Рішення № 3684211, 24.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.09 Справа№ 25/77

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:

Приватного підприємства «Науково-технічний центр «ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ»(м.Суми)

до відповідача:

Відкритого акціонерного товариства “ЗАХІДЕНЕРГО»(м.Львів)

про :

стягнення заборгованості в сумі 483 868, 54 грн.

Суддя :

В.М. Пазичев

При секретарі :

І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:

Гордеев В.А.-представник, довіреність від 23.04.2099 року №153

від відповідача:

Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Науково-технічний центр «ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ»(м.Суми) до Відкритого акціонерного товариства “ЗАХІДЕНЕРГО»(м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 483 868, 54 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.04.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 24.04.2009 року.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.04.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

24.04.2009 року за вх.№8415 позивач надав уточнення до позовної заяви, згідно якого просить суд стягнути з відповідача суму визнаного ним основного боргу в розмірі 390 896,00 грн. та судові витрати: держмито в розмірі 4 838, 69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.04.2009 року не виконав, відзив на позов не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 4186470 від 17.04.2009 року, а його явка була визнана судом та визначена в ухвалі суду обов”язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 24.04.2009 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

11.07.2008 року між Приватним підприємством «Науково-технічний центр «ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ»(надалі –позивач) та Відкритим акціонерним товариством «ЗАХІДЕНЕРГО»в особі Бурштинської ТЕС (надалі –відповідач) укладено договір поставки №П-34/2008 від 11.07.2008 року. Виконуючи умови договору, позивач здійснив поставку відповідачу насосне обладнання на суму 390 896, 00 грн. Факт поставки підтверджується видатковою накладною та актом приймання-передачі від 13.10.2008 року, підписаним повноважним представником відповідача. Договір був укладений на підставі результатів тендеру, проведеного 10.06.2008 року, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №274 від 28.03.2008 року «Про здійснення закупівель, товарів, робіт, послуг за державні кошти». Тобто, закупівля товарів проводилася за державні кошти.

Відповідно до п.1.2 договору, постачальник зобов»язується передати у власність (поставити) покупцеві товар, що є предметом цього договору, а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити його вартість в порядку і на умовах, визначених цим договором. Передача товару постачальником у власність покупця здійснюється за актом приймання -передачі, який є єдиним документом, що підтверджує факт поставки (п.2.4 договору). Тобто, на думку позивача, останній виконав умови договору.

Відповідач прийняв на себе зобов»язання здійснити оплату отриманого товару протягом тридцяти діб з моменту двостороннього підписання акту прийому-передачі обладнання (п.4.3 договору). Тобто, відповідач прийняв зобов»язання здійснити оплату товару до 14.12.2008 року. Однак, як стверджує позивач, відповідач станом на 31.03.2009 року не здійснив оплату отриманого товару.

У зв»язку з порушенням відповідачем строку оплати, відповідно до п.5.5 договору, ВАТ «Західенерго»повинно сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. За підрахунком позивача, сума інфляційних втрат, які повинен сплатити відповідач, становить 121 943,18 грн., 3% річних –3 469,87 грн.

11.03.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією №84 з вимогою про погашення заборгованості.

Відповідач надав відповідь на претензію вих.№08-1052 від 02.04.2009 року, в якій визнає заборгованість перед позивачем в розмірі 390 896,00 грн. та повідомив, що ВАТ «Західенерго»вживатиме всі необхідні заходи щодо ліквідації в найкоротші строки заборгованості перед позивачем.

24.04.2009 року за вх.№8415 позивач надав уточнення до позовної заяви, згідно якого просить суд стягнути з відповідача суму визнаного ним основного боргу в розмірі 390 896,00 грн. та судові витрати: держмито в розмірі 4 838, 69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Отже, як стверджує позивач, відповідач станом на 91.04.2009 року розрахунків за отриману продукцію не здійснив.

Тому, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на день подання позовної заяви становить 390 896,00 грн.

На час розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, відзив на позовну заяву не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Згідно ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Приватного підприємства «Науково-технічний центр «ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ»(м.Суми) до Відкритого акціонерного товариства “ЗАХІДЕНЕРГО»(м.Львів) в частині стягнення заборгованості в сумі 390 896, 00 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжні доручення №335 від 31.03.2009 року на суму 4 838,69 грн. про сплату державного мита, № 336 від 31.03.2009 року на суму 118,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути із Товариства Відкритого акціонерного товариства «ЗАХІДЕНЕРГО»(70026, м.Львів, вул.Козельницька,15; п/р 26002304509 у Львівському обласному Управлінні ВАТ «Ощадбанку»м.Львова, МФО 325796) на користь Приватного підприємства «Науково-технічний центр «ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ»(40020, м.Суми, вул.Ковпака,4; код ЄДРПОУ 31209190, п/р 26000319325001 у СФ Приватбанк, МФО 337546) – 390 896 (триста дев»яносто тисяч вісімсот дев»яносто шість) грн. 00 коп. боргу, 3 908 (три тисячі дев”ятсот вісім) грн. 96 коп. сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.