Ухвала суду № 36853576, 23.01.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року Справа № 104155/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Клюби В. В., Рибачука А. І.;

за участю секретаря судового засідання - Сердюк О. Ю.;

представника відповідача - Ліуша Б. Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РІК» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2011 року Закарпатським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «РІК» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області № 0000041501 від 06 жовтня 2011 року про зменшення об'єкта оподаткування другого календарного кварталу 2011 року товариства з обмеженою відповідальністю «РІК» на суму збитків 2010 року в розмірі 22909187,00 грн. як такого, що суперечить чинному законодавству.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що позивачем у відповідності до вимог норм п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України, п. 150.1 ст. 150 ПК України включено до складу об'єкту оподаткування другого кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкту оподаткування податку на прибуток, розраховане за підсумками першого кварталу 2011 року у сумі 45425878,00 грн., в тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 22909187,00 грн., яке виникло до 01 січня 2011 року.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від № 0000041501 від 06 жовтня 2011 року.

Зазначену постанову мотивовано тим, що доводи відповідача про те, що позивач мав право включити до складу витрат другого кварталу 2011 року суму 22516691,00 грн., що становить тільки частину від'ємного значення об'єкту оподаткування, розрахованого за підсумками першого кварталу 2011 року, без врахування всіх валових витрат платника податку цього звітного податкового періоду, а саме витрат, визначених статтею 6 пунктом 6.1 та статтею 22 пунктом 22.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є необґрунтованими.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією у Закарпатській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Судом апеляційної інстанції відповідно до ст. 55 КАС України проведено процесуальне правонаступництво, а саме - Ужгородську міжрайонну державну податкову інспекцію у Закарпатській області замінено Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення такої.

Встановлено, що Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією в Закарпатській області було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток товариства з обмеженою відповідальністю «РІК» за ІІ квартал 2011 року.

Перевіркою встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 22909187,00 грн., оскільки позивачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року задекларовано 45425878,00 грн. збитків, а повинно бути 22516691,00 грн., оскільки відповідно до вимоги підрозділу 4 пункту 3 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, до складу ІІ кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумком І кварталу 2011 року, яке за даними декларації з податку на прибуток за І квартал становить 22909187,00 грн.

За результатами проведеної перевірки складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 1084/1501/32784477 від 22 вересня 2011 року.

На підставі згаданого акту перевірки 06 жовтня 2011 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000041501, яким позивачу було зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 22909187, 00 грн.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення від 06 жовтня 2011 року до Державної податкової адміністрації у Закарпатській області та Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової адміністрації у Закарпатській області про результати розгляду скарги № 2686/10/25-044 від 26 жовтня 2011 року залишеним без змін рішенням Державної податкової служби України № 6090/6/10-2115 від 23 листопада 2011 року скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РІК» залишено без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, у рядку 06.6 "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року" зазначено 45425878,00 грн., дана сума складається з суми збитків в розмірі 22516691,00 грн., задекларованих в рядку 08 «об'єкт оподаткування» ТзОВ «РІК» з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року, та з суми збитків в розмірі 22909187,00 грн., задекларованих ТзОВ «РІК» в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за перший квартал 2011 року (рядок 0.49 декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»). Тобто в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року у витратах (рядок 06.6) відображено збитки 2010 року в сумі 22909187,00 грн.

Згідно з підрозділом 4 пункту 1 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, розділ ІІІ («Податок на прибуток підприємств») ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно з п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Даний пункт застосовується з врахуванням положень п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України, згідно якого пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Розрахунок об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року здійснювався відповідно до чинних на той час норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зокрема, згідно зі статтею 6 пунктом 6.1. вказаного Закону, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ні Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", ні Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Відповідно, на виконання вимог статті 6 пункту 6.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач включив до складу валових витрат І кварталу 2011 року суму від'ємного значення об'єкту оподаткування за результатами 2010 податкового року та врахував таку суму валових витрат при розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що порушень вимог чинного законодавства при визначенні від'ємного значення об'єкту оподаткування податкових зобов'язань за І квартал 2011 року відповідачем не встановлено, податковим органом не заперечується достовірність даних податкового обліку щодо формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Звідси твердження апелянта про те, що від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу від'ємного значення другого кварталу не включається - є безпідставним.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року в справі № 2а-4069/11/0770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. В. Клюба

А. І. Рибачук

Ухвалу складено в повному обсязі 24 січня 2014 року