Ухвала суду № 36825213, 15.01.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 січня 2014 року Справа № 906/1127/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Куровського С.В.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська промислово-фінансова компанія", м. Малин Житомирської областіна ухвалувід 25.10.2013 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 906/1127/13 господарського суду Житомирської областіза заявоюУправління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської областідотовариства з обмеженою відповідальністю "Малинська промислово-фінансова компанія", м. Малин Житомирської області про банкрутстворозпорядник майнаКравчук Г.П., м. Рівне

ВСТАНОВИВ :

Подана 09.12.2013 товариством з обмеженою відповідальністю "Малинська промислово-фінансова компанія" (далі - заявник) касаційна скарга на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2013 у справі № 906/1127/13 не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Касаційна скарга від імені заявника підписана представником ОСОБА_5 на підставі довіреності. Однак з доданої до касаційної скарги довіреності від 07.12.2012 № 24 не вбачається наявності у вказаного представника повноважень саме на оскарження судових рішень (у т.ч. права на подання касаційної скарги) від імені заявника.

Таким чином, касаційна скарга підписана неуповноваженою особою, тому не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Також відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Підпунктом 8 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору з апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, а саме 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013 становив 1 147 грн. Таким чином, 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, що підлягає сплаті при поданні касаційної скарги на ухвалу суду в 2013 році, повинно складати 573,50 грн.

Як вбачається, заявником не надано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги та одночасно заявлено клопотання про відстрочення його сплати. У якості підстави для відстрочення сплати судового збору заявник вказує на накладення арешту на його розрахункові рахунки.

У той же час за нормою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У даному випадку заявником касаційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Обставина, пов'язана з неможливістю здійснення безготівкових розрахунків таким суб'єктом господарювання (заявником), не свідчить про його матеріальний стан, а є лише наслідком господарської діяльності останнього. Тому така обставина не може вважатися самостійною підставою для відстрочення сплати судового збору.

При цьому колегія суддів зазначає, що у даному випадку сума судового збору за подання касаційної скарги становить лише 573,50 грн., тобто не є значною.

Отже, з огляду на імперативні приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наведена заявником у клопотанні обставина не може бути визнана судом касаційної інстанції достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

При цьому колегія суддів зазначає, що клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги буде розглянуто у випадку усунення виявлених недоліків та повторного звернення з касаційною скаргою в загальному порядку.

З урахуванням наведеного та керуючись 129 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 86, 111, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Малинська промислово-фінансова компанія" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2013 у справі № 906/1127/13.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська промислово-фінансова компанія" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2013 у справі № 906/1127/13 повернути її заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді О.Є. Короткевич

С.В.Куровський