Рішення № 3684163, 07.05.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.09 Справа № 14/109

За позовом

Приватного підприємства “Укрстандарт”, м. Єнакієве

До Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 10392 грн. 30 коп.

Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача –Яценко Ю.А. довіреність № 23/04-115 від 23.04.09;

від відповідача –Шамкій В.М., довіреність № 1-3/3д-14 від 26.12.08;

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

При друкуванні ухвали від 23.04.09 була допущена описка у зазначенні суми позову. Було вказано про стягнення 697497 грн. 43 коп., тоді як треба було (з урахуванням зменшення позовних вимог) - 10392 грн. 30 коп. Дана описка підлягає виправленню.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 8700грн. 00 коп., 3% річних у сумі 169 грн. 47 коп., пені у сумі 1609 грн. 50коп., штрафу 7% від вартості товару за прострочення виконання зобов’язання у сумі 609 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань у сумі 838 грн. 90 коп., за договором від 24.03.08 №21/03/18-553гп.

Позивачем у судовому засіданні 23.04.09 подано клопотання про уточнення позовних вимог, за яким зменшує позовні вимоги, а саме просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 8700грн. 00 коп., 3% річних у сумі 52 грн. 92 коп., пеню у сумі 643 грн. 80 коп., штраф 7% від вартості товару за прострочення виконання зобов’язання у сумі 609 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 386 грн. 58 коп.

Дана заява приймається судом. Розглядаються зменшені позовні вимоги.

Відповідач заперечує проти позову з мотивів, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд, -

В С Т А Н О В И В:

Сторонами у справі укладений договір від 24.03.08 №21/03/18-553гп.

На підставі цього Договору позивач зобов'язаний передати у власність відповідача товар в номенклатурі, кількості та за цінами, визначеними у специфікації.

До договору сторонами складена специфікація № 1 від 24.03.08, відповідно до якої позивач має поставити турбомуфти ГПЭ 400 У у кількості 2 одиниці вартістю 8900 грн. та турбомуфти ГПЭ 480 У у кількості 2 одиниці на суму 17400 грн., а відповідач зобов'язаний прийняти товар і сплатити його вартість передплатою.

Позивачем було поставлено товар визначений специфікацією, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- 24.03.2008р. на суму 17599,99 грн. (№ 309),

- 17.07.2008р. на суму 8700 грн. (№ 724).

Відповідач оплатив товар отриманий за першою накладною у сумі 17599 грн. 99 коп. 11.04.08.

Решта товару оплачена на була.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 19/12-316 від 19.12.08 (вручена відповідачу 19.12.08) з вимогою оплатити борг 8700 грн., борг не сплачений.

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості у сумі 8700грн. 00 коп., 3% річних у сумі 52 грн. 92 коп., пені у сумі 643 грн. 80 коп., штрафу 7% від вартості товару за прострочення виконання зобов’язання у сумі 609 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань у сумі 386 грн. 58 коп.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав своє зобов’язання щодо поставки товару, що підтверджується матеріалами справи.

Договір від 24.03.08 №21/03/18-553гп не містить конкретної дати оплати поставленого товару. Специфікація до договору передбачає, що товар має бути оплачений передплатою. Сторони не дотримались визначеного специфікацією порядку оплати, отже строк оплати отриманого за договором товару став невизначеним.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

Позивачем відповідачу 19.12.08 вручена претензія № 19/12-316 від 19.12.08 з вимогою оплатити борг у сумі 8700 грн.

Таким чином, обов’язок відповідача оплатити товар наступив і він мав оплатити його до 26.12.08 включно.

Але дане зобов’язання відповідачем не виконано.

Тому позовні вимоги про стягнення 8700 грн. боргу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів становить 386 грн. 58 коп. за період січень-лютий 2009 року включно, 3% річних від основного боргу складають 52 грн. 92 коп. за період з 27.12.08 до 10.03.09. Дані суми також підлягають стягненню на користь позивача.

Крім того, позивачем з посиланням на ч.2 ст.231 ГК України заявлено до стягнення пеню 643 грн. 80 коп. та штраф 609 грн.

У задоволенні даних позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Стаття 231 ГК України передбачає, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, однією статтею встановлено дві бази нарахування пені.

Системний аналіз даної норми свідчить, що законом визначено два способи нарахування пені, а саме –за невиконання зобов’язання в натурі стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (за умови якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки). Та за порушення грошових зобов’язань штрафні санкції встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Даний спосіб нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов’язань цілком узгоджується з положеннями ст.549 Цивільного кодексу України, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

За договором у відповідача перед позивачем відсутній обов’язок виконати зобов’язання в натурі (поставити товар, надати послуги), він має сплатити кошти і не сплатив їх. Тобто відповідач порушив саме грошове зобов’язання.

Стаття 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Вищезазначені акти цивільного законодавства не визначають конкретного відсотку, який має нараховуватись, це мають встановити сторони у договорі.

Але сторонами у договорі не визначена міра відповідальності за несвоєчасний розрахунок.

Тому у задоволенні позовних вимог про стягнення пені і штрафу слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Зайве сплачене позивачем при зверненні з позовом держмито у сумі 4 грн. 29 коп. (первісна ціна позову складала 11926 грн. 87 коп. і слід було сплатити 119 грн. 27 коп., а не 123 грн. 56 коп.) підлягає поверненню позивачу.

Зайве сплачене держмито зі зменшених позовних вимог позивачу не відшкодовується, відповідно до Інструкції про сплату державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки, вул.Комуністична,6, ідентифікаційний код 32320704 на користь Приватного підприємства “Укрстандарт”, м. Єнакієве, вул. Марата, 1, ідентифікаційний код 32281498 борг 8700 грн., інфляційні нарахування у сумі 386 грн. 58 коп., 3% річних у сумі 52 грн. 92 коп., витрати на сплачене держмито 91 грн. 39 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 103 грн. 72 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути Приватному підприємству “Укрстандарт”, м. Єнакієве, вул. Марата, 1, ідентифікаційний код 32281498 зайве сплачене держмито у сумі 4 грн. 29 коп. за платіжним дорученням № 27 від 18.03.09 через філію «Відділення Промінвестбанку в м.Красноармійськ Донецької області». Підставою для повернення є дане рішення, скріплене печаткою суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення –08.05.09

Суддя Є.А.Лісовицький