Постанова № 36827361, 23.01.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. Справа № 5023/5584/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.,

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

ПАТ "Земельний банк" - Угрімов О.М. (ліквідатор, постанова Правління НБУ №375 від 30.07.2010р.),

Національного банку України - Зінченко Ю.В. (дов. від 15.06.2012 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (вх. №45 Х/2) та Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" (вх.№72 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2013 року у справі №5023/5584/12

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

до ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" Угрімова Олексія Миколайовича, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національний банк України, м. Київ

про визнання незаконними дій ліквідатора

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.12.2013 року у справі №5023/5584/12 (суддя Лаврова Л.С.) прийнято до розгляду уточнення до позовної заяви про збільшення розміру позовних вимог. Позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" Угрімова Олексія Миколайовича визнати вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів на загальну суму 49871872,70 грн. та включити їх до переліку акцептованих вимог для затвердження Національним банком України. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" в особі ліквідатора Угрімова Олексія Миколайовича на користь Державного бюджету України - 1147,00 грн. судового збору.

Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2013 року у справі №5023/5584/12 в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові Спеціалізованій ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС повністю.

Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" також не погодилось з рішенням суду першої інстанції та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2013 року у справі №5023/5584/12 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові Спеціалізованій ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС.

В обґрунтування апеляційних скарг заявники посилаються на порушення судом норм Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Податкового кодексу України.

Враховуючи, що апеляційні скарги Національного банку України та ПАТ "Земельний банк" подані на один процесуальний документ (рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2013 року у справі №5023/5584/12), колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про доцільність їх сумісного розгляду в одному апеляційному провадженні.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2014 року прийнято апеляційні скарги до провадження та призначено їх розгляд на 21.01.2014 року.

У судовому засіданні представник Національного банку України підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2013 року у справі №5023/5584/12 в частині задоволення позовних вимог, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові Спеціалізованій ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС повністю. Також підтримав апеляційну скаргу ПАТ "Земельний банк".

Ліквідатор ПАТ "Земельний банк" підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2013 року у справі №5023/5584/12 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові Спеціалізованій ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС. Також підтримав апеляційну скаргу Національного банку України.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг враховуючи наступне.

ПАТ "Земельний банк" є юридичною особою (свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №423531) та діє на підставі статуту, погодженого Національним банком України, затвердженого загальними зборами Харківського акціонерного комерційного Земельного банку (протокол №44 від 06.11.2009 р.).

Банк знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС.

11.05.2010 року Постановою правління Національного банку України №231 "Про призначення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Земельний банк" призначено у ПАТ "Земельний банк" тимчасову адміністрацію, введено повний мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяці - з 12.05.2010 року до 11.08.2010 року.

Постановою Правління Національного банку України від 30.07.2010 р. № 375 „Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" було відкликано банківську ліцензію та призначено ліквідатора ПАТ "Земельний банк".

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) банк може бути ліквідований: з ініціативи власників банку; з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів).

Частиною 3 ст. 87 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено, що ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно ст.91 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора, зокрема, скасовуються арешт, накладений на майно (в тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Згідно ч.3 ст.88 Закону України "Про банки та банківську діяльність" законодавство України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним застосовується в частині, що не суперечить нормам цього Закону.

Пунктом 2 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним (банкрутом) застосовується в частині, що не суперечить нормам Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно із ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 1 статті 23 названого Закону вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися в межах ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС звернулася до ПАТ "Земельний банк" з вимогами до боржника за несплачені самостійно узгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток банківських установ на загальну суму 2286588,70 грн. (заява вих. № №15059/10/10-012 від 05.11.2011р.).

Враховуючи збільшення податкового боргу банку, позивачем було направлено заяву з вимогами до боржника за вих. №15770/10/10-012 від 22.11.2011 р., якою позивач збільшив кредиторські вимоги за несплачене самостійно узгоджене грошове зобов'язання з податку на прибуток банківських установ на загальну суму 6181225,00 грн., станом на 22.11.2011 р. Всього позивач просив розглянути, акцептувати та визнати у повному обсязі кредиторські вимоги до банку на суму 8467813,70 грн.

Ліквідатором було відмовлено у включенні грошових вимог про що повідомлено СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові ДПС.

23.01.2012 року відповідач, як платник податку на прибуток банку подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС податкову декларацію з податку на прибуток банку (вх. №9014477033), в якій самостійно визначив розмір податку за 2011 рік у сумі 6081086,00 грн. Граничний термін сплати податку по зазначеній декларації становить 19.02.2012 р.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС було проведено камеральну перевірку податкової декларації за другий квартал 2011 р. платника податку - ПАТ "Земельний банк", за результатами якої складено акт №2154/50-2/19358721 від 08.11.2011 р.

Камеральною перевіркою було встановлено порушення п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, а саме завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток на загальну суму 39531095,00 грн., внаслідок чого банком занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на 9557971,00 грн.

