Рішення № 36872076, 12.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"12" листопада 2013 р. Справа № 911/3086/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", Донецька обл., м. Горлівкадо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ірпіньпро стягнення 6418,07 грн.за участю представників:

позивача:Далека Т.В.- дов. від 31.07.2013р.відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 6418,07 грн., з яких 5283,28 грн. основний борг, 441,41 грн. 20% річних, 323,57 грн. пеня та 369,81 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 06.09.2012р. № 358-12 (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов'язався передати у власність відповідача - покупця алкогольні напої, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору постачання здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010р.)

Згідно п. 3.6 договору покупець зобовязаний до моменту першої поставки надати постачальникові повідомлення зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток (штампів). Підпис особи уповноваденої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у повідомленні наданому покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою (штампом). У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки (штампу) на накладній не збіається зі зразками підписів та (або) зразками печаток (штампів) наданих покупцем постачальнику у провідомленні, проте такий підпис (печатка, штамп) наявний на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваденою особою покупця.

Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягром 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Даний договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна із сторін не заявила про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення,даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же строк та на тих же умовах. (п. 9.7 договору).

Відповідачем на виконання п. 3.6 договору було надано позивачу повідомлення в якому визначений перелік матеріально-відповідальних осіб на одержання матеріальних цінностей та зразки їх підписів та вказано про здійснення господарської діяльності без печатки (штампу). Завірена копія повідомлення залучена до матеріалів справи.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5808,30 грн., що підтверджується видатковими накладними від 29.12.2012р. № 690458/677867 на суму 617,94 грн., від 09.01.2013р. № 6614/6521 на суму 1261,62 грн., від 23.02.2013р. № 52755/52054 на суму 1447,14 грн. та від 23.02.2013р. № 52756/52055 на суму 2481,60 грн., а відповідач вказаний товар отримав.

Приймаючи зазначені накладні, як доказ постачання позивачем товару за даним договором на загальну суму 5808,30 грн. і його прийняття уповноваженою особою відповідача, суд зазначає наступне.

В графі "одержав" видаткових накладних від 29.12.2012р. № 690458/677867 на суму 617,94 грн. та від 09.01.2013р. № 6614/6521 на суму 1261,62 грн. значиться прізвище та підпис особи, які збігаються з прізвищем та зразком підписом особи, що визначені в повідомленні зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи, наданому відповідачем позивачу згідно положень п. 3.6 договору.

Також позивачем надано суду видаткові накладні від 29.12.2012р. № 690459/677858 на суму 2369,76 грн. та від 16.01.2013р. на суму 1523,40 грн., які були складені сторонами у справі на підтвердження здійснення поставки товару за цим договором та є оплаченими, що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 08.01.2013р. № 3 615 на суму 2369,76 грн., від 20.02.2013р. № 31 489 на суму 523,40 грн. та 22.02.2013р. № 34 208 на суму 1000,00 грн. відповідно. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Судом досліджені зазначені вище оплачені відповідачем видаткові накладні та встановлено, що підписи осіб покупця, що містяться на цих видаткових накладних збігаються з підписами осіб покупця, що містяться на видаткових накладних, що перелічені в позовній заяві та залишились неоплаченими, тобто особа, яка отримала товар за видатковими накладними, які залишили неоплаченим відповідачем є однією і тіє ю ж уповноваженою особою відповідача на отримання товарів згідно даного договору за накладними, які є оплаченими відповідачем.

Таким чином, з урахуванням положень п. 3.6 договору, згідно яких у випадку, якщо зразок підпису на накладній не збігається зі зразками підписів наданих покупцем постачальнику у повідомленні, проте такий підпис наявний на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, суд приходить до висновку, що товар за переліченими в позові видатковими накладними прийнятий уповноваженою особою відповідача в обсягах та за цінами, що у них визначені.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар по переліченим в позові видатковим накладним не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 5283,28 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 5283,28 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 5283,28 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 20% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.2 договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу.

Згідно розрахунку позивача 20% річних з простроченої суми за загальний період прострочення з 13.01.2013р. по 30.07.2013р. складають 441,41 грн.

Здійснений позивачем розрахунок 20% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 7.1 договору просить суд за порушення покупцем строків здійснення розрахунків за отриманий товар стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, розмір якої за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 13.01.2013р. по 30.07.2013р. складає 323,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Також, позивач на підставі п. 7.1 договору просить суд стягнути з відповідача за порушення строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більш ніж на 30 календарних днів штраф у розмірі 7% від суми боргу, який за розрахунком позивача складає 369,81 грн.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога у вказаній частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5283,28 грн. основного боргу, 441,41 грн. 20% річних, 323,57 грн. пені та 369,81 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, ідентифікаційний код 35871504) 5283 (п'ять тисяч двісті вісімдесят три) грн. 28 коп. основного боргу, 441 (чотириста сорок одну) грн. 41 коп. 20% річних, 323 (триста двадцять три) грн. 57 коп. пені, 369 (триста шістдесят дев'ять) грн. 81 коп. штрафу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 29.11.2013р.