Рішення № 36872079, 26.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"26" листопада 2013 р. Справа № 911/4074/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой", м. Комсомольськдо Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-РУФ", Поліський район, с. Вовчкінпро стягнення 210613,72 грн.за участю представників:

позивача:Прищепа Л.М. - дов. від 07.10.2013р. № 1967відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-РУФ" (далі - відповідач) про стягнення 210613,72 грн., з яких 200000 грн. попередньої оплати, 2794,52 грн. 3% річних та 7819,20 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки товару за який позивач сплатив кошти, в зв'язку з чим він просить суд повернути кошти, які були ним сплачені за товар.

В судовому засіданні представник позивача в порядку ст.ст. 22, 78 ГПК України надав суду заяву від 26.11.2013р., якою відмовився від позову в частині заявлених до стягнення сум 3% річних в розмірі 2794,52 та пені в розмірі 7819,20 грн. та просить суд стягнути з відповідача 200000 грн.

Беручи до уваги, що зазначена відмова від позову в частині заявлених до стягнення сум 3 % річних та пені не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ГПК України, господарський суд вважає за можливе її прийняти, а провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 200000 грн.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви від 26.11.2013р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури від 21.08.2012р. № 0821-01 на суму 244525,82 грн. за вказаний в ньому товар - цемент ПЦ-БШ-400 перерахував 22.08.2012р. на розрахунковий рахунок відповідача у вигляді попередньої оплати грошові кошти в сумі 200000 грн. з призначенням платежу за цемент згідно рахунку від 21.08.2012р. № 0821-01, що підтверджується платіжним дорученням від 22.08.2012р. № 5468. Засвідчені копії вказаних документів залучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання щодо поставки цементу ПЦ-БШ-400 не виконав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 220 зазначеного кодексу встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідкив.

Згідно ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку що сторони у справі уклали договір у спрощений спосіб, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу оплачений ним товар, а позивач зобов'язався прийняти товар.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки цементу, позивач звернувся до відповідача з вимогами від 26.02.2013р. № 14 та від 15.07.2013р. № 29, якими просив відповідача здійснити поставку цементу, за який позивач сплатив грошові кошти в розмірі 200000 грн., або ж повернути отримані ним грошові кошти. Факт надіслання вказаної кореспонденції підтверджується описами вкладення у цінний лист від 04.03.2013р., від 18.07.2013р. та фіскальним чеком "Укрпошта" від 04.03.2013р. № 0941, засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи. Однак, відповідач вказані вимоги позивача залишив без відповіді та задоволення.

Отже, відповідач в порушення своїх зобов'язань оплачений позивачем товар не поставив.

Сторони у справі склали акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, згідно якого сальдо на користь позивача станом на 29.05.2013р. складає 200000 грн. Завірена копія зазначеного акту залучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 670 ЦК України встановлено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 ст. 693 зазначеного кодексу встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи зазначене та беручи до уваги те, що на час розгляду справи відповідач свої зобов'язання щодо поставки оплаченого позивачем цементу не виконав, доказів протилежного відповідач суду не надав, попередню оплату в розмірі 200000 грн. не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 200000 грн. - попередньої оплати є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в частині задоволених позовних вимог покладається судом на відповідача, а в частині позовних вимог, провадження по яким припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України - на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 2794,52 та пені в розмірі 7819,20 грн.

2. Решту позову задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-РУФ" (07044, Київська обл., Поліський р-н, с. Вовчків, вул. Жовтнева, 35, ідентифікаційний код 38016001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" (39800, Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Будівельників, 16, ідентифікаційний код 35107305) 200000 (двісті тисяч) грн. попередньої оплати, 4000 (чотири тисячі) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 11.12.2013р.