна" і ПП "Олівде" за вересень 2011 року та травень 2012 року;

2. пп.139.1.6, 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 27442 грн., у т.ч. у податковому періоді: 2-3 кв. 2011 року на суму 2809 грн., 2-4 кв. 2011 року на суму 2809 грн., півріччя 2012 року на суму 24633 грн., три квартали 2012 року на суму 24633 грн., 2012 рік на суму 24633 грн.

3. п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 25903 грн., у т.ч. у наступних податкових періодах: вересень 2011 року у сумі 2443 грн., травень 2012 року у сумі 23460 грн.

На підставі акту перевірки Скадовською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 16.12.2013 р. № 0000602200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 26514,75 грн., з яких за основним платежем на 25903 грн., за штрафними санкціями на 611,75 грн., № 0000592200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 33600,25 грн., з яких за основним платежем на 27442 грн., за штрафними санкціями на 6158,25 грн., від 19.12.2013 р. № 0000682200, яким позивачу нараховано штрафні санкції з податку на додану вартість у сумі 5864 грн.

Висновки відповідача про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток ґрунтуються на визнанні безтоварними операцій, здійснених позивачем з СТОВ "Україна" у вересні 2011 року, ПП "Олівде" у травні 2012 року.

З акту перевірки слідує, що ревізором використано акти:

- Тетіївської МДПІ Київської області від 05.06.2012 р. № 21/220/30709838 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки СТОВ "Україна" з питань правильності і правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ "ОНІКС" за період з 01.08.2011 р. по 30.11.2011 р.";

- Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 11.09.2013 р. № 58/11-23-22-06/36654219 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Олівде" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, по взаємовідносинах з ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД" за травень 2012 року, ТОВ "ТД "Схід" за липень 2012 року.

Вказаними актами встановлено нікчемність господарських операцій між СТОВ "Україна" та ТОВ "ОНІКС", між ПП "Олівде" та ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД". ДПІ наводяться обставини діяльності ТОВ "ОНІКС", ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД". Зокрема, зазначається, що ТОВ "ОНІКС" та ТОВ "Бізнесстандарт" не знаходяться за юридичними адресами, у зв'язку з чим неможливо провести підтвердження фактичного здійснення операцій, обставин укладання угод, місць приймання - передачі товарів (робіт, послуг), транспортування, зберігання.

Скадовська ОДПІ вказує, що оскільки встановлено нікчемність угод між контрагентами позивача та постачальниками у 2 ланцюгу постачання, то і правичини між ПАТ "Каланчацький КХП" і СТОВ "Україна", ПП "Олівде" укладені без мети настання правових наслідків.

На підставі вказаних висновків відповідач вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту та до витрат результатів господарської діяльності за цими операціями.

Виходячи з позицій сторін стосовно формування податкового кредиту та витрат, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Приписами п.135.1 ст.135 ПК України визначено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями п.138.1 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктом 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит платника ПДВ визначається виходячи із сум ПДВ сплачених (нарахованих) постачальникам товарів/послуг, підтверджених належним чином складеними податковими накладними та при умові, якщо ці товари/послуги призначені для використання в оподатковуваній господарській діяльності такого платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту, а понесених витрат - до валових витрат є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту та витрат необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту та валових витрат; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлено, що між ПАТ "Каланчацький КХП" та СТОВ "Україна" 19.09.2011 р. було укладено договір на поставку 5 тонн крупи гречаної. Пунктом 3 договору передбачено, що продавець поставляє товар на умовах "відвантажено зі складу ТОВ "Сквирський комбінат хлібопродуктів". Строки поставки: 5 тонн у строк до 20.09.2011 р. Моментом поставки товару продавцем вважається фактична його передача на складі згідно: ТТН та/або видаткової накладної, підписаної продавцем і покупцем.

На виконання договору СТОВ "Україна" у вересні 2011 року поставило позивачу товар (крупу гречану) у кількості 5 тонн на суму 43750 грн., з яких ПДВ - 7291,67 грн., що підтверджується рахунком-фактурою від 20.09.2011 р. № У-00000021, видатковою накладною від 20.09.2011 р. № У-000019/3, податковою накладною від 20.09.2011 р. № 14.

ПАТ "Каланчацький КХП" за отриманий товар сплатило СТОВ "Україна" 43750 грн. відповідно до банківської виписки.

Отриманий від СТОВ "Україна" товар (крупа гречана) реалізована Військовій частині 1471 Державної прикордонної служби України, про що свідчать договір від 25.02.2011 р. № 40-11, видаткова накладна від 17.10.2011 р. № 0000000172 та довіреність на отримання товару.

Також 12.05.2012 р. між позивачем та ПП "Олівде" було укладено договір № 4 на виконання робіт по дезінсекції, дератизації та знезараженню складських порожніх приміщень та запасів сільськогосподарських культур.

На виконання договору ПП "Олівде" у травні 2012 року надало позивачу послуги із знезараження зерноскладів на загальну суму 140760 грн., з яких ПДВ - 23460 грн., що підтверджується актом від 30.05.2012 р. № 4, податковою накладною від 14.05.2012 р. № 4.

Розрахунки здійснено у повному обсязі відповідно до платіжних доручень від 14.05.2012 р. № №1029, 1034.

Суд зазначає, що згідно ст.9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" здійснення діяльності з надання зазначених послуг підлягає ліцензуванню. Тобто, виконувати роботи по дезінсекції, дератизації та знезараженню можуть лише юридичні особи, які отримали у встановленому законодавством порядку ліцензію. ПП "Олівде" на час здійснення правовідносин з ПАТ "Каланчацький КХП" мало відповідну ліцензію серії АГ № 399964 від 25.08.2010 р. з необмеженим строком дії, видану Міністерством аграрної політики України.

Крім того, про реальність виконання ПП "Олівде" вищевказаних робіт також свідчать акти сільськогосподарської інспекції Херсонської області від 15.05.2012 р., яким зафіксовано наявність зараження та запропоновано провести знезараження зерноскладів ПАТ "Каланчацький КХП", та від 22.06.2012 р., яким зафіксовано фактичне проведення знезараження зерноскладів позивача.

В акті перевірки Скадовська ОДПІ вказує на наявність первинних документів за перевірений період. Зауважень до первинних документів позивача по операціях з вказаними постачальниками, зокрема, до видаткових та податкових накладних, акт перевірки не містить.

Таким чином, господарські операції між ПАТ "Каланчацький КХП" та СТОВ "Україна", ПП "Олівде" з приводу поставок товару, надання послуг повністю підтверджено первинними бухгалтерськими документами.

Окремо суд акцентує увагу на тому, що по взаємовідносинах ПАТ "Каланчацький КХП" з СТОВ "Україна" мала місце одна поставка товару - 20.09.2011 р. За даною господарською операцією позивач отримав від СТОВ "Україна" 5 тонн крупи гречаної згідно видаткової накладної від 20.09.2011 р. № У-000019/3 та податкової накладної від 20.09.2011 р. № 14 та відніс до витрат 36458,33 грн., а до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 7291,67 грн.

Між тим, відповідач згідно акту перевірки (арк.7) та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не визнав право ПАТ "Каланчацький КХП" лише на частину понесених витрат у розмірі 14657 грн. та частину суми ПДВ у розмірі 2443 грн., жодним чином не мотивувавши рішення щодо такого розмежування. Тобто, при наявності одних і тих же документів - однієї видаткової і податкової накладних, Скадовська ОДПІ частину понесених витрат у розмірі 14657 грн. із 36458,33 грн. та частину сплаченої суми ПДВ у розмірі 2443 грн. із 7291,67 грн. вважає такими, що протиправно віднесені позивачем до витрат і податкового кредиту, а іншу частину - правомірно.

Факт того, що СТОВ "Україна", ПП "Олівде" на момент проведення операцій з позивачем мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість, не оспорюється відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Також суд зазначає, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, Скадовська ОДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів (послуг) у СТОВ "Україна", ПП "Олівде" в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту та витрат без фактичного отримання від цих контрагентів товарів (послуг). А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства. Однак Скадовська ОДПІ не посилається на факти вчинення позивачем таких дій і не надала докази притягнення його до відповідальності за такі дії.

Крім посилань на інформацію з актів Тетіївської МДПІ від 05.06.2012 р. № 21/220/307-9838, Кіровоградської ОДПІ від 11.09.2013 р. № 58/11-23-22-06/36654219 стосовно результатів перевірок СТОВ "Україна", ПП "Олівде" відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання товарів, отримання послуг.

Стосовно наведених в акті перевірки обставин діяльності СТОВ "Україна", ПП "Олівде" суд зазначає, що діюче податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту та витрат від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій, а як вже зазначено вище, акт перевірки не містить зауважень щодо правильності складання наданих позивачем первинних документів.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення позивачем фіктивних господарських операцій з СТОВ "Україна", ПП "Олівде" та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціях з поставки товарів, отримання послуг у цих постачальників, висновок Скадовської ОДПІ про завищення позивачем податкового кредиту та витрат за такими операціями є протиправним.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 р. по справі № 21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Стосовно висновків Скадовської ОДПІ про нікчемність укладених позивачем правочинів із СТОВ "Україна", ПП "Олівде", суд зазначає, що по-перше, договори на поставку позивачу цими постачальниками товарів та послуг за своєю суттю є оспорюваними, так як їх недійсність законом прямо не встановлена, і жодного судового рішення про визнання цих договорів недійсними немає, а по-друге, відсутні будь-які докази того, що сторони цих угод при їх укладанні та виконанні мали умисел на порушення публічного порядку, тобто посягали на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність нарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Каланчацьке відділення) від 16.12.2013 р. №№ 0000592200, 0000602200, від 19.12.2013 р. № 0000682200.

Стягнути з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" (код ЄДРПОУ 00952344) судовий збір у сумі 172 (сто сімдесят дві) грн. 05 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 січня 2014 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.1