Постанова № 36831636, 18.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року № 2а-18/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Лапія С.М.,

при секретарі – Пилипчук В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Київській області до приватного підприємства «Ремонтно-будівельна фабрика «Рембудсервіс», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Батекс», про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою,-

в с т а н о в и в:

Фастівська ОДПІ Київської області звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ПП «Ремонтно-будівельна фабрика «Рембудсервіс» на користь держави 197 214,00 грн. як вартість послуг, отриманих за нікчемним правочином.

Протокольною ухвалою суду від 18.11.2013 уточнено найменування позивача у зв’язку з його реорганізацією на Васильківську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 01.07.2005 між відповідачем як замовником і ТОВ «Батекс» як виконавцем, укладено договір № 4 про організацію ремонтно-будівельних робіт на об’єктах замовника.

На виконання вказаного правочину згідно податкових накладних від 20.07.2005 №720, від 28.07.2005 №728, від 11.08.2005 №811 та від 16.08.2005 №816 ТОВ «Батекс» реалізувало відповідачу послуги з організації ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 197 214,00 грн., в т.ч. ПДВ – 32 869,00 грн.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені відповідачем до складу податкового кредиту за липень та серпень 2005 року.

Згідно висновків податкового органу вказаний правочин укладено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тому просить стягнути з відповідача в дохід держави кошти, сплачені за таким правочином.

До судового засідання сторони, належно повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, явку своїх представників не забезпечили.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ПП «Ремонтно-будівельна фабрика «Рембудсервіс» зареєстроване як юридична особа 13.10.2000, як платник податків та інших обов’язкових зборів (платежів) знаходиться на обліку у Васильківській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області з 19.10.2000 за №300.

Посадовими особами ДПА в Київській області проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Ремонтно-будівельна фабрика «Рембудсервіс» з питань правових відносин з ТОВ «Батекс» за період з 01.01.2004 по 30.06.2007, якою встановлено, що договір від 01.07.2005 № 4 між відповідачем і ТОВ «Батекс» є таким, що укладено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

За наслідками перевірки складено Акт від 09.10.2007 №6-39/37764438.

Вказані висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16.02.2006 у справі № 2-1557/10 (а.с. 19) статут та установчий договір ТОВ «Батекс» визнано недійсним з моменту реєстрації підприємства, а свідоцтво про реєстрацію даного підприємства платником податку на додану вартість №37014223 визнано недійсним з моменту його реєстрації, тобто з 23.06.2001. Підставами для визнання недійсними статутних документів та свідоцтва платника ПДВ було створення ТОВ «Батекс» без наміру здійснення підприємницької діяльності, відсутністю його за вказаною в установчому договорі адресою та неподання податкової звітності з моменту реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін – у разі виконання зобов'язання обома сторонами – в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними.

Як встановлено судом, на підставі висновків Акту перевірки Фастівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2007 № 0000718800/0, яким відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 49 304,00 грн., у т.ч. 32 869,00 грн. – за основним платежем та 16 435,00 грн. – штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення Фастівською ОДПІ відмовлено у задоволенні скарги ПП «Ремонтно-будівельна фабрика «Рембудсервіс» та прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2007 №0000718800/1.

ПП «Ремонтно-будівельна фабрика «Рембудсервіс» вказані податкові повідомлення рішення оскаржено у судовому порядку і постановою Господарського суду Київської області від 25.04.2008 у справі №А4/074-08, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009 та Вищого адміністративного суду України від 18.08.2011, податкові повідомлення-рішення від 23.10.2007 № 0000718800/0 та від 27.12.2007 № 0000718800/1 визнано недійсними.

В ході розгляду даної справи судами встановлено, що між ПП «Рембудсервіс» і ТОВ «Батекс» 01.07.2005 укладено договір №4, за умовами якого виконавець – ТОВ «Батекс» взяло на себе зобов'язання щодо організації ремонтно-будівельних робіт на об'єктах замовника – ПП «Рембудсервіс».

Факт виконання ремонтно-будівельних робіт підтверджується актами приймання виконаних робіт. Розрахунки за придбаний товар відбувались у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця робіт – ТОВ «Батекс», при цьому ПП «Рембудсервіс» за виконані роботи розрахувалось у повному обсязі.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Батекс» протягом липня-серпня 2005 року видавало ПП «Рембудсервіс» податкові накладні.

На момент проведення перевірки ПП «Рембудсервіс» щодо підтвердження суми податкового кредиту за липень – серпень 2005 року мало податкові накладні, отримані від ТОВ «Батекс», які містять всі необхідні реквізити, визначені вимогами п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону і у податкового органу були відсутні будь-які зауваження щодо правильності їх оформлення.

Також з мотивувальної частини ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.08.2011 у вказаній справі слідує, що податкові накладні виписані ТОВ «Батекс» протягом липня-серпня 2005 року, і у цей період ТОВ «Батекс» було зареєстроване платником ПДВ, мало відповідне свідоцтво, тому податкові накладні є належними первинними документами, що підтверджують правомірність віднесення ПП «Рембудсервіс» відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у випадку, коли податковим органом отримано відомості про порушення платником податків вимог законодавства, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб’єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки від таких дій на інших осіб (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Податковим органом не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку діяв без належної обачності й обережності, і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання відповідачем податкової вигоди.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Як встановлено судом, станом на час здійснення позивачем вказаних господарських операцій його контрагент був належним чином зареєстрований як юридична особа, мав статус платника податку на додану вартість, тому був законодавчо наділений правом на підготовку та оформлення документів фінансової звітності за наслідками здійснених із ним правочинів.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням того, що реальність господарської операції між ПП «Рембудсервіс» і ТОВ «Батекс» встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, відповідно, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ч. 1 ст. 97 КАС суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки відповідач не звертався до суду з клопотанням про відшкодування судових витрат, вони стягненню з Державного бюджету України на його користь не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71, 94, 97, 122, 158-163, 167, 257 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.