Рішення № 3684155, 13.05.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" травня 2009 р. Справа № 9/075-09

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна», м. Київ,

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фасад-Монтажбуд», м. Бориспіль,

про стягнення 32344,44 грн., за участю представників:

позивача:Левіна Т.М., довір. б/н від 20.09.2008р.,

відповідача:Іванов В.М., керівник, обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасад-Монтажбуд»(далі –відповідач) про стягнення 32344,44 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір від 15.02.2008 року в порушення умов якого, відповідач не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 32344,44грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2009 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.04.2009 року.

В судовому засіданні 27.04.2009 року представником відповідача було заявлено усне клопотання про оголошення перерви для мирного врегулювання спору, у зв’язку з чим судом було оголошено перерву до 13.05.2009 року.

В судовому засіданні 13.05.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позові. Представник відповідача проти позову не заперечив.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фасад-Монтажбуд»15.02.2008 року було укладено договір поставки №339/08.

Відповідно до умов договору постачальник (ТОВ «Т.Б.М.-Україна») зобов’язалось поставляти покупцеві (ТОВ «Фасад-Монтажбуд») фурнітуру для вікон та дверей (далі –товар) відповідно до встановленого рахунку та у встановлений строк, а покупець зобов’язався прийняти вказаний товар та своєчасно сплатити плату за поставлений товар.

Оплата продукції за договором здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата продукції здійснюється шляхом передоплати вартості товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виписки постачальником рахунку на попередню оплату з відстроченням платежу на 21 (три) банківський день.

Відповідно до п. 5.1 договору покупець оплачує постачальникові товар за цінами, встановленими в прас-листах постачальника в ЄВРО із застосуванням коефіцієнта на знижку. Рахунок на попередню оплату виставляється в гривнях за курсом НБУ з урахуванням ПДВ і підлягає оплаті протягом трьох банківських днів з моменту його виписки постачальником.

Згідно додатку №2 до договору поставки постачальник надав покупцеві товарний кредит –відстрочку оплати за відвантажений товар на 21 календарний день. Покупець зобов’язався своєчасно провести оплату та виконати інші умови договору.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання договору позивачем у 2008 році було відвантажено відповідачу товар на загальну суму 92425,12 грн.

Відповідач свої зобов’язання з оплати поставленого позивачем товару виконав частково сплативши на рахунок позивача 66288,49 грн.

Доказів погашення заборгованості за поставлений товар в сумі 26136,63 грн. відповідачем в ході розгляду справи не подано.

Між позивачем та відповідачем був складений та підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 28.01.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 26136,63 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведені положення законодавства, відповідач є боржником, що прострочив виконання грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу за поставлений товар в сумі 26136,63 грн. є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором.

На підставі п. 6 додатку №2 до договору позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язань пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення платежу за товар переданий позивачем з відстрочкою платежу в сумі 3927,07 грн.

Враховуючи, що поданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства, зокрема нормам, щодо відповідальності за порушення грошових зобов’язань, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що поданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних на суму 324,30 грн. та суми інфляційних у розмірі 1956,44 грн., відповідає вимогам законодавства, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.124 Конституції України, ст. ст. 1, 49, 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасад-Монтажбуд»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 71, код ЄДРПОУ 24736533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна»(03000, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26, код ЄДРПОУ 31111213) заборгованість в сумі 26136,63 грн. (двадцять шість тисяч сто тридцять шість грн. шістдесят три коп.), пеню в сумі 3927,07 грн. (три тисячі дев’ятсот двадцять сім грн. сім коп.), три відсотки річних –324,30 грн. (триста двадцять чотири грн. тридцять коп.), сума інфляційних –1956,44 грн. (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят шість грн. сорок чотири коп.), витрати по сплаті державного мита –323,44 грн. (триста двадцять три грн. сорок чотири коп.), 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                         Є.П. Євграфова