На підставі даного акту винесено податкове повідомлення-рішення №0000210851 від 21.12.2011 року на суму 9557971,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 р. по справі №2-а-1946/12/2070 залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 року відмовлено в позові ПАТ "Земельний банк" про визнання недійсним податкового-повідомлення рішення від 21.12.2011 р. на суму 9557971,00 грн.

Таким чином, сума зобов'язань у розмірі 9557971,00 грн., нарахована контролюючим органом за результатами камеральної перевірки, є узгодженою в розумінні ст. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України та є податковим боргом.

Згідно зворотного боку облікової картки банку з податку на прибуток, станом на 20.02.2012 р. заборгованість ПАТ "Земельний банк" збільшилась на 15639057,00 грн. (в т.ч. сума грошового зобов'язання самостійно узгодженого платником податків у поданих деклараціях з податку на прибуток банківських установ за 2011 рік у сумі 6081086,00 грн. та суми нарахованої контролюючим органом за результатами камеральної перевірки у розмірі 9557 971,00 грн.).

Також, як вбачається з матеріалів справи, банк, як платник податку на додану вартість, самостійно визначив його розмір на серпень 2011 року у сумі 6991,00 грн. та подав до позивача податкову декларацію (вх. №9007326999 від 07.09.2011 р.) по формі та з дотриманням порядку її заповнення, затвердженій наказом ДПА України №41 від 25.01.2011 р. "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ". Граничний термін сплати ПДВ по вказаній декларації - 30.09.2011 р.

16.03.2012 року відповідачем подано декларацію №9012141295 по формі та з дотриманням порядку її заповнення, затвердженій наказом ДПА України №41 від 25.01.2011 р. "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ", якою визначено суму зобов'язань у розмірі 8512 грн. Граничний термін сплати ПДВ по вказаній декларації - 30.03.2012 р.

Враховуючи заявлені раніше вимоги до боржника за несплачені самостійно узгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток банківських установ на загальну суму 8467813,70 грн., загальний розмір вимог позивача до боржника щодо його майнових зобов'язань, які виникли під час проведення ліквідації, склав 24122373,70 грн.

Заява позивача з вимогою до боржника у сумі 24122373,70 грн. за №2942/10/10-012 від 12.03.2012 р. була направлена на адресу ліквідатора Угрімова О.М. 14.03.2012 р., однак відповіді на неї не надійшло.

У зв'язку з подачею банком декларації з податку на прибуток (вх.№902891955 від 08.05.2012 р.), якою самостійно визначено його розмір за 1 квартал 2012 р. у сумі 5415796,00 грн., позивач 07.06.2012 року надав уточненнях до позовної заяви в частині збільшення суми неакцептованого та не включеного до переліку акцептованих вимог для їх затвердження Національним банком України боргу.

Крім того, банком подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року №9019377085 від 17.04.2012 р. з визначеною сумою до сплати у розмірі 44473,00 грн., граничний термін сплати 30.04.2012 р.

Таким чином, грошові зобов'язання Банку перед бюджетом та відповідно, грошові вимоги СДПІ до боржника збільшились на суму 5460269,00 грн.

Враховуючи заявлені раніше вимоги до боржника за несплачені самостійно узгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість і податку на прибуток банківських установ на загальну суму 24122373,70 грн. та враховуючи збільшення вказаної заборгованості за рахунок несплати самостійно визначеного зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, розмір вимоги позивача до боржника склав у загальному розмірі 29582642,70 грн.

18.01.2013 року позивачем надано уточнення до позовної заяви якими збільшено розмір позовних вимог, як таких що неакцептовані та не включених до переліку акцептованих вимог для їх затвердження Національним банком України на загальну суму 10826143,00 грн.

Так, сума податкового боргу збільшилась за рахунок несплати відповідачем самостійно узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих у деклараціях:

- з податку на додану вартість №9055036801 від 12.09.2012, сума самостійно нарахованих зобов'язань складає 2217,00 грн., №9070834347 від 12.11.2012 року, сума зобов'язань 540 грн.;

- з податку на прибуток банку №9043264388 від 24.07.2012 року, якою самостійно визначено розмір податку у сумі 5412413,00 грн.

Враховуючи заявлені раніше вимоги до боржника за несплачені самостійно узгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість і податку на прибуток банківських установ на загальну суму 29582642,70 грн. та враховуючи збільшення вказаної заборгованості за рахунок несплати самостійно визначеного зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, розмір вимоги позивача до боржника склав у загальному розмірі 40408785,70 грн.

У зв'язку з подачею відповідачем податкової декларації з податку на прибуток банку за 2012 рік, якою він самостійно визначив розмір податку у сумі 5695346,00 грн., позивач 17.09.2013 року, уточнив позовні вимоги в частині збільшення суми неакцептованого та не включеного до переліку акцептованих вимог для їх затвердження Національним банком України боргу. Граничний термін сплати податку по зазначеній декларації становить 19.02.2013 року.

