Ухвала суду № 36808812, 14.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 122/19278/13-а

14.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Кобаля М.І. ,

Воробйової С.О.

секретар судового засідання Прищепа Н.С.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2- не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила,

представник відповідача, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим- Кузьміна Тетяна Равілівна, довіреність № 24/01-53/1386 від 19.07.13

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь (суддя Гоцкалюк В.Д.) від 10.10.13 по справі № 122/19278/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим (вул.Толстого, буд.15, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополь (суддя Гоцкалюк В.Д.) від 10.10.13 у справі № 122/19278/13-а адміністративний позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково.

Зобов'язано Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради АР Крим надати ОСОБА_2, у відповідності до інформаційних запитів від 02 липня 2013 року та 23 липня 2013 року, інформацію, що міститься в деклараціях Голови Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим та його заступників за 2011 та 2012 роки, доступ до якої необмежений.

В решті адміністративного позову - відмовлено.

Стягнуто з Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим на користь ОСОБА_2 відшкодування судових витрат в розмірі 34 грн. 41 коп.

Не погодившись з даним рішенням суду, ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь від 10.10.2013 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні 14.01.2014 року представник відповідача доводи апеляційної скарги не визнав та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Позивач у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Позивач - ОСОБА_2 - 14.08.2013 року звернулась до Залізничного районного суду м. Сімферополь з адміністративним позовом до відповідача виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим, в якому просить визнати протиправним відмову відповідача у наданні інформації на інформаційні запити від 02.07.2013 року та 23.07.2013 року; зобов'язати відповідача надати повну інформацію на зазначені запити, а саме копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру голови Сімферопольського міського виконавчого комітету та його заступників за 2011, 2012 роки; стягнути з виконавчого комітету Сімферопольського міської ради АР Крим на користь позивача судові витрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відмова відповідача у наданні інформації призвела до порушення прав на доступ до публічної інформації, порядок якої встановлено Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач просив надати документи, а саме копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру голови Сімферопольського міськвиконкому і всіх його заступників за 2011,2012 роки, які містять, окрім публічної, інформацію з обмеженим доступом.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 02.07.2013 року ОСОБА_2 звернулась до виконавчого комітету Сімферопольського міської Ради з запитом щодо доступу до публічної інформації, відповідного якого просила надати копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру голови Сімферопольського міськвиконкому і всіх його заступників за 2011,2012 роки; надати відомості про місце і час оприлюднення декларацій. (а.с. 6).

Листом виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 04.07.2013 року (вих. № 7381/24/01-74) позивачу було відмовлено у наданні копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру голови Сімферопольського міськвиконкому і всіх його заступників за 2011,2012 роки, мотивуючи тим, що використання і поширення конфіденціальної інформації без згоди особи, у відношення яких збирається інформація, є втручанням в його особисте життя, допускається виключно у визначених законам випадків. Разом з тим, позивачу було також роз'яснено, що відомості, вказані в декларації про майно, прибутки і витрати, зобов'язання фінансового характеру голови Сімферопольського міськвиконкому і всіх його заступників за 2011,2012 роки опубліковані на офіціальному сайті Симферопольського міської ради 24.04.2012 року в рубриці "Виконавчий комітет", розділ "Заступники міського голови", а також опубліковані в офіційному друкарському виданні Симферопольського міської ради - газеті "Південна столиця" (№ 17 від 27.04.2012 року). (а.с. 7).

23.07.2013 року ОСОБА_2 повторно звернулась до виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради з запитом щодо доступу до публічної інформації.

29.07.2013 року (вих. № 8200/24/01-74) листом виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради позивачу було надано роз'яснення аналогічне відповіді від 04.07.2013 року. (а.с. 9).

Закон України «Про інформацію» № 2657-ХІІ від 02.10.1992 року регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Статтею 5 Закону України «Про інформацію» передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011 року визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. (далі - Закон № 2939-VI).

Статтею 1 Закону № 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 3 Закону № 2939-VI визначено, що право на доступ до публічної інформації гарантується:1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Статтею 5 Закону № 2939-VI встановлено, що доступ до інформації забезпечується шляхом:1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;2) надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 2939-VI визначено, що інформацією з обмеженим доступом є:1) конфіденційна інформація;2) таємна інформація;3) службова інформація.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про інформацію» встановлено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Разом з тим, частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону № 2939-VI встановлено, що кожна особа має право знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом.

Крім того, відповідно до частини другої вказаної статті Закону № 2939-VI визначено, що обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом.

Статтею 12 закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено коло суб'єктів відносин, які виникають у сфері доступу до публічної інформації, а саме: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення;

Згідно до абзацу 1 частини 2 статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» № 3206-VI від 07.04.2011 визначено, що відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, голів та суддів вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України та його заступників, Голови Національного банку України, Голови Рахункової палати, Голови та членів Вищої ради юстиції, членів Центральної виборчої комісії, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, перших заступників та заступників міністрів, заступників міністрів - керівників апаратів, керівників інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та їх заступників, членів колегіальних державних органів (комісій, рад), сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її утворення), районної, обласної ради та їх заступників, керівників виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад та їх заступників, секретаря сільської, селищної, міської ради підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах або опублікування в офіційних друкованих виданнях відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування. Відповідні відомості, розміщенні на офіційних веб-сайтах державних органів та органів місцевого самоврядування, оприлюднюються на термін не менше одного року.

Судовою колегією встановлено, що відомості, зазначені декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру голови Сімферопольського міськвиконкому і всіх його заступників за 2011,2012 роки були оприлюднені у засобах масової інформації, а саме на офіційному сайті Симферопольського міської ради www.sim.gov.ua 24.04.2012 року в рубриці "Виконавчий комітет", розділ "Заступники міського голови", а також опубліковані в офіційному друкарському виданні Симферопольського міської ради - газеті "Південна столиця" (№ 17 від 27.04.2012 року).

Частиною першою статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_2 звернулась до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради з запитом, відповідно якого просила надати копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру голови Сімферопольського міськвиконкому і всіх його заступників за 2011,2012 роки.

Судова колегія вважає неспроможними доводи заявника апеляційної скарги, що в інформаційному запиті позивач просив надати документ з виключенням всіх персональних даних у відповідності до частини 7 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» встановлено, що документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» встановлено, що відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також реєстрації місця проживання, дати народження декларанта, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, є інформацією з обмеженим доступом та оприлюдненню не підлягають.

Згідно до пункту 78 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1242 встановлено, що копія документа повинна відповідати оригіналу, у зв'язку з чим, виключення з копії персональних даних, унеможливлює встановлення відповідності копії оригіналу і є порушенням зазначеної Інструкції.

Судова колегія встановила, що в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру голови Сімферопольського міськвиконкому і всіх його заступників за 2011,2012 роки міститься, крім інформації публічного характеру, інформація щодо реєстраційного номеру облікових карток платників податків, серія та номер паспорта громадянина України, реєстрація місця проживання, дати народження, місце надходження об'єктів, що відноситься до інформації персонального характеру.

Відповідно до частин першою та другою статті 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно із частиною другою статті 14 Закону України "Про захист персональних даних", поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно пункту 2 статті 22 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в такому випадку, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

На підставі викладеного, судова колегія встановила, що відповідачем правомірно відмовлено в задоволенні запитів від 02.07.2013 р. та 23.07.2013 р. в частині наданні інформації, доступ до якої обмежений.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно та об'єктивно досліджені обставини справи та прийнято правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь від 10.10.13 у справі № 122/19278/13-а - залишити без задоволення

Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь від 10.10.13 у справі № 122/19278/13-а - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 січня 2014 р.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис С.О. Воробйова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя З.І.Курапова