Рішення № 3684164, 05.05.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.09 Справа № 15/89

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС АЗЧ Маркет», м. Київ

до відкритого акціонерного товариства «Автодорожник», м. Луганськ

про стягнення 14 345 грн. 09 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 14 345 грн. 09 коп., яких:

- 12 095 грн. 50 коп. –сума основного боргу за договором поставки № 17 від 29.07.08;

- 954 грн. 38 коп. –пеня відповідно до п. 4.9 договору;

- 477 грн. 19 коп. –за користування чужими грошовими коштами відповідно до п. 4.9 договору;

- 119 грн. 30 коп. –3% річних від простроченої суми;

- 698 грн. 72 коп. –інфляційні витрати.

Представник позивача в минулому судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Ухвала від 08.04.09 отримана відповідачем (уповноваженою особою), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Ухвала суду від 21.04.09 теж не була повернута підприємством поштового зв’язку без вручення відповідачу.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника позивача суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір поставки №17 від 29.07.2008 р., за яким позивач зобов’язався поставити товар –запчастини для автомобілів, а відповідач, як покупець, за договором зобов’язався прийняти товар та вчасно сплати його.

На виконання даного договору позивач продав відповідачу товар на суму 12 095 грн. 50 коп., що підтверджується накладною №Лг-0003502 від 09.09.08 на суму 12 095 грн. 50 коп.

Відповідно до п. 2.2 договору відповідач зобов’язаний був здійснити повну оплату протягом 7 банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідач грошові зобов’язання зі сплати за одержану продукцію станом на день подачі позовної заяви до суду не виконав.

Розмір боргу станом на день подання позову до суду та на час прийняття даного рішення складає 12 095 грн. 50 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов’язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Таким чином, позовна вимога про стягнення боргу підлягає задоволенню повністю.

На підставі п. 4.9 договору позивачем нараховано пеню у розмірі 954 грн. 38 коп. за період з 18.09.2008р. по 15.01.2009р.

Проте, 18.09.2008р. є останнім днем строку виконання зобов’язання, та відповідно прострочення виникло з 19.09.2008 р. При цьому, відлік строку розпочинається з 10.09.2008р., оскільки відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Сьомий же банківський день припадає на 18.09.2008р., яке є останнім днем строку виконання зобов’язання відповідачем.

Так, обґрунтованим розміром пені у даному спорі за період з 19.09.2008р. по 15.01.2009р. (визначений позивачем період не може бути збільшений судом) є 944 грн. 17 коп.

Стосовно позовних вимог по стягненню 3% річних у сумі 119 грн. 30 коп., нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та 477 грн. 19 коп., як проценти нараховані на підставі п. 4.9 договору слід зазначити наступне.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Положеннями п. 4.9 договору встановлено інший розмір річних відсотків –одна облікова ставка НБУ.

Таким чином, стягненню підлягають річні відсотки у розмірі встановленому договорі, та відповідно у задоволенні позовних вимог по стягненню 3% річних у сумі 119 грн. 30 коп. слід відмовити за необґрунтованістю.

Обґрунтована сума річних, нарахованих виходячи з розміру встановленого п. 4.9 договору становить 472 грн. 09 коп. При цьому, позивачем, також як і при нарахуванні пені, було необґрунтовано нараховано річні за один день - 18.09.2008р., який не є днем прострочення.

Вимога позивача по стягненню з відповідача заявленої за позовною заявою суми інфляційних втрат, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України задовольняється повністю, враховуючи, що обґрунтований розмір інфляційних втрат є більшим, аніж заявлено за позовною вимогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягає стягненню борг у сумі 12 095 грн. 50 коп., інфляційні втрати у сумі 698 грн. 72 коп., річні відсотки у сумі 472 грн. 09 коп. та пеня у сумі 944 грн. 17 коп. (Всього 14 210 грн. 48 коп.)

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 142 грн. 10 коп. державного мита, а також 116 грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зайве сплачене державне мито у сумі 01 грн. 55 коп., перераховане платіжним дорученням від 10.02.2009 р. №10215 підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Автодорожник», м. Луганськ, вул. Южно-Радіальная, б. 30, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 13379679, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС АЗЧ Маркет», м. Київ, пров. Балтійський, б. 20, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33100549: борг у сумі 12 095 грн. 50 коп., інфляційні втрати у сумі 698 грн. 72 коп., річні відсотки у сумі 472 грн. 09 коп., пеня у сумі 944 грн. 17 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 142 грн. 10 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116 грн. 89 коп. Наказ видати позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АІС АЗЧ Маркет», м. Київ, пров. Балтійський, б. 20, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33100549 зайво сплачене за платіжним дорученням від 10.02.2009 р. №10215 державне мито у сумі 01 грн. 55 коп. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення підписане суддею та скріплене печаткою суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення оформленого відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 08.05.2009р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко