Рішення № 3684406, 15.05.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.09 Справа № 15/92

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун», м. Луганськ

до державного підприємства «Луганський патрон», м. Луганськ

про стягнення 94 700 грн. 97 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю:

від позивача - Бутенко Л.Є. - начальник юр. відділу, довіреність № 10 від 23.04.09;

від відповідача –Бондаренко О.М., юрисконсульт по довіреності від 22.12.№11.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 90 000 грн. 00 коп. за договором на фізичну охорону № 2 від 01.01.09;

- стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату у розмірі 3 254 грн. 79 коп.;

- стягнути з відповідача суму індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 1 039 грн. 35 коп., а також 3 % річних від простроченої суми у розмірі 406 грн. 83 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач визнав суми основного боргу, інфляційних нарахувань та 3% річних у повному обсязі. Проти вимоги по стягненню пені заперечив посилаючись на те, що договором між сторонами не передбачено відповідальність у вигляді пені.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено угоду №2 на охорону від 01.01.2009 р., за якою позивач зобов’язався надати послуги з охорони складів, а відповідач, як покупець, за договором зобов’язався вчасно сплатити послуги.

На виконання даного договору позивачем надано послуги з охорони у січні –березні 2009 р., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, підписаними сторонам обопільно.

Відповідно до п. 3.2 договору відповідач зобов’язаний був здійснити 100 відсоткову передплату не пізніше 25 числа попереднього місяця.

Позивач виконав свої зобов’язання по договору достроково.

Відповідач грошові зобов’язання зі сплати послуг не виконав належним чином та у повному обсязі.

На даний час розмір боргу за вищевказаний період становить 90 000 грн. 00 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Позивач виконав своє зобов’язання достроково (тобто без здійсненої відповідачем передплати), що є його правом відповідно до ст. 531 Цивільного кодексу України.

Відповідач прийняв дострокове виконання зобов’язання позивачем.

Зустрічним виконанням зобов'язання визнається виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку.

Так, у даному випадку надання послуг з охорони є зустрічним зобов’язанням по відношенню до грошового зобов’язання відповідача по оплаті коштів за послуги.

Відповідно до 4 вказаної статті якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно ч. 2 ст. 538 Цивільного кодексу України при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Так, відповідач повинен був виконати зобов’язання по оплаті до 25 числа попереднього місяця.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів вчасного виконання зобов’язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Тому, вимоги по стягненню боргу у заявленій до стягнення сумі підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач відзивом на позовну заяву визнав позовні вимоги по стягненню основного боргу, інфляційних нарахувань та 3% річних у повному обсязі.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У зв’язку з визнанням позову відповідачем та враховуючи, що такі його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб суд, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову.

Вимога позивача про стягнення пені в сумі 3 254 грн. 79 коп., не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Договір не містить положень щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені та відповідно її розміру, у зв’язку з чим позивач не вправі нараховувати непередбачену договором санкцію у вигляді пені та вимагати її стягнення у судовому порядку.

Щодо застосування позивачем подвійної облікової ставки відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»слід зазначити, що згідно ст. 1 даного Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, законодавством, за яким позивачем здійснено розрахунок, обмежено максимальний розмір пені, що може бути стягнута за невиконання грошового зобов’язання, а не визначено в імперативному порядку розмір пені що підлягає стягненню у будь-якому випадку незалежно від наявності певного правочину.

Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню борг в сумі 90 000 грн. 00 коп., інфляційні втрати - 1039 грн. 35 коп., 3% річніх у сумі 406 грн. 83 коп. (всього 91 446,18 грн.)

В решті позовних вимог по стягненню пені слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 914 грн. 46 коп. державного мита, а також 113 грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зайве сплачене позивачем державне мито у сумі 02 грн. 99 коп., перераховане за платіжним дорученням від 01.04.09 №1137 підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганський патрон», м. Луганськ, вул. Поштова, б. 1, корп. 260, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31995565, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун», м. Луганськ, вул. Почтова, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31441877, борг в сумі 90 000 грн. 00 коп., інфляційні втрати –1 039 грн. 35 коп., 3% річніх у сумі 406 грн. 83 коп. (всього 91 446,18 грн.), витрати зі сплати державного мита у сумі 914 грн. 46 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 113 грн. 94 коп. Наказ видати позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун», м. Луганськ, вул. Почтова, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31441877, зайве сплачене ним державне мито у сумі 02 грн. 99 коп., перераховане за платіжним дорученням від 01.04.09 №1137. Підставою повернення вказаної суми судових витрат є дане рішення підписане суддею та скріплене печаткою суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення оформленого відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України. Рішення підписано 18.05.2009р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко