Рішення № 3685704, 14.05.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2009 р.

Справа № 18/87

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ТимошевськоїВ.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/87

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-російське підприємство з іноземними інвестиціями "Веста Трейдинг", м. Кіровоград

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікон", м. Світловодськ Кіровоградської області

про стягнення 2 563 633,43 грн.

Представники сторін:

від позивача - Охінченко Н.В., довіреність № б/н від 25.04.09;

від відповідача - Маменко С.Г., довіреність № 229 від 16.04.09.

Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-російське підприємство з іноземними інвестиціями "Веста Трейдинг" звернулось до господарського суду з позовною заявою № 12 від 29.04.2009 року, яка містить вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікон" заборгованості по сплаті грошових коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 2 487 228,80 грн. та 3% річних від простроченої заборгованості в сумі 76 404,63 грн., а всього 2 563 633,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору позики від 21.06.2007 року щодо повернення отриманих коштів.

В судовому засіданні 14.05.2009 року представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі; представник відповідача позов не заперечив.

В судовому засіданні 14.05.2009 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши обставини, наведенні в обґрунтування позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю спільне українсько-російське підприємство з іноземними інвестиціями "Веста Трейдинг" (Позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сілікон" (далі - Позичальник) 21.06.2007 року укладено договір позики.

Згідно умов зазначеного договору Позикодавець прийняв на себе зобов"язання надати Позичальнику позику в розмірі 2 000 000 грн., а останній зобов"язався повернути позику протягом 6 місяців з моменту її отримання (п. п. 1, 2 Договору).

У відповідності з пунктом 5 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2008 року.

На виконання своїх договірних зобов"язань позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 2 000 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1476 від 21.06.2007 року (а.с. 15).

Згідно частини 2 статті 67, частини 4 статті 179 Господарського кодексу України, частини 3 статті 6, статті 627 Цивільного кодексу України, сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Запозичення коштів в Україні регулюється договором позики, що укладається за правилами параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж самого роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами статті 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі незалежно від його суми коли позикодавцем є юридична особа.

Згідно статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з умовами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. З цими нормами кореспондуються і приписи статті 193 Господарського кодексу України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов'язань.

Натомість, відповідач свої зобов'язання за договором позики від 21.06.2007 р. виконав не в повному обсязі, повернувши позивачу в рахунок погашення отриманої позики лише 79 360 грн.

У зв"язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов"язань позивач 15.01.2008 р., 26.03.2008 р. та 06.12.2008 р. звернувся до відповідача з листами-вимогами про сплату боргу в сумі 1 920 640 грн. (а.с. 13, 14), які залишені відповідачем без задоволення.

За результатами проведеної звірки, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 1 920 640 грн. підтвердилась обома сторонами (а.с. 11).

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 1 920 640 грн. боргу за договором від 21.06.2007 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов"язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього кодексу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Наведені норми та матеріали справи підтверджують правомірність нарахування позивачем на суму неповернутої позики інфляційних втрат за період з січня 2008 р. по березень 2009 р. в розмірі 566 588,80 грн. та 3% річних за період з 01.01.2008 р. по 30.04.2009 р. в розмірі 76 404,63 грн. Вказані нарахування підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене вище, відсутність у матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості за договором від 21.06.2007 р. та визнання позову відповідачем, господарський суд вважає вимоги позивача по стягненню з відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції і 3% річних в загальному розмірі 2 563 633,43 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з позовом, ціна якого становить 2 563 633,43 грн., сплачено державне мито в сумі 25 636,84 грн., що перевищує встановлений законодавством розмір державного мита на рівні 1% ціни позову, але не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За даних обставин, надмірно сплачене позивачем державне мито в розмірі 136,84 грн. підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікон" (27507, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Заводська, 3, р/р № 26001301009971 в ВТБ Банк, МФО 321767, ідентифікаційний код 31377828) на користь товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-російське підприємство з іноземними інвестиціями "Веста Трейдинг" (25006, м. Кіровоград, пл. Народів, 3, р/р № 26009052901542 у КФ КБ "Приватбанк", МФО 323583, ідентифікаційний код 32791395) - борг в сумі 2 563 633,43 грн., з яких: 1 920 640 грн. сума основного боргу, 566 588,80 грн. інфляційних витрат та 76 404,63 грн. - 3 % річних, а також судові витрати на державне мито в сумі 25 500 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю спільному українсько-російському підприємству з іноземними інвестиціями "Веста Трейдинг" (25006, м. Кіровоград, пл. Народів, 3, р/р № 26009052901542 у КФ КБ "Приватбанк", МФО 323583, ідентифікаційний код 32791395) з державного бюджету (р/р 31115095700002 в ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329, отримувач УДК у м. Кіровограді) надмірно сплачене державне мито в сумі 136,84 грн., сплачене за платіжним дорученням № 196 від 30.04.2009 року та квитанцією № 104 від 29.04.2009 року.

Платіжне доручення № 196 від 30.04.2009 року та квитанція № 104 від 29.04.2009 року залишається в матеріалах справи № 18/87.

Довідку видати.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська