Рішення № 36819583, 21.01.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 січня 2014 р. Справа № 902/1653/13

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до:Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" Публічного акціонерного товариства "Маяк"

про стягнення боргу, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат за поставлений природний газ в сумі 1 117 641,37 грн.

Господарський суд Вінницької області у складі

Головуючого судді Говор Н.Д.

Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

позивача : Остапенко В. М. (довіреність № 14-66 від 22.03.13р.)

відповідача : Слодецький О. В. (довіреність № 448-А від 01.10.13р.)

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області подана позовна заява про стягнення з Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" Публічного акціонерного товариства "Маяк" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1117641,37 грн., в тому рахунку 948858,14 грн. основного боргу, 74011,45 грн. пені, 3495,44 грн. інфляційних втрат, 24856,27 грн. 3 % річних, 66420,07 грн. штрафу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 537 від 19.12.2013р. та його повноважний представник у судовому засіданні суму основного боргу у розмірі 948858,14 грн. визнав, проти решти позовних вимог заперечив з тих підстав, що нарахування інфляційних в сумі 1 597,72грн. за зобов'язаннями листопада 2012 року на суму заборгованості 798 858,14грн. позивач проводить за період прострочення заборгованості, що становить всього 14 днів, а саме з 15 грудня 2012 року (дата виникнення зобов'язання) по 28.12.2012р. (дата погашення заборгованості), що підтверджується і розрахунками позивача.

Зазначає, що вказана методика рахування інфляційних втрат є неправильною, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007; № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Щодо нарахування інфляційних в сумі 1 897,72грн. за зобов'язаннями грудня 2012 року на. суму заборгованості 948 858,14грн. то позивач проводить такі нарахування лише за січень 2013р., а не до моменту пред'явлення позову, тобто лише за період, коли індекс інфляції становив більше 100%. В той же час, розрахунки 3% річних за даним зобов'язанням, позивачем проводяться з 15.01.2013р. по 14.11.2013р.

Тому вважає, що такий розрахунок не відповідає вимогам ст. 625 ЦК України, оскільки неправомірно є скороченим з метою штучного завищення розміру інфляційних втрат. Так позивачем вибірково обрано період нарахування, а саме, лише той місяці, в якому була інфляція, водночас, ті місяці, в яких була дефляція, позивачем інфляційні втрати не обраховувались.

Як вбачається з розрахунку пені, доданого до позовної заяви, позивач здійснює нарахування пені за зобов'язаннями жовтня 2012р. починаючи з 15.11.2012 року в той час коли від початку такого строку до звернення з позовом до суду пройшло більше 1 року. Тому відповідач просить застосувати позовну давність до вимог позивача та відмовити позивачеві у стягненні пені нарахованої за період що перевищує 1 рік від дати звернення з позовом до суду, а також просить суд зменшити розмір пені та штрафу що підлягає стягненню на 50%.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (в договорі "Продавець") та Дочірнє підприємство "Теплокомуненерго Маяк" Публічного акціонерного товариства "Маяк" (в договорі "Покупець") уклали договір купівлі-продажу природного газу № 14/2480/11 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору Продавець передає Покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в бсязі до 775 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб м):

у 2011 році:

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягсічень квітень липень жовтень140 лютий травень серпень листопад279 березень червень вересень грудень356 І кв. ІІкв. 111 кв. IV кв.775у 2012 році:МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягсічень300квітень100липень20жовтень150лютий280травень50серпень20листопад180березень250червень30вересень3Огрудень300І кв.830II кв.180III кв.70IV кв.630

Відповідно до п. 3.1 Договору Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі Покупця. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Відповідно до п. 5.2 Договору ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3 023,50 гри. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 023,50 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20%, всього з ПДВ -З 700,76 грн. (три тисячі сімсот грн. 76 коп.).

До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 285,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 342,00 грн. (триста сорок дві грн. 00 коп.).

Всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортування - 3 368,97 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ - 4 042,76 грн. (чотири тисячі сорок дві гривні 76 коп.).

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом -100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 6.3 Договору в платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором».

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим Договором.

30.09.11 р. укладена Додаткова угода № 1 до Договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2480/11 від 30.09.2011р., якою Сторони погодили викласти п. 5.2 Договору в наступній редакції: 5.2. Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3 382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 4 139,57 грн. (чотири тисячі сто тридцять дев'ять гривень 57 коп.).

До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн. (триста шістдесят дві гривні 76 коп.)".

11.10.11 р. укладена Додаткова угода № 2 до Договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2480/11 від 30.09.2011р., якою Сторони погодили викласти п. 5.2 Договору в наступній редакції: " 5.2. Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3 382,00 гри. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 0%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3 449,64 грн. (три тисячі чотириста сорок дев'ять гривень 64 коп.).

До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн. (триста шістдесят дві гривні 76 коп.).

У разі поставки газу на газоспоживаючі об'єкти Покупця, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто-газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 262,25 грн., крім того ПДВ - 20% - 52,45 гри., разом з ПДВ - 314,70 грн. (триста чотирнадцять гривень 70 коп.)".

01.08.12 р. укладена Додаткова угода № 4 до Договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2480/11 від 30.09.2011р., якою Сторони погодили викласти п. 2.1, 5.2 Договору в наступних редакціях: « 2.1. Продавець передає Покупцеві у 2011 році природний газ у обсязі 117,9 тис. (Сто сімнадцять тисяч дев'ять куб.м.) та у 2012 році до 680 тис. ( Шістсот вісімдесят тисяч куб.м), в тому числі по місяцях 2012 року (тис.куб.м.):

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягсічень0квітень0липень0жовтень150лютий0травень0серпень20листопад180березень0червень0вересень30грудень300Ікв.0II кв.0ІІІкв.50IV кв.630

« 5.2. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, іфів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними

трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. (триста шістдесят шість гривень 72 коп.).

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 20% --776,96 грн., всього з ПДВ - 4661,74 (чотири тисячі шістсот шістдесят одна гривня, 74 коп.) гривень.».

На виконання умов Договору позивач в жовтні 2011р. вересні - грудні 2012р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 3921983,83 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.10.2011р. на суму 45923,75 грн., від 31.10.2011р. на суму 410595,48 грн., від 30.09.2012р. на суму 60602,57 грн., від 26.09.2012р. на суму 294547,13 грн., від 27.11.2012р. на суму 1127077,23 грн., від 30.11.2012р. на суму 817887,59 грн., від 31.12.2012р. на суму 1165350,08 грн. (а.с. 24-30).

Відповідач свої Договірні зобов'язання стосовно повних та вчасних розрахунків за поставлений природний газ виконав часткового в сумі 2973125,69 грн., що стверджується банківськими виписками в матеріалах справи.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем станом на день прийняття рішення судом становить 948858,14 грн.

Зміст договору, укладеного між сторонами, взяті в ньому зобов'язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, які регулюються ст. 655 ЦК України.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Позовні вимоги в частині стягнення боргу стверджуються договором № 14/2480/11 від 30.09.2011р., актами прийому-передачі природного газу від 31.10.2011р., від 31.10.2011р., від 30.09.2012р., від 26.09.2012р., від 27.11.2012р., від 30.11.2012р., від 31.12.2012р., банківськими виписками, розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 948858,14 грн. відповідно до ст.ст. 525, 526, 527, 655 Цивільного кодексу України.

Крім суми основного боргу позивач пред'явив до стягнення 74011,45 грн. пені за періоди з 15.11.2012р. по 13.12.2012р., з 15.12.2012р. по 28.12.2012р., з 15.01.2013р. по 14.11.2013р., 3495,44 грн. інфляційних втрат за грудень 2012р. - січень 2013р., 24856,27 грн. 3 % річних за загальний період з 15.11.2012р. по 14.11.2013р., 66420,07 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідач у відзиві на позов просить про застосування до позовних вимог про стягнення пені позовної давності нарахованої за період що перевищує 1 рік від дати звернення з позовом до суду.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Відповідно до п. 1 ч. 2 цієї ж статті позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за зобов'язаннями жовтня 2012р. з 15.11.2012р. по 13.12.2012р. за кожний день прострочення.

Оскільки до чинного законодавства пеня підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову.

Таким чином в межах позовної давності позивач мав можливість звернутись до суду із позовом про стягнення пені не пізніше року, щодо кожного дня, за який нарахована пеня.

Позивач звернувся до суду з позовом згідно поштового штемпеля на конверті 02.12.2012р.

Отже, звернення позивача з позовом про стягнення пені за періоди з 15.11.2012р. по 01.12.2012р. здійснено після спливу строків позовної давності.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги клопотання відповідача щодо застосування строків позовної давності, до вимог позивача про нарахування пені у вказаний вище період, суд вважає за необхідне застосувати строки позовної давності до вимоги позивача по стягнення пені за період з 15.11.2012р. по 01.12.2012р. А тому заявлена до стягнення пеня у вказаний період в сумі 912,50 грн. задоволенню судом не підлягає.

Позивачем правомірно нарахований штраф у сумі 66420,07 грн. та пеня в сумі 73098,95 грн.

Разом з цим суд вважає за можливе зменшити штраф на 30% до суми 46494,05 грн. та пеню на 30% до суми 51169,26 грн. на підставі п. 3 ст.83 ГПК України, виходячи з наступного.

П. 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до положень ст. 3, ч.3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідач обгрунтовуючи клопотання про зменшення неустойки, послався на складний фінансовий стан підприємства обумовлений наступними обставинами:

- наявність невідшкодованої різниці в тарифах за 2011 рік, що підтверджується витягом з протоколу засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Вінницької області №29 від 22 квітня 2013 року, відповідно до якого, узгоджено обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню ДП «Теплокомуненерго Маяк» ПАТ «Маяк» за 2011 рік у розмірі 472 078,39грн.;

- наявність невідшкодованої різниці в тарифах за 2012 рік, що підтверджується витягом з протоколу засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Вінницької області №29 від 22 квітня 2013 року, відповідно до якого, узгоджено обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню ДП «Теплокомуненерго Маяк» ПАТ «Маяк» за 2012 рік у розмірі 10 817 516,54грн.;

- наявність невідшкодованої різниці в тарифах за 9 місяців 2013 року, що підтверджується витягом з протоколу засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Вінницької області №33 від 31 жовтня 2013 року, відповідно до якого, узгоджено обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню ДП «Теплокомуненерго Маяк» ПАТ «Маяк» за 9 місяців 2013 року у розмірі 8 296 319,81грн.;

- наявність заборгованості населення перед Підприємством з оплати послуг теплопостачання, яка станом на 01.12.2013р. становить 3 690 684,53грн., що підтверджується довідкою № 34 від 20.01.2014р. підписаною головним бухгалтером ДП "Теплокомуненерго Маяк" ПАТ "Маяк";

- наявність заборгованості бюджетних установ Підприємством з оплати послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, яка станом на 19.12.2013р. становить 1 627 295,26грн., що підтверджується довідкою № 33 від 20.01.2014р. підписаною головним бухгалтером ДП "Теплокомуненерго Маяк" ПАТ "Маяк";

Крім іншого, сплата надмірно великих штрафних санкцій в даному випадку зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а й інші інтереси, зокрема, можливість вчасного та якісного надання населенню послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Позивач у запереченні на відзив проти зменшення пені заперечив з огляду на те, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан, відсутність субвенцій з державного бюджету не є винятковим випадком в розумінні ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України та підставою для зменшення неустойки, яка підлягає стягненню.

Також наголошує на тому, що позивач є гарантованим постачальником та не може відмовитись від постачання природного газу споживачам, а отже законодавчо зобов'язаний надати споживачам природний газ, незалежно від свого фінансового становища, наявності чи відсутності заборгованості контрагентів. Водночас, у свою чергу має обов'язок щодо своєчасного розрахунку за закуплений природний газ з газодобувними підприємствами та іншими контрагентами. Несвоєчасність розрахунків за поставлений природний газ споживачів (у тому числі відповідача), як наслідок - нестача коштів, тягне за собою заборгованість перед газопостачальними підприємствами відповідно до договорів, які передбачають жорсткі санкції (як то - штраф, пеня) за прострочення оплат, обов'язок позивача сплатити неустойку, що спричиняє значні збитки НАК "Нафтогаз України". Єдиним джерелом часткової компенсації понесених НАК "Нафтогаз України" втрат, завданих несвоєчасними розрахунками за газ, є стягнення з боржників пені у розмірі, передбаченому умовами договорів.

Беручи до уваги зазначені причини неналежного виконання грошового зобов'язання, оцінивши фінансовий стан обох сторін, суд вважає за можливе зменшити належний до стягнення штраф до суми 46494,05 грн. та пеню до суми 51169,26 грн.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені підтверджуються п. 7.2 Договору, розрахунком, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню судом в сумі 46494,05 грн. штрафу, 51169,26 грн. пені на підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 за №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» визначено, що згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Відповідно до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи, що за зобов'язаннями листопада 2012р. борг не існував на останній день місяця, у якому платіж мав бути здійснений (грудень 2012р.), застосування до даного періоду інфляції є неправомірним, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо індексації заборгованості за зобов'язаннями грудня 2012р., суд вважає неправильним її нарахування за один місяць (січень 2013р.), оскільки вказана заборгованість тривала до моменту подання позову, отже, в розрахунок не включені періоди, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підтверджуються договором № 14/2480/11 від 30.09.2011р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 24586,27 грн. за загальний період з 15.11.2012р. по 14.11.2013р., на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані представником позивача докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню відповідно до чинного законодавства в сумі 1071377,72 грн., з яких:

основний борг - 948858,14 грн.;

3 % річних - 24856,27 грн.;

пеня - 51169,26 грн.;

штраф - 46494,05 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49 ст. 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково в сумі 1071377,72 грн.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" Публічного акціонерного товариства "Маяк" (вул. Хмельницьке шосе, 145, м. Вінниця, 21029, ідентифікаційний код 23110524) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 20077720) 948858,14 грн. основного боргу, 24856,27 грн. 3 % річних, 51169,26 грн. пені, 46494,05 грн. штрафу, 22352,83 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 3495,44 грн., пені в сумі 22842,19 грн., штрафу в сумі 19926,02 грн. відмовити.

5. Копію рішення направити позивачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 27 січня 2014 р.

Суддя Говор Н.Д.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001)