Окрім того, банк має заборгованість з авансових внесків за ІІІ-квартал 2012 року у розмірі 3608708,00 грн., граничний термін сплати яких становить 18.01.2013 року та 20.02.2013 року.

Також, банком було подано податкові декларації з податку на додану вартість: №9061441742 від 09.10.2012 р., №9077996190 від 12.12.2012 р., №9085182222 від 18.01.2013 р., №9005057140 від 08.02.2013 р., №9011286352 від 06.03.2013 р., №9017991211 від 04.04.2013 р., №9028378832 від 17.05.2013 р., №9040932464 від 10.07.2013 р., якими відповідачем самостійно визначено суму податкових зобов'язання на загальну суму 150 465,00 грн.

01.08.2012 року податковою інспекцією на адресу банку направлено вимоги до боржника за №345/10/10-012 на суму 9454519,00 грн.

Листом №02-15/387 від 08.08.2013 року ліквідатором банку відмовлено у акцептуванні наведених вимог позивача.

Враховуючи заявлені раніше вимоги до боржника за несплачені самостійно узгоджені зобов'язання з податку на додану вартість і податку на прибуток банківських установ та, враховуючи збільшення вказаної заборгованості за рахунок несплати самостійно визначеного зобов'язання на суму 9454519,00 грн., СДПІ має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, що виникли під час проведення ліквідації на загальну суму 49864198,70 грн.

У зв'язку з подачею відповідачем декларацій з податку на додану вартість: №9049382087 від 12.08.2013 року за липень 2013 року, в якій сума самостійно нарахованих зобов'язань складає 7364,00 грн. та №9056934375 від 13.09.2013 року за серпень 2013 року сума самостійно нарахованих зобов'язань складає 310,00 грн., позивачем надано уточнення до позовної заяви, якими збільшено розмір позовних вимог на 73741,00 грн.

29.10.2013 року позивачем направлено лист ліквідатору Банку з вимогою на суму 7674,00 грн.

Листом від 06.11.2013 року №02-15/1148 ліквідатором відмовлено у акцептуванні наведених вимог кредитора.

Крім того, у зв'язку з подачею відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року №9072777932 від 13.11.2013 року, якою відповідачем самостійно нараховано суму зобов'язань на суму 66067,00 грн., позивач звернувся до ліквідатора банку з вимогою від 06.12.2013 року №5019/10/10-012 про включення наведеної суми боргу до переліку акцептованих вимог, для їх затвердження Національним банком України. Відповіді ліквідатора на час подання уточнення до позовних вимог позивачем не отримано.

Враховуючи заявлені раніше вимоги до боржника за несплачені самостійно узгоджені зобов'язання з податку на додану вартість і податку на прибуток банківських установ та, враховуючи збільшення вказаної заборгованості за рахунок несплати самостійно визначеного зобов'язання на суму 73741,00 грн., СДПІ має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, що виникли під час проведення ліквідації на загальну суму 49937939,70 грн.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 р., податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно положень ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Положеннями п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити зміни до податкової звітності, в порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскільки банк, як платник податку самостійно в податкових деклараціях визначив суму податкових зобов'язань в загальній сумі 40379968,70 грн., у зв'язку з чим вона вважається узгодженою, а також через збільшення зобов'язання контролюючим органом за результатами проведення камеральної перевірки на суму 9557971,00 грн., суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання ліквідатора ПАТ "Земельний банк" визнати вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів на загальну суму 49871872,70 грн. та включити їх до переліку акцептованих вимог для затвердження Національним банком України.

Щодо включення суми боргу у розмірі 66067,0 грн. до переліку акцептованих вимог для їх затвердження Національним банком України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у включенні зазначеної суми до переліку акцептованих вимог для затвердження Національним банком України, оскільки, по-перше, позивачем не доведено, що ліквідатором банку відмовлено у акцептуванні наведеної суми, по-друге строк розгляду вимог кредиторів ліквідатором на дату звернення з уточненнями до позовної заяви не минув.

Крім того, ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту прав та інтересів, якими не передбачено можливості визнання незаконними дій будь-кого, окрім органів державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, проте ліквідатор банку до таких осіб не відноситься, у зв'язку з чим місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні таких позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що місцевий господарський суд при новому розгляді справи відповідно положень ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України дотримався вказівок, які містилися в постановах Вищого господарського суду України від 15.11.2012 року та 10.07.2013 року.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області та Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" підлягають залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2013 року у справі №5023/5584/12 - без змін.

Керуючись статтями 85, 91, 99, ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області та Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2013 року у справі №5023/5584/12 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 23.01.2014 року.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Т.В. Кравець

Суддя О.О. Крестьянінов