Рішення № 3684391, 28.04.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" квітня 2009 р. Справа № 6/088-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Маляренка А.В.

при секретарі Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/088-09

за позовом Корпорації «Альтіс – Холдінг», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари», м. Бровари

про стягнення 47 526 678,77 грн.

Представники сторін:

від позивача: Аніпко С.В. представник за довіреністю № 25/06-02А від 25.06.2008 р.;

відповідача: не з’явився

обставини справи:

Корпорація «Альтіс –Холдінг»звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари»про стягнення заборгованості у розмірі 38 878 077,63 грн. - основного боргу, 4 551 259,36 грн. –інфляції, 551 222,26 грн. –3% річних 3 546 119,52 грн. –пені та моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 грн., за неналежне виконання останнім зобов’язань за Договором підряду № ТБПР 700 від 29.10.2007 року, відповідно до умов якого Позивачем були виконані проектні та будівельно-монтажні роботи з будівництва об'єкта «Складський комплекс «Логістичний парк»ТОВ «Термінал «Бровари»у м. Бровари (далі - Об'єкт), що підтверджується актами про приймання науково-технічної документації, а також актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ2В) та довідками про вартість виконаних робіт які були підписані сторонами. Обґрунтовуючи вимоги про стягнення моральної шкоди, позивач посилається на те, що внаслідок не сплати заборгованості відповідачем позивач зазнав значних втрат пов’язаних, у тому числі з простоєм техніки, устаткування та робочої сили, сплатою штрафних санкцій по договорах субпідряду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28.04.2009 року.

У судове засідання 28.04.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, мотивуючи їх тим, що відповідачем не виконанні зобов’язання за договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних підрядних робіт.

В судовому засіданні 28.04.2009 року представник позивача надав уточнення до позовних вимог стосовно стягнення заподіяної моральної шкоди, а саме позивач в уточненнях просить замінити термін «моральна шкода»на термін «компенсація», що по суті є стягнення збитків внаслідок спричиненої шкоди у вигляді втрат пов’язаних з простоєм техніки, устаткування та робочої сили, сплатою штрафних санкцій по договорах субпідряду, що оцінюється у 1 000 000,00 грн.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи рекомендованим відправленням, на якому є відмітка пошти про отримання, суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Між Корпорацією «Альтіс –Холдінг»(надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари»(надалі –відповідач) було укладено Договір підряду № ТБПР 700 від 29.10.2007 року (надалі –договір), за умовами якого (п.2.1) позивач зобов’язується виконати для відповідача будівельно –монтажні роботи на об’єкті: «Складський комплекс «Логістичний парк»ТОВ «Термінал «Бровари»у м. Бровари.

Позивач, виконуючи свої договірні зобов‘язання, виконав роботи на загальну суму 38 878 077,63 грн., що підтверджується підписаними двома сторонами актами виконаних робіт (форма КБ2В) та довідками вартості виконаних підрядних робіт (форма КБ2В), копії яких наявні в матеріалах справи.

Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Слід також зазначити, що Акт приймання виконаних підрядних робіт це документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат". Акт складається підрядником (субпідрядником для генпідрядника) та надається замовнику (забудовнику).

Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до пункту 4.1 додатку № 2 до Договору Позивач відповідає за відповідність вимогам, безперервність виконання та безпеку всієї діяльності на будівельному майданчику, всіх методів будівництва та всіх об'єктів за умови дотримання Відповідачем зобов'язань за договором.

Відповідно до пункту 14.7 підпункту (в) додатку № 2 до Договору Відповідач зобов'язаний, здійснювати платежі відповідно до графіка платежів (який додається) і при цьому зобов'язаний оплатити виконані роботи, протягом 3 робочих днів.

Також, згідно пункту 2.4 додатку № 2 до Договору Замовник протягом 14 днів після одержання відповідного запиту від підрядника, зобов'язаний надати обґрунтовані пояснення, стосовно вжиття всіх можливих заходів щодо фінансової готовності щодо здійснення виплати ціни Договору. Матеріали справи свідчать, що Замовником зазначене договірне зобов’язання виконано не було.

Пунктом 16.1 додатку № 2 до Договору передбачено, якщо Замовник не виплатив суму, що підлягає сплаті підрядник вправі, призупинити виконання робіт (або зменшити темпи їхнього виконання) до тих пір поки підрядник не одержить оплату та матиме змогу розраховувати на продовження строку завершення робіт внаслідок затримки, а також компенсацію витрат, які повинні бути додані до ціни договору.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач листом від 27 серпня 2008 року повідомив Відповідача про зменшення темпів виконання робіт, листом від 16 жовтня 2008 року - про призупинення робіт з будівництва об'єкта.

Листом від 11 листопада 2008 року № 110 Відповідач запевнив Позивача в тому, що він має намір погасити заборгованість до 15 грудня 2008 року, а листом від 17 грудня 2008 року № 127, що заборгованість буде погашена до 15 січня 2009 року.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 Цивільного кодексу України).

З доказів по справі вбачається, що станом на час розгляду справи в суді, відповідач заборгованість не оплатив.

Розглядаючи спір по суті, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно п.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов‘язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов‘язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання належним чином, претензій щодо якості робіт від відповідача не надходило.

Позивач на адресу відповідача направляв претензію № 1893 від 18.03.2009р. з вимогою оплатити роботи, яка залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з’явився, контррозрахунок, докази оплати робіт суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 38 878 077,63 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до умов п. 14.8 додатку № 2 до договору відповідач в разі прострочки оплати виконаних робіт підряднику у строк, визначений п.14. даного договору, сплачує останньому пеню від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував та просить стягнути з позивача 3 546 119,52 грн. пені.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування пені за заявлений позивачем період. Розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та матеріалам справи.

Таким чином, загальна сума пені за договором задовольняється у заявленому позивачем розмірі - 3 546 119,52 грн.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього суму індексу інфляції –4 551 259,36 грн. та три проценти річних –551 222,26 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. А отже, вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних є правомірними та підлягають задоволенню. Розрахунок позивача судом перевірено.

Всього сума заборгованості, з урахуванням пені, індексу інфляції та 3% річних, відповідача перед позивачем за договором становить (38 878 077,63+3 546 119,52 +4 551 259,36 + 551 222,26) = 47 526 678,77 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача «компенсацію» збитки, що виражаються у вигляді підриву ділової репутації Корпорації «Альтіс –Холдінг»перед партнерами у вигляді неплатоспроможності, нечесності, безвідповідальності. Внаслідок спричиненої шкоди у вигляді втрат пов’язаних з простоєм техніки, устаткування та робочої сили, сплатою штрафних санкцій по договорах субпідряду позивач оцінює понесені ним збитки у розмірі 1 000 000, 00 грн. Позивач посилається також на те, що підприємства, які є субпідрядними організаціями по цьому та по інших проектах Корпорації "Альтіс-Холдинг" письмово сповістили Позивача про припинення виконання робіт, надання послуг, у тому числі й по відвантаженню матеріалів, устаткування й механізмів на інші об'єкти, де Корпорація "Альтіс-Холдинг" є генеральним підрядником, а замовниками проводиться своєчасна оплата виконаних робіт. Таким чином, багаторічному плідному досвіду роботи Корпорації "Альтіс-Холдинг" на будівельному ринку України, її авторитету та репутації, як сумлінного партнера заподіяні значні збитки.

Відповідно до вимог ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 1. ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 с. 1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Загальними підставами для накладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, є: настання шкоди; протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди; вина особи, яка заподіяла збитки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Дослідивши обставини та матеріали справи, на основі аналізу обставин, за яких було заподіяно шкоду, суд приходить до висновку, що неправомірними діями Відповідача була заподіяна шкода у вигляді підриву ділової репутації багаторічному плідному досвіду роботи Корпорації "Альтіс-Холдинг" на будівельному ринку України, її авторитету, як сумлінного партнера, а також формування в контрагентів і партнерів Корпорації думки в несумлінності, неплатоспроможності, нечесності та безвідповідальності Корпорації "Альтіс-Холдинг". Доказів, які б стверджували інше або спростовували такий висновок, відповідачем надано не було та в судовому засіданні не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 000 000,00 грн., грн. збитків є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 22, 202, 509, 623, 525, 526, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 232 ГК України та ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 55, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» (07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 14, код ЄДРПОУ 33584049) на користь Корпорації «Альтіс –Холдінг» (03680, м. Київ, вул. Качалова, 5, код ЄДРПОУ 32048530) 38 878 077,63 грн. –основного боргу, інфляції –4 551 259,36 грн., три проценти річних –551 222,26 грн., 3 546 119,52 грн. –пені, 1 000 000, 00 грн. –збитків, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500,00 